Корозія

Корозією називають процес руйнування поверхні металу при хімічній або електрохімічній дії навколишнього середовища. Приклади корозійного руйну-вання металів різноманітні, так як чиста металева поверхня легко піддається хімічному впливу середовища.

Однак, якщо в процесі корозії продукти її утворюють міцно зв'язану плівку, яка ізолює поверхню від корозійного середовища, то метал стає пасивним по відношенню до нього. Процес штучного утворення тонких окисних плівок на поверхні металу для захисту його від корозії і наданню виробу кращого вигляду називають пасивацією. Здатність до пасивації мають залізо, нікель, хром, алюміній та інші матеріали.

Хімічна корозія протікає при взаємодії металів з сухим газом і парою і рідкими неелектролітами. Цьому виду корозії підлягають циліндри двигунів, випускні клапани, камери згорання газових турбін, елементи парових котлів, арматура печей і т.п. Серед процесів газової корозії, як одного з різновидів хімічної, найбільш часто зустрічається окислення металу при високих температурах за рахунок кисню, повітря або CO2, О2 в продуктах згоряння палива.

На поверхні вуглецевої сталі газова корозія проявляється у вигляді плівок окислів уже при температурі 200...300(С. З підвищенням температури приблизно до 600(С в зв'язку з утворенням під дією внутрішніх напружень тріщин в захисній плівці швидкість корозії виростає. При загальному зростанні температури швидкість корозії швидко збільшується, і утворюються окалина.

Досліди з утворенням окислів на чавунах в різних газових середовищах показали, що швидкість корозії при зростанні температури від 500 до 800(С збільшується в сухих газах в 11...13 разів, а в зволожених в 20 разів.

На алюмінії і його сплавах захисна плівка швидко досягає найбільшої товщини при температурі 300...600(С, припиняючи процес газової корозії.

Електрохімічна корозія протікає при дії на метал рідких електролітів. Електрохімічна корозія обумовлена неоднорідністю металу в контакті з електролітами.

В деяких машинах можна спостерігати щілинну корозію, при якій корозійне пошкодження зосереджується в зазорі між поверхнями. Зазором можуть бути щілини між листами, в спряженнях і стиках, зони тріщин в металі, а також щілини між притертими до поверхні посторонніми речовинами. Малодоступні для кисню або електроліта ділянки поверхні металу в зазорі або в щілині стають анодом по відношенню до решти поверхні, до яких кисень або електроліт має вільний доступ і які стають катодом.

Щілинній корозії підлягають навіть метали, які стійкі до інших видів корозії дякуючи утворенню на їх поверхнях плівок, які мають високі захисні властивості.

Пил, навіть хімічно неактивний, осідаючи на незахищену металеву поверхню або знаходячись під шаром мастильного матеріалу, викликає корозію.

Газова корозія, як електрохімічна, не являється видом зношування. Корозія може проявлятися навіть при кавітаційному руйнуванні і фреттінг-корозії, в багатьох випадках протікає паралельно з ерозією, завжди її пом'якшує процес тертя, особливо тертя без змащувального матеріалу.

Корозія робочих поверхонь деталей в непрацюючих машинах зменшує зносостійкість пар тертя із наступних причин:

- в непрацюючих парах тертя погіршується якість поверхні і після пуску машини знову починається процес припрацювання;

- продукти корозії діють як абразив;

- спрацювання (руйнування і витіснення) продуктів корозії, яке відбувається за дуже короткий проміжок часу, пов'язане з швидкою зміною лінійних розмірів деталей в небажану сторону.

При атмосферній корозії відбувається інтенсивне насичення воднем стальних деталей. У сталі, насиченої воднем, спостерігається різке пониження опірності механічним навантаженням і зносостійкості. Інтенсивність насичення воднем при атмосферній корозії залежить від вологості забруднення повітря промисловими газами, наприклад Н2S.

Востаннє редаговано: Понеділок, 3 грудня 2007, 14:21. Версія: 1. Опубліковано: Середа, 7 листопада 2007, 11:00.

Дата добавления: 2013-12-14