Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, його основні напрямки

Особливого значення набуває міжнародне співробітництво з охорони праці. Воно полягає у вивченні, узагальненні та впровадженні світового досвіду з організації охорони праці, у виконанні міжнародних договорів та угод з охорони праці, проведені й участі в наукових семінарах та конференціях з охорони праці.

В галузі охорони праці Україна налагодила співробітництво з міжнародними організаціями: Міжнародною організацією праці (МОП); Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ); Міжнародним агентством з атомної енергетики (МАГАТЕ); Міжнародною організацією по стандартизації (ІСО) та ін. Значний вклад у розвиток охорони праці внесла Міжнародна організація праці (МОП) – одна з найдавніших міжнародних організацій, яка була створена у 1919 році і розвивалася спочатку як автономна інституція при Лізі Націй, а з 1946 року – як перша спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй.

Принципи охорони праці відображаються в законодавстві Євросоюзу. Мета політики охорони праці, яка передбачає зведення до мінімуму випадків виробничого травматизму та професійних захворювань, в Євросоюзі набула протягом останніх років нових форм і поширюється сьогодні як «добробут в роботі», що означає моральний, фізичний та соціальний добробут, а не тільки відсутність нещасних випадків та професійних захворювань.

Переважну більшість міжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна щодо охорони праці можна об’єднати в чотири групи:

- конвенції, рекомендації та інші документи міжнародної організації праці (МОП);

- директиви Європейського союз

- договори та угоди, підписані в рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД). конвенції, рекомендації та інші документи міжнародної організації праці (МОП);

- двосторонні договори та угоди.

Директиви, що приймаються в рамках Європейського Союзу і є законом для всіх його країн, відповідають конвенціям МОП. З іншого боку, при розробці нових конвенцій, рекомендацій та інших документів МОП враховується передовий досвід країн-членів ЄС. Все зростаюча важливість директив ЄС обумовлена багатьма причинами, серед яких найсуттєвішими є наступні чотири:

• спільні стандарти здоров‘я і безпеки сприяють економічній інтеграції, оскільки продукти не можуть вільно циркулювати всередині Союзу, якщо ціни на аналогічні вироби різняться в різних країнах-членах через різні витрати, які накладає безпека та гігієна праці на бізнес;

• скорочення людських, соціальних та економічних втрат, пов‘язаних з нещасними випадками та професійними захворюваннями, приведе до великої фінансової економії і викличе суттєве зростання якості життя у всьому Співтоваристві;

• запровадження найбільш ефективних методів роботи повинно принести з собою ріст продуктивності, зменшення експлуатаційних (поточних) витрат і покращення трудових стосунків;

• регулювання певних ризиків (таких, як ризики, що виникають при великих вибухах) повинно узгоджуватися на наднаціональному рівні в зв‘язку з масштабом ресурсних затрат і з тим, що будь-яка невідповідність в суті і використанні таких положень приводить до “викривлень” у конкуренції і впливає на ціни товарів.

МОП надає великого значення обмінові науково-технічною інформацією між країнами – членами Організації. В межах існуючого Міжнародного інформаційного центру з техніки безпеки та гігієни праці «МІЦ» здійснюється узагальнення та систематизація результатів національних наукових досліджень подаються інформаційними центрами країн.

ВООЗ створена у 1946 році. в нею входять 190 держав-членів. Метою ВООЗ є «досягнення всіма народами вищого рівня здоров’я». Вона надає допомогу в налагоджуванні системи охорони здоров’я та підготовки кадрів, у боротьбі з хворобами. Представники ВООЗ є в кожній країні – члені ВООЗ, які на місцях відповідають за діяльність організації, консультують уряди щодо розробки й реалізації національних програм охорони здоров’я.

У глобальній стратегії ВООЗ «Охорона праці для всіх» пропонуються такі напрями роботи з охорони праці: профілактика ризиків; безпечні технології; оптимізація умов праці; інтеграція виробництва та роботи з охорони праці;Основна відповідальність роботодавця та підприємця за охорону праці на робочому місці; визначення особистої зацікавленості працівника в забезпеченні охорони праці; співпраця роботодавців та працівників на рівних засадах; безперервне вдосконалення та розвиток охорони праці.

МАГАТЕ – міжнародна організація в галузі використання атомної енергії. Вона була створена в 1956 році.В організацію входять понад 120 держав.

Основними напрямами діяльності МАГАТЕ є: організація й координація досліджень і розробок у галузі атомної енергетики, радіаційної безпеки; надання технічної допомоги в галузі світового використання ядерної енергетики; здійснення контролю за світовим використанням атомної енергії;розробка регламентацій на діяльність з питань, пов’язаних з атомною небезпекою.

Налагоджено співробітництво України в галузі охорони праці з Європейським Союзом. Україна не є членом ЄС, але вона прагне вступити до цієї організації, тому в теперішній час ведеться активна робота по узгодженню законодавства та нормативно-правових актів щодо охорони праці з директивами ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері охорони праці почалося з прийняттям Закону України «Про охорону праці» в редакції 2002 року.

Україна активно співпрацює щодо розвитку та удосконаленню правової бази з охорони праці з країнами-членами СНД. (Співдружність Незалежних Держав).

Співдружність Незалежних Держав (СНД) утворилася в 1991 р. після розпаду Радянського Союзу. До неї увійшло 12 з 15 колишніх радянських республік: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна. В 1992 р. було підписано Статут СНД, який визначив цілі й принципи діяльності Співдружності. В 2008 р. Грузія вийшла із Співдружності.

СНД не є державою і не має наднаціональних повноважень. Всі органи СНД мають виключно консультативні та координаційні функції. Членство в СНД є добровільним, і, згідно зі ст.10 Угоди про Співдружність Незалежних Держав, кожен з учасників має право призупинити чи припинити своє членство, повідомивши про це її учасників за рік.

Головною метою СНД задекларовано співробітництво в політичній, економічній, гуманітарній, екологічній та культурній областях для всебічного й збалансованого економічного й соціального розвитку держав-членів. Таке співробітництво має перетворитися в майбутньому на Економічний союз.

Принципи СНД: держави – члени суверенні й рівні, самостійні й рівноправні суб’єкти міжнародного права.

Передбачалося, що СНД стане потужним економічним об’єднанням на кшталт Європейського співтовариства. Для цього, здавалося, були об’єктивні підстави. Промисловий потенціал держав СНД становить 10% від світового, запаси основних видів природних ресурсів – 25%, експортний потенціал – 4,5%, простір СНД має досить розвинуту транспортну інфраструктуру.

У вересні 1993 року глави держав СНД підписали Договір про створення Економічного союзу, що базується на концепції трансформації економічної взаємодії в рамках СНД з урахуванням тих реалій, що склалися; на розумінні необхідності: формування загального економічного простору, заснованого на вільному переміщенні товарів, послуг, робочої сили, капіталів, розробки погодженої грошово-кредитної, податкової, цінової, митної, зовнішньоекономічної політики, зближення методів регулювання господарської діяльності, створення сприятливих умов для розвитку прямих виробничих зв’язків.

Взаємодія країн у рамках СНД здійснюється через його координуючі інститути: Раду глав держав – учасниць Співдружності, Раду голів урядів, Міжпарламентську Асамблею, Виконавчий комітет СНД, який є правонаступником Виконавчого Секретаріату СНД і Міждержавного економічного комітету Економічного союзу та інші структури. Всього в рамках СНД функціонує біля 70 галузевих структур, які координують взаємодію в форматі зацікавлених держав у сферах економіки, військового співробітництва, охорони кордонів і боротьби з організованою злочинністю, транспорту, екології, культури, туризму тощо.

В рамках Угоди про співробітництво в галузі охорони праці спеціалісти України разом із спеціалістами інших держав СНД проводять загальну роботу по удосконаленню Системи стандартів безпеки праці, розробці та узгодженню нормативної бази щодо охорони праці для країн СНД

Дата добавления: 2013-12-14