Зміни кольору шкіри

Методика дослідження шкіри

Методика дослідження включає збирання скарг, анамнезу захворювання і життя, об’єк-тивне обстеження (огляд, пальпація), при необхідності - додаткові лабораторно-інструментальні дослідження.

При об’єктивному дослідженні шкіри звертають увагу на зміну її забарвлення, властивос-тей волосся, нігтів, капілярів, чутливості, вологості, наявність висипки, свербежу.

Ретельне обстеження і адекватна оцінка змін зі сторони шкірних покривів та слизових оболонок дозволяє діагностувати цілий ряд інфекційних і неінфекційних захворювань. Шкіра обстежується при загальному огляді хворого, а також при оцінці вогнищевих відхилень від нор-ми. Найкраще оцінювати шкіру у повністю роздягненої дитини.

1. Блідість може спостерігатися при анемії, патології нирок, гострому болі. Блідість шкі-ри у здорових дітей спостерігається при конституційній гіпопігментації загального покриву або при глибокому розміщенні сітки шкірних капілярів, надлишковому відкладанні в шкірі жиру, спазмі судин шкіри.

2. Почервоніння шкіри може бути фізіологічним і патологічним. У новонародже-них фізіологічна гіперемія шкіри пов’язана зі значним діаметром шкірних капілярів, дуже тон-ким епідермісом і транзиторною гіпереретремією.

Почервоніння спостерігається після впливу тепла, УФО, при вживанні судинорозширюю-чих засобів, в результаті хвилювання, крику, збудження. При поліцитемії внаслідок значного збільшення кількості еритроцитів і вмісту Hb шкіра стає синьобагровою.

3. Жовтушне забарвлення шкіри може з’являтися у здорових дітей при вживанні в їжу надмірної кількості овочів і фруктів, що містять барвні речовини (морква, помідори, апельсини, мандарини). Таку жовтяницю називають каротиновою, бо в шкірі відкладається ка-ротин (переважно на обличчі, долонях, підошвах). Слизові оболонки і сеча при цьому зберіга-ють нормальний колір.

Жовтушність (іктеричність) є характерною ознакою ряду захворювань: при гепатитах, атрезії жовчних протоків, гемолітичній анемії, кон’югаційних жовтяницях.

Дифузне жовтушне забарвлення шкіри виявляється при ряді захворювань: жовтяниці, сеп-сисі, лістеріозі, інфекційному мононуклеозі, гемолітичній анемії.

Накопичення в шкірі білірубіну і солей жовчних кислот викликає зуд, тому при обстежен-ні дитини з інтенсивною жовтяницею нерідко можна помітити розчухи на шкірі. Якщо іктерич-ність виникає внаслідок цирозу печінки, то окрім розчухів на шкірі і слизових оболонках вияв-ляють геморагії, синці. У таких хворих бувають кровотечі з носа, шлунка, кишок.

4. Пігментація шкіри залежить від стану залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, над-ниркових залоз, щитовидної, статевих). Посилене утворення та інтенсивне відкладання мелані-ну в шкірі проходить під дією сонячних, ультрафіолетових, рентгенівських променів, при дея-ких ендокринних хворобах (адіссонова хвороба, хронічний гіпертіреоїдизм, гіпопітуітаризм). Захворювання, що характеризуються підвищеним відкладанням меланіну в шкірі називають меланозом шкіри.

5. Синюшність кінчиків пальців, мочок вух, слизової оболонки губ спостерігається при патології серцево-судинної системи. При загальному ціанозі слід думати про гострі розлади дихання. Поверхневі вени виявляють при рахіті, гідроцефалії, портальній гіпертензії.

6. Підвищена вологість шкірних покривів спостерігається при грипі, туберкульоз-ній інтоксикації, бруцельозі, малярії, пневмонії в період розпалу захворювання.

7. Сухість шкіри характерна для гіповітамінозу, кахексії, гіпотіреозу, діабету.

8. Надлишкова "рослинність" на обмежених ділянках шкіри притаманна туберку-льозу спини і кінцівок, ексудативному діатезу у вигляді гребінцевого росту волосся.

Дата добавления: 2013-12-14