Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах виробництва

Виходячи з принципу "стійкої нерівноваги" Бауера, стійкість організму та життєздатність надає певний рівень енергопотенціалу, який визначається факторами зовнішнього середовища. Це досягається через зміни пропорцій реагуючих компонентів, які характеризуються константою рівноваги (К). Здатність виконувати роботу в умовах агресивного середовища характеризує незалежна енергія Гіббса (О), яка визначається через константу (К):

,

де: R – газова стала, T – температура.

Після скорочень:

K0=0.648 K1

Константа рівноваги повинна чисельно змінитися на 0,648 від максимального значення. Константа визначається так:

,

де: - активності концентрації компонента системи на час аналізу, а - їх початкові значення до збурення системи.

Необхідно оцінювати індивідуальний регулярний запас, який визначається через наступні фізіологічні показники: вага, зріст, артеріальний тиск (АТ), ЖЕЛ (показник зовнішнього дихання), сила кисті. Необхідно оцінити "правильність" пропорцій їх системної композиції через константу рівноваги К, обрахувавши кожну y з урахуванням чисельного зниження індивідуальних фізіологічних показників (табл.7).

Таблиця 7

Показники регуляторних можливостей робітника (чоловіки)

	Показник	Середнє значення	Діапазон допустимих вимірів у нормі
Y1		0,5	0,472-0,53
Y2		0,636	0,56-0,686
Y3		0,36	0,353-0,377
Y4		0,5	0,472-0,53
Y5		0,5	0,472-0,53

Константа рівноваги така:

,

де К₀ = 0,034 для осіб з високим рівнем здоров'я.

Розрахувавши загальний критерій К, отримаємо його значення, яке визначає (індивідуальну) придатність людини працювати в небезпечних умовах виробництва. При 1>К>0,618 - робота в небезпечних умовах можлива без обмеження; при 0,618>К>0,353 - робота в небезпечних умовах можлива з додатковою профілактикою; при К<0,353 - робота в небезпечних умовах неприпустима.

Таким чином, отримана межа стійкості до шкідливих факторів робочого середовища при значенні К, рівному 0,353.

Дата добавления: 2013-12-14