Причини, пов’язані з підвищенням потреби в залізі, підвищеними витратами заліза

Причини, пов’язані з підвищенням втрат заліза внаслідок хронічних кровотеч

Етіологія та патогенез

Причин виникнення дефіциту заліза досить багато:

- причини, пов’язані з порушенням надходження, всмоктування та транспорту заліза,

До причин, пов’язаних з порушенням надходження заліза відносяться голодування, молочно-рослинна дієта. В сучасних умовах групами ризику виникнення ЗДА є сім’ї з низьким соціальним статусом. Спотворення при ЗДА смакових відчуттів та зниження апетиту збільшують значимість аліментарного фактора і сприяють утво­ренню "патологічного кола”.

Оскільки стан шлункової секреції не впливає на всмоктування заліза, то зараз не виділяють гастрогенної ЗДА. Доведено, що зміни слизової обо­лонки шлунку у вигляді атрофії і зниження секреції є вторинними.

Порушення всмоктування заліза спричиняють резекції шлунку, хронічні ентерити та дизбактеріози, амілоїдоз кишечника, синдром мальабсорбції, резекції кишечника, обхідні анастомози.

Вживання деяких продуктів та лікарських засобів блокує всмоктування заліза: це сольові послаблюючі, солі свинцю, кальцію (іони кальція утворюють з іонами заліза нерозчинний комплекс) та вісмуту, сорбенти, тетрацикліни, пеніциліни, а серед продуктів – ті, що містять каротин та каротиноїди (морква, буряк та інші), надлишок в харчуванні оксалатів, пектину, лігніну, таніну (чай, особливо зелений), мінеральної води з фосфатами, гідрокарбонатами, карбонатами, етілдіамінтетраоцетової кислоти, яка використовується як консервант, вживання калмицького чаю (зелений чай з кумисом), червоного вина та кави (поліфенолати), молока (кальцій). Гальмування всмоктування відбувається за рахунок двох механізмів: утворення нерозчинних комплексів або заміщення місця абсорбції, коли замість заліза всмоктуються інші катіони.

Порушення транспорту заліза зустрічається рідко і зумовлено гіпо- чи атрансферитинемією.

Підвищення втрат заліза. Втрати заліза, що перевищують норму, відбуваються внаслідок хронічних кро­вотеч, оскільки залізо входить до складу еритроцитів. Тому цю анемію називають хронічною постгеморагічною.

У жінок хронічна постгеморагічна анемія найчастіше зумовлена мено- та метрорагіями. Крововтрата за одну менструацію в 60 мл еквівалентна втраті 30 мг заліза. Ця кількість заліза здатна віднови­тись при нормальному харчуванні та всмоктуванні заліза тільки через 30 діб (розрахунок: якщо припустити, що щоденно всмоктується 2 мг заліза і обов’язково втрачається 1 мг, то на фізіологічні потреби залишається 1 мг на добу), жінки з більшою крововтратою або коротшим циклом мають негативний баланс заліза, що призводить до виникнення його дефіциту. Збільшенню крововтрат сприяє існування кіст, пухлин жіночих статевих органів, ендометріоза та інших захворювань.

Кровотечі із шлунково-кишкового тракту посідають перше місце серед причин хронічної постгеморагічної анемії у чоловіків, та друге місце - серед причин хронічної постгеморагічної анемії у жінок.

Серед інших причин хронічної постгеморагічної анемії виділяють патологію бронхо-легеневої системи з кровохарканням і бронхіальними кровотечами, патологію сечовивідної системи з гематурією, геморагічні діатези, симптоматичні тромбоцитопенії.

ЗДА також виникає у донорів, оскільки під час кроводачі в об’ємі 450 мл організм донора втрачає 7-10% функціонально активного заліза, а також - при частих заборах крові у пацієнтів для досліджень.

Третя група причин об’єднує стани, при котрих потреба в залізі перевищує його можливість всмоктуватись.

ЗДА у підлітків у минулому називали „блідим знесиленням” або „раннім хлорозом”, оскільки колір шкіри нагадує колір нестиглих олив через накопичення в ній недоокислених продуктів обміну. Ця анемія зумовлена інтенсивним ростом з необхідністю кожну нову клітину забезпечити залізом, збільшенням маси м'язів, що містять міоглобін. У дівчат приєднується ще одна причина - перші менструаціі та погане харчування, часто є наслідком бажання схуднути.

ЗДА пов’язана з вагітністю та лактацією спостерігається у 90% жінок, із них 30% жінок ще до вагітності мали дефіцит заліза.

Причинами розвитку ЗДА при вагітності являються наступні процеси:

1.Збільшення об’єму циркулюючої крові (ОЦК) для плацентарного кровообігу, котрий необхідно поповнити еритроцитами. Починаючи з 6-го тижня вагітності ОЦК зростає дизпропорціонально збільшенню кількості еритроцитів. Максимальне збільшення плазми на 24-ому тижні становить 40-45%, тоді як еритроцитів – тільки на 20%, використовуючи близько 500 мг заліза. Внаслідок такої дизпропорції виникає дилюційна анемія, яка у здорових вагітних розвивається починаючи з 6-го тижня і прогресує до 32-34 тижня з наступною стабілізацією гемоглобіну на рівні 100- 110 г/л, гематокріту Ht 0,32-0,34.

2.Закладання органів і тканин плоду та становлення кровотворення плоду вимагають 500-700 мг заліза.

3. Формування плаценти забирає ще 250-300 мг заліза.

4.Гіпертрофія матки /м'язового органа/ та молочних залоз.

5.Інтенсифікація обміну речовин, що означає швидшу утилізацію залізовміщуючих ферментів.

6.Зменшення вживання м'ясних продуктів при токсикозі.

7.Крововтрата при пологах супроводжується втратою 100-150 мг заліза.

8.Лактація, коли залізо секретується у вигляді лактоферину в молоко (1 мг заліза в 1 л молока).

Матір, що страждає на ЗДА, недостатньо забезпечує залізом дитину під час лактації. Найчастіше у дитини, народженої від матері із залізодефіцитною анемією, не спостерігається захворювання за винятком багатоплідних вагітностей, передчасного перетиснення пуповини, високого піднесення плоду над матір’ю під час кесаревого розтину, що призводить до залишення крові в плаценті та пуповині. Синтез гемоглобіну плода не страждає, тому що плацента пропускає залізо тільки в одну сторону. Та на момент подвоєння ваги у дитини розвивається ЗДА, яку називають “анемія при недостатньому вихідному рівні заліза”.

Жінка за одну вагітність, пологи та лактацію втрачає від 800 до І200 мг заліза, котрі можна поновити лише при оптимальних умовах засвоєння та відсутності втрат заліза щонайменше за 2 роки. Від самого початку вагітності потреба в залізі зростає до 3 мг на добу, особливо вона збільшується у другій половині першого триместра, досягаючи 6-7 мг на добу. Не зважаючи на те, що частково підвищена потреба в залізі компенсується відсутністю менструацій, але тільки харчові продукти не здатні задовольнити організм вагітної жінки необхідною кількістю заліза. Тому виникає необхідність призначати препарати заліза.

Всі гіперпластичні процеси: поширені доброякісні і будь-які злоякісні, навіть не ускладнені кровотечами, збільшують витрати заліза.

Фізичні навантаження, особливо зі значним приростом м’язової маси за короткий час є причиною ЗДА у спортсменів.

Оскільки лихоманка сприяє прискореному метаболізму, а фагоцитоз мікроорганізмів відбувається тільки за участю заліза, котре і залишається в осередку запалення у вигляді сидерофагів, заповнених гемосидерином, то при хронічних інфекційних захворюваннях відбувається перерозподіл заліза в осередки запалення.

Слід пам'ятати про важливість встановлення причин ЗДА, оскільки часто у пацієнта можна виявити одразу декілька причин. Тому визначивши одну причину ЗДА, не слід припиняти обстеження в напрямку інших інших етіологічних факторів розвитку анемії..

Зручною для практичного використання є систематизація основних причин виникнення ЗДА, що пропонується Гайдуковою С. М., Видиборцем С.В., Колесник І.В.(2001)

Дата добавления: 2013-12-14