Процес формування і здійснення ЗЕП у контексті міжнародних відносин

Світ зовнішньоекономічної політики – це сукупність процесів формування і здійснення зовнішньоекономічної політики, де об’єкти, що видаються незмінними, як і уявні їх картини, поняття, безперервно змінюються: то виникають, то знищуються. Ідеться про стратегію розвитку внаслідок загального взаємозв’язку явищ, усіх аспектів кожного явища.

Співвідношення ЗЕП як об’єкта або системи об’єктів, з одного боку, і процесу формування та реалізації ЗЕП сучасних держав – з іншого іноді складається так, що ЗЕП постає як безпосередній результат, «вихід» такого процесу. Однак, звичайно, спрощене, звужене уявлення, у чомусь навіть таке, що спотворює реальність.

Адже насправді неможливо уявити собі зовнішньоекономічно політичний процес держави завершеним. Певною мірою що до тієї чи іншої проблеми ЗЕП цей процес може бути циклічним, дискретним, «пунктирним», що розвивається через певні паузи і на якійсь стадії ніби стає «кінцевим». Однак це стосується швидше прийняття тих чи інших конкретних рішень у світі ЗЕП, що є лише однією, щоправда, важливою, стадією розглядуваного процесу. Проте процес загалом при всій його циклічності й дискретності, коли йдеться про окремий об’єкт або проблему, на жодній стадії не може бути визнаний справді завершеним. Навпаки, такий процес єдиний і неперервний у своєму довготривалому історичному розвитку, хоча умовно в наукових, економічних або політичних цілях він може бути структурований, розподілений у часі і за окремими проблемами в конкретно-історичному плані.

Зовнішньоекономічна політика в усіх своїх проявах і «підсумках» постійно органічно входить до складу розглядуваного процесу, не може бути вилучена з нього як його об’єкт чи система об’єктів. З одного боку, ЗЕП формується і здійснюється на всіх етапах процесу, з іншого – у «готовому» або навіть у «неготовому» вигляді на різних етапах свого формування і здійснення вона знову вводиться у процес і різною мірою впливає на його розвиток, на його рушійні сили, бере участь у становленні й реалізації ЗЕП держави. Усе це становить процес, який неоднозначно опосредковував певні проміжні явища ЗЕП, однак незмінно єдиний, нерозривний процес розвитку її як об’єкта або системи об’єктів.

Справжнє співвідношення між ЗЕП як об’єктом або системою об’єктів і процесом її формування та здійснення потрібно, очевидно, встановлювати, виявивши найважливіші характеристики органічно взаємопов’язаних її складових. Важливо передусім розглянути характеристики ЗЕП держави і процесу її формування та здійснення, що найвиразніше виявляють спільні риси, механізм багатопланової та багатоступінчастої, часто неодноразово опосередкованої взаємодії.

Принциповим методологічним положенням у процесі аналізу взаємозв’язку між внутрішньою та зовнішньою економічною політикою є ключова думка: виокремлювати ЗЕП з економічної політики взагалі або протиставляти її економічній – хибна думка. Це означає, що зовнішня і внутрішня економічна політика органічно єдина, вона відбиває економічне становище і економічні інтереси соціальних груп, суспільства, держави (або держав).

Отже, основою внутрішньої та зовнішньої економічної політики, процесів формування і реалізації внутрішньої та зовнішньої економічної політики різних держав, що єдині та однорідні по суті, хоча й мають багато відмінностей, є економічні відносини, економічні інтереси суспільства. Однак економічні інтереси, економічне становище народу – це лише «найглибше коріння», що визначає і внутрішню, і зовнішньоекономічну політику держави лише в принципі, завжди опосередковано, у різні способи.

Міжнародні відносини охоплюють складний комплекс зв’язків, явищ і процесів економічного, соціального, ідеологічного, культурного, наукового та іншого характеру, що існують і розвиваються об’єктивно не лише поза ЗЕП держав, а й часто всупереч їй. Ця система може впливати на ЗЕП держав як безпосередньо, так і через систему міждержавних відносин, яку можна вважати також її підсистемою.

Дата добавления: 2013-12-14