Методологічні підходи до вирішення проблем андрагогіки

Встановлення міжпредметних зв’язків.

Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, формування мети та основних завдань.

Актуалізація опорних знань.

Організаційна частина.

- Які науки входять до системи педагогічних наук?

- Що вивчає наука корекційна андрагогіка?

- Які педагогічні принципи ви знаєте?

6. План заняття:

1. Методологічні підходи до вирішення проблем андрагогіки.

2. Причини кризи освіти дорослих

3. Андрагогічні принципи навчання.

7. Виклад лекційного матеріалу:

Системний підхід являється одним з основних методологічних принципів, сутність якого полягає в тому, що відносно самостійні компоненти розглядаються не ізольовано, а у взаємозв’язку в системі з іншими. Системний підхід дозволяє виділити загальні системні властивості та якісні характеристики, що складають систему окремих елементів.

Системний підхід розглядає освіту дорослих як педагогічну систему, що складається із сукупності таких взаємопов’язаних компонентів: цілі освіти дорослих, суб’єкти педагогічного процесу (педагог та доросла людина), зміст освіти дорослих (загальна, базова та професійна культура), методи, форми і технології освіти дорослих, умови та засоби. Результатом освіти дорослих сьогодні прийнято вважати професіоналізм, як вершину його професійної діяльності.

Андрагогіка має яскраво виражену гуманістичну спрямованість. У дослідженнях Н.В.Кузьміної [12] вказано, що лише 5% тих, хто зайняті у певному виді професійної діяльності, стають професіоналами високого ґатунку. У інших щабель професійної самореалізації та самооцінки значно нижчий, що призводить до руйнації особистості. Як наслідок, потреби професійної самореалізації у більшості людей залишаються найменш задоволеними, отже актуальними.

Андрагогіка, в силу своєї об’єктної та предметної спрямованості, стратегічної мети і задач, покликана змінити подібний стан і дати можливість дорослій людині засобами освіти досягти певного рівня і якості професійних змін, само вдосконалитися і само реалізуватися.

Гуманістична спрямованість андрагогіки надає їй характер неперервності, своєчасності, компенсативності.

Особистісна орієнтація андрагогіки визначається тим, що ця наука спрямована на задоволення екзистенціальних потреб дорослої людини в певній освіті, що сприяє розвитку особистості на індивідному і професійному рівнях, вирішенню актуальних вікових потреб. Хоча необхідною передумовою тут є здатність людини до самореалізації в рамках життєвої стратегії за такими напрямками: самосвідомість – самовизначення – само відношення – самооцінка – сенсоутворення – саморегуляція – самокорекція – самоорганізація життєвого часу.

Особистісний підхід вимагає визнання унікальності особистості, її інтелектуальної та етичної свободи, права на повагу. В межах даного підходу передбачається опора на природний процес саморозвитку задатків та творчого потенціалу дорослої людини, створення для цього відповідних соціально-педагогічних умов.

Особистісній підхід спирається на суб’єктну орієнтацію під час конструювання і безпосереднього впровадження педагогічного впливу на дорослу людину як мету, суб’єкт, результат і головну умову ефективності навчання і виховання.

Дуже вагомим у розвитку андрагогіки є використання наукових установок діяльнісного підходу. Відомо, що діяльність – основа, засіб і вирішальна умова розвитку особистості. Науково відомий факт вимагає необхідності реалізації в педагогічній теорії і практики постулатів діяльнісного підходу.

Діяльність – це доцільне перетворення людиною її оточення. Вихідною позицією такого перетворення є праця. Всі види матеріальної і духовної діяльності людини є похідними від праці і несуть в собі її головну ознаку – творче перетворення навколишнього світу. Перетворюючи природу, людина перетворює і самого себе, розкриваючись як суб'єкт свого розвитку.

Діяльнісний підхід набув широкого розповсюдження у вітчизняній психології, але найбільше розроблений у працях О.М.Леонтьєва. Науковець стверджував, що реальним фундаментом особистості людини є сукупність її суспільних за своєю природою, відношень до світу. Вони реалізуються у діяльності, точніше сукупності різноманітних діяльностей особистості. Тільки завдяки діяльності особистість стає суб’єктом пізнання та перетворення дійсності. Сукупність діяльностей, що реалізуються особистістю, утворює багатство та широту зв’язків індивіда зі світом.

За поглядами О.М.Леонтьєва, діяльність виступає вирішальним чинником породження та реалізації особистості, одним з головних параметрів її структури. Заслуговує на увагу і його думка про те, що виходячи тільки «з набору окремих психологічних або соціально психологічних особливостей людини, ніякої «структури особистості», отримати не можливо, що дійсна основа особистості людини лежить не тільки у закладених в ній генетичних програмах, не в глибинах її природних задатків і нахилів і навіть не в набутих нею навичках, знаннях та вміннях, у тому числі і професійних, а в тій системі діяльностей, що реалізуються цими знаннями та вміннями» [13: 185-186].

Визнання того факту, що в діяльності формується і виявляється особистість дорослої людини, ще не означає, що цього достатньо для реалізації діяльнісного підходу до освіти дорослих. Він потребує відповідної роботи щодо відбору та організації діяльності різного рівня, що сприяє все більшому врахуванню позиції суб’єкту пізнання, професійної діяльності і спілкування. Діяльнісний підхід передбачає, в першу чергу, навчання дорослої людини адекватному добору мети й плануванню пізнавальної діяльності, її свідомої організації регулюванню, здатності об’єктивного контролю, самооцінки і самоаналізу її результатів.

Суб’єктний підхід відіграє важливе значення в освіті дорослих. Серед умов, які з нашої точки зору, можуть забезпечити стабільність професійного розвитку системи «доросла людина» необхідно звернути увагу на побудову взаємовідносин з позиції педагогічного процесу.

Суб’єктна сутність тих, хто навчається і того, хто навчає, сталий їх розвиток мають стати предметом вивчення різних наук про людину – філософії, психології, соціології і андрагогіки. Необхідно сформулювати принципи суб’єктного підходу як методологічної основи освіти дорослого і формування її як особистості на різних життєвих етапах.

Глибинна суть освіти дорослих полягає в привласненні людиною індивідуально прийнятних шляхів і засобів, використовуючи які вона може стати саме тим, ким здатна і покликана стати. Дорослий, що навчається, повинен оволодіти способами самодетермінації, самоактуалізації і самореалізації (особистісно-професійного творення). Перш за все він повинен усвідомити як найважливіші цінності свою майбутню професію, власний життєвий шлях і себе в них. Він повинен уміти створювати індивідуальну систему професійних цінностей, в якій важливе місце займає він сам, його сталий професійний розвиток.

Самодетермінація - складний для дорослої людини процес. В одних виникають труднощі під час побудови комунікативної взаємодії, в інших - при осмисленні і збагаченні свого внутрішнього світу. Аналізувати власний професійний розвиток людині важко ще і тому, що за вирішенням приватних професійних задач стоїть власна доля та пошуки свого місця в складних соціальних системах, ставлення до цінностей цих систем, соціально-обумовлене значення особистісно-професійної реалізації. Від стихійного способу професійного самовизначення людина повинна перейти до глибоко усвідомленого. Сутність суб'єктного підходу до освіти дорослої людини полягає в зміні змістовних пріоритетів освіти, підборі шляхів і засобів психолого-педагогічного супроводу становлення його професійної індивідуальності, формування високих показників рівнясуб'єктного контролю (РСК) як однієї з кінцевих значущих задач.

Одним із головних результатів освіти дорослої людини повинне стати розуміння ним того, що саме від нього найбільшою мірою залежать як його подальша професійна життєдіяльність, так і доля в цілому. Потрібно навчити його конкретно, крок за кроком вибудовувати такі індивідуально прийнятні соціальні і педагогічні системи як освітню і комунікативну взаємодію. У зв'язку в цим актуалізується проблема стратегій і тактик ціле мотиваційної будови і самобудови під час освітньої і професійної діяльності впродовж усього подальшого життя.

Вибудовуючи послідовність сьогоднішніх і завтрашніх задач, доросла людина здатна побачити різні варіанти і особливості динаміки свого професійного розвитку, уміти уникати помилок в прийнятих професійних рішеннях. Стратегія передбачає уміння людини ухвалювати обґрунтовані рішення, в чому і полягає її суть. Перш, ніж вимагати від дорослої людини ініціатив, потрібно створити умови, для того щоб вона усвідомила - ким реально вона є сьогодні і ким може стати завтра, як це знання конструктивно використати при вирішенні зовнішніх і внутрішніх особистісних і професійних задач.

Важливу роль у підготовці наукових та педагогічних працівників для системи післядипломної освіти відіграє суб'єктний підхід, за умов реалізації якого можуть бути вирішені завдання:

- навчити дорослу людину чітко формулювати "дерево цілей і задач" професійного розвитку, бачити їх динаміку в межах "сьогодні - завтра - в майбутньому";

- навчити чітко виділяти суперечності професійного зростання, за умови вирішення яких він просуватиметься в своєму професійному зростанні і самореалізації;

- розуміти, приймати і на цій основі цілеспрямовано використовувати і удосконалювати свої професійні якості і взаємовідносини.

На жаль, під час навчання дорослої особи часто відбувається навпаки. Студент займає беззастережно відому позицію, чекає від викладача директивних рекомендацій в професійній підготовці, організації пізнавального пошуку в цілому. При цьому не враховуються індивідуальні можливості і особливості взаємодії двох дорослих людей.

Суб'єктність особи, з нашої точки зору, являє собою прагнення до самостійності у виборі прийомів і методів навчально-пізнавального процесу, що спирається на облік власних індивідуальних особливостей, зрозуміло, за наявності продуманої допомоги консультанта (тьютора). Суб'єктність людини, виявляється в усвідомленні нею відповідальності за результати власної діяльності, що й є однією з найважливіших характеристик освіти дорослих. Якщо людина приймає на себе відповідальність за свою долю і за свій професійний розвиток, а в ході професіонально-педагогічної підготовки знайомиться зі шляхами і засобами, це є найважливішою умовою вироблення в неї успішних стратегій і тактик майбутньої професійної життєдіяльності.

З нашої точки зору, таємниця успішності професійного навчання людини напряму залежить від глибини розуміння нею своїх суб'єктних особливостей. Відчуття дорослим, а потім і його викладачем усвідомленого контролю над загальними і приватними педагогічними ситуаціями переходить у відчуття своєї професійної компетентності.

Полісуб'єктний підхід виходить з того, що сутність людини значно багатша, різнобічна і складніша, ніж його діяльність. Вона не вичерпується нею, не може бути до неї зведена і ототожнена з нею.

Особа знаходить свій людський, гуманістичний зміст тільки в спілкуванні з іншими людьми. З даних позицій особа дорослої людини є продукт і результат спілкування з оточуючими.

В межах полісуб'єктного (діалогічного) підходу. Доросла людина розглядається як система характерних відносин, як носій взаємостосунків і взаємодій соціальної групи. Факт «діалогічного» змісту внутрішнього світу людини в навчанні дорослих не досить врахований, хоча саме діалогічний підхід в єдності з особистісним і діяльнісним складають суть методологічних основ освіти дорослих. Сукупність застосування цих принципів в андрагогіці, дозволяє створити необхідний освітній простір, завдяки якому «об'єктний характер» педагогічної взаємодії поступається місцем процесу творчого взаєморозвитку і саморозвитку.

Андрагогіка носить інтегративний характер, тому що акумулює знання психології, педагогіки, акмеології, аксіології та спрямовує їх на розвиток дорослого, його творчу самореалізацію.

Окрім зазначених фундаментальних методологічних підходів важливим для андрагогіки є акмеологічний підхід. Суть його, на думку А.О.Деркача, заключається в здійсненні комплексного дослідження і відновленні цілісності суб’єкта, який проходить ступінь зрілості, коли його індивідні, особистісні і суб’єктно-діяльнісні характеристики вивчаються в єдності, у взаємозв’язках і взаємоузгодженнях з метою сприяння досягненню ним вищих рівнів розвитку.

Важливим для андрагогіки є валеологічний підхід, який дозволяє запроваджувати здоров’єзберігаючі технології, оптимальні і ефективні для віку і фізичного стану дорослої людини.

Доросла людина живе і вчиться в конкретному соціокультурному середовищі яке може видозмінюватися впродовж його життя. Не можна не враховувати і того, що він належить до певного етносу. Саме тому в андрагогічних дослідженнях необхідним є використання етнопедагогічного підходу. Освіта з опорою на національну культуру – сьогодні одна з найважливіших умов проектування і організації педагогічного процесу дорослої людини. Педагогічна задача полягає в тому, щоб максимально використовувати досягнення національної культури в професійному становленні дорослої людини.

Дата добавления: 2013-12-14