Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві

Головна мета управління охороною праці на підприємстві – це реалізація конституційних прав працівників та забезпечення вимог нормативно-правових актів щодо збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці, створення безпечних та нешкідливих умов праці, покращення виробничого середовища, запобігання травматизму, профзахворювань, пожеж та аварій,що досягається рішенням наступних основних задач:

Мета управління охороною праці на підприємстві досягається вирішенням таких основних завдань:

- навчанням працюючих принципам охорони праці;

- забезпеченням безпеки виробничих процесів і устаткування, будинків і споруджень;

- нормалізацією санітарно-гігієнічних умов праці, досягненням їхньої відповідності нормативним вимогам;

- забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту (ЗІЗ);

- забезпеченням оптимальних режимів праці та відпочинку;

- організацією лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працюючих, професійним добором кадрів визначених спеціальностей;

- удосконалюванням нормативної бази з питань охорони праці.

СУОП можна схематично зобразити таким чином:

СУОП = об’єкт управління + орган, що керує станом цього об’єкта + виконавчий орган.

У процесі управління керівний орган одержує різну інформацію про стан об’єкта та зовнішнього середовища, у якому знаходиться і з яким зв’язаний керований об’єкт. На основі цієї інформації керівний орган приймає рішення, а виконавчий орган здійснює належні дії з управління об’єктом. Часто керівний і виконавчий органи поєднують в одне поняття - суб’єкт управління.

Об’єктом управління є машини, механізми, процеси, підприємства, галузі, сфери. Іншими словами, діяльність роботодавця або довіреної ним особи, керівників структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу підприємства для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємства в цілому, попередження травматизму, профзахворювань, пожеж та аварій.

Суб’єктом управління в СУОП на підприємстві в цілому є керівник (головний інженер), а в цехах, службах і на виробничих ділянках - керівники відповідних підрозділів і служб.

Організаційно- методичну роботу з управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їхньою своєчасною реалізацією здійснює служба охорони праці (СОП) підприємства, що підкоряється безпосередньо керівнику (головному інженеру) підприємства. Суб’єкт управління аналізує інформацію про стан охорони праці в структурних підрозділах підприємства та приймає рішення, що спрямовані на наведення фактичних показників охорони праці у відповідність до нормативів. Таким чином, суб’єкт здійснює:

- контроль стану;

- вироблення необхідного завдання;

- вироблення керуючих впливів;

- реалізацію керуючих впливів;

- контроль за виконанням керуючих впливів (зворотний зв’язок) й ін.

Управління охороною праці передбачає виконання наступних основних функцій:

- прогнозування і планування робіт з охорони праці;

- планування показників стану умов та безпеки праці;

- організацію і координацію робіт з охорони праці (обов’язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);

- контроль за станом охорони праці та функціонуванням системи управління;

- контроль планових показників та аудит всієї системи;

- облік, аналіз та оцінка показників стану умов і безпеки праці;

- стимулювання роботи з удосконалення охорони праці.

- коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;

- заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

Для забезпечення виконання основних функцій в галузі управління охороною праці на підприємстві необхідно застосовувати соціально-економічні, організаційно-технічні, організаційні,технологічні (інженерні) та санітарно-гігієнічні заходи та засоби.

Соціально-економічними заходами передбачаються економічні методи управління охороною праці:

- фінансування охорони праці роботодавцем;

- обов’язкове соціальне страхування роботодавцем підприємства працівників від нещасних випадків та професійних захворювань;

- збереження середнього заробітку за працюючим в період простою у випадку його відмови від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працюючого або для людей, які його оточують, чи навколишнього природного середовища;

- виплата вихідної допомоги при розриві трудового договору за власним бажанням, якщо власник не виконує вимог законодавства або умов колективного договору з питань охорони праці;

- безплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням та інші пільги і компенсації працівникам, що зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці;

- безплатна видача працівникам спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту, змивальних і знешкоджувальних засобів на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах;

Організаційно-технічні заходи та засоби покликані забезпечити такий рівень організації праці на підприємстві й такі технічні (інженерні) рішення з питань охорони праці для усього технологічного процесу, окремого обладнання та інструментів, які виключали б вплив на працівників небезпечних виробничих факторів, а також виключали б або зменшували до допустимого нормативного рівня вплив на працівників шкідливих виробничих факторів.

Організаційними заходами охорони праці є такі: правильне навчання працівників, чітке й своєчасне проведення інструктажів та контролю знань з охорони праці; наявність розробленого відповідно до умов охорони праці плану проведення робіт і технічних карт; правильне планування робочих місць; правильне утримання проходів і проїздів; дотримання правил проведення робіт і допуску до роботи; правильний контроль за роботою працівників; правильна організація праці: зручна робоча поза, чергування роботи й відпочинку, відсутність фізичного перенапруження; застосування безпечних способів праці; дотримання встановленого технологічного процесу; справний стан засобів колективного та індивідуального захисту; наявність відповідних знаків безпеки та ін.

Технологічними (інженерними) заходами й засобами охорони праці є застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, транспортних засобів колективного захисту (огорож, запобіжних пристроїв, блокування, сигналізації, систем дистанційного керування, спеціальних засобів — заземлення, занулення тощо.); використання за призначенням досконалих засобів індивідуального захисту (ізолюючих костюмів, спецодягу, спецвзуття, засобів захисту органів дихання, рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засобів захисту від падіння з висоти тощо.) та ін.

Санітарно-гігієнічні заходи передбачають дослідження впливу виробничих факторів на людину та встановлення допустимих значень цих факторів на робочих місцях, визначення фактичних значень конкретних параметрів виробничих факторів на робочих місцях, а також визначення відповідності умов на робочих місцях вимогам нормативних документів.

Нормативною і методичною основою СУОП є: законодавчі акти про працю і її охорону, постанови, розпорядження з охорони праці Кабінету Міністрів України й інших вищих органів управління, постанови вищих ланок профспілкової організації з питань охорони праці, нормативна та нормативно-технічна документація.

Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) - це сукупність відповідних органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативно-правових актів, інструкцій тощо ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці.

СУОПП є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством, охоплює усі напрями виробничо-господарської діяльності підприємства та трудові колективи його структурних підрозділів і реалізується у вигляді цілеспрямованої діяльності посадових осіб та працівників підприємства щодо виконання чинних нормативно-правових актів з охорони праці з метою попередження виробничого травматизму, професійної захворюваності, пожеж та аварій.

Створення СУОПП – це, в першу чергу, визначення керівництвом підприємства політики в галузі охорони праці, а саме:

- працеохоронної політики стосовно зобов’язань, намірів та заходів в сфері охорони праці;

- визначення мети роботи СУОП, об’єкта та органів управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління;

- побудова організаційної структури управління;

- створення ефективно діючих систем мотивації, контролю та обліку, аналізу, аудиту і моніторингу СУОПП;

- оцінка ризиків, розробка та впровадження комп’ютеризованих технологій управління;

- забезпечення відповідного контролю за ефективністю роботи СУОПП, створення умов для її надійного функціонування і подальшого вдосконалення.

У спрощеному вигляді будь-яка система управління – це сукупність суб’єкта управління та об’єкта управління, що перебувають у певному середовищі та інформативно зв’язані між собою. У суб’єкті управління можна виділити два органи – управляючий і виконавчий. Управління завжди здійснюється задля досягнення певної мети.

Мета управління охороною праці – забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

І суб’єкт, і об’єкт системи визначаються її рівнем. На державному рівні суб’єктом управління є Кабінет Міністрів, виконавчим органом є Держгірпромнагляд, а об’єктами управління – діяльність галузевих міністерств, обласних і місцевих державних адміністрацій із забезпечення безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях.

На галузевому рівні суб’єктом управління є відповідне галузеве міністерство або відомство (комітет), а об’єктами управління – діяльність підприємств, установ та організацій галузі із забезпечення на них безпечних і здорових умов праці.

Суб’єкт управління на регіональному рівні – відповідна державна адміністрація, а об’єкт управління – діяльність підприємств, установ та організацій, розташованих на території даного регіону, із забезпечення на них безпечних і здорових умов праці.

Суб’єктом управління в СУОП підприємства є роботодавець, а в цехах, на виробничих дільницях і в службах – керівники відповідних структурних підрозділів і служб. Об’єктом управління в СУОП підприємства є діяльність структурних підрозділів і служб підприємства із забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах і на підприємстві загалом.

Типова СУОП підприємства функціонує таким чином. Роботодавець (керівник, технічний директор) аналізує інформацію про стан охорони праці в структурних підрозділах підприємства і зовнішню інформацію (зміни в законодавстві, новітні досягнення, розробки з охорони праці тощо) та приймає рішення, спрямовані на підвищення рівня безпеки праці. Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснює служба охорони праці підприємства (виконавчий орган СУОП), підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства (управляючому органу).

При створенні сучасних СУОПП необхідно керуватися Рекомендаціями МОП та органів державного управління та нагляду щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні

Рекомендації МОП щодо побудови та впровадження сучасних систем управління охороною праці (СУОП) викладені у «Керівництві з систем управління охороною праці» МОП-СУОП 001/ILO-OSH 2001 (Міжнародне бюро праці, м. Женева). МОП розробила дане Керівництво як практичний інструмент сприяння організаціям і компетентним установам у здійсненні безупинного удосконалювання їх діяльності у сфері охорони праці. Воно повинно сприяти захисту працівників від небезпек і виключенню пов’язаних з роботою травм, погіршень здоров’я, хвороб, інцидентів і смертей.

Модель СУОП, що пропонується, містить наступні основні елементи (політика, організація, планування, розвиток і здійснення, оцінка та дії з удосконалення).

Політика з охорони праці. Політика з охорони праці повинна включати, як мінімум, наступні ключові принципи та цілі, здійснення яких організація бере на себе:

- забезпечення безпеки й охорони здоров’я всіх членів організації шляхом попередження пов’язаних з роботою травм, погіршень здоров’я, хвороб та інцидентів;

- дотримання відповідних національних законів і правил з охорони праці, добровільних програм, колективних угод з охорони праці й інших вимог, які організація зобов’язалася виконувати;

- гарантоване забезпечення того, що з працівниками та їх представниками проводяться консультації, і вони залучаються до активної участі у всіх елементах СУОП;

- безперервне удосконалювання функціонування СУОП.

Згідно з Рекомендаціями при створенні СУОП необхідно:

- визначити закони та інші нормативно-правові акти, що містять вимоги щодо охорони праці та які розповсюджуються на діяльність організації;

- виявляти небезпечні та шкідливі виробничі фактори та відповідні ризики, що можуть виникнути при здійсненні виробничої діяльності;

- визначити політику керівництва в сфері охорони праці;

- визначити завдання в сфері охорони праці та встановити пріоритети;

- розробити організаційну схему та програму для реалізації політики та досягнення її завдань.

Структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структурних підрозділів організації з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників мають бути викладені в Положенні про СУОП підприємства, затвердженому наказом або розпорядженням, або в Настанові з якості, якщо на підприємстві функціонує система якості.

СУОП повинна передбачати:

- планування заходів з охорони праці;

- контроль виконання поточного та оперативних планів;

- можливість здійснення корегувальних та попереджувальних дій;

- можливість адаптації до обставин, що змінилися;

- можливість інтеграції в загальну систему управління.

Структура положення про СУОП визначається з урахуванням конкретних умов праці в організації.

Розділи, що мають ознаки окремих процесів, можуть бути викладені як система документів (наприклад, стандартів організації), оформлена додатком до основного положення.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен забезпечити функціонування Системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.

Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завдань:

- запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням, пожежам та аваріям;

- професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров’я та психофізіологічних показників;

- навчання та пропаганда з охорони праці;

- дотримання вимог колективних договорів, законодавства і нормативно-правових актів з охорони праці;

- виховання самосвідомості працівників підприємства з питань безпеки праці з метою їх ставлення до них, як до головних своїх обов’язків;

- безпека обладнання;

- безпека виробничих процесів;

- безпека будівель та споруд;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;

- наявність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);

- оптимальні режими праці та відпочинку;

- лікувально-профілактичне обслуговування працюючих;

- санітарно-побутове обслуговування.

- залучення працівників підприємства до планування, організації, мотивації, контролю та оцінки ефективності заходів з охорони праці;

- визначення і розподіл обов’язків, прав і відповідальності за стан охорони праці між всіма керівниками підприємства;

- забезпечення необхідної компетенції посадових осіб, спеціалістів та всіх працівників в питаннях, що пов’язані з виконанням покладених на них обов’язків, розумінням своїх прав, обов’язків і відповідальності;

- раціональне розподілення фінансових, матеріальних та людських ресурсів для забезпечення ефективного функціонування СУОПП;

- забезпечення працівникам соціальних гарантій в сфері охорони праці у колективному договорі (угоді, трудовому договорі);

- постійне підвищення ефективності функціонування СУОПП.

Щоб ця система діяла, необхідно запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питання, пов’язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. При цьому треба пам’ятати, що СУОП є складовою загальної системи управління виробництвом (якістю продукції, що виробляється) і спрямована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на використання резервів виробництва, підвищення продуктивності праці та значне покращання якості продукції.

Враховуючи те, що Закон поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (далі — підприємства), які використовують найману працю, незалежно від того, працює на підприємстві 5 чи 1000 осіб, роботодавець зобов’язаний забезпечити виконання всіх завдань, передбачених цією статтею.

При створенні СУОП необхідно:

- визначити перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги щодо охорони праці для даного виду економічної діяльності;

- виявити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, види робіт, об’єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, щоб визначити, які з них найсуттєвіше впливають на умови та безпеку праці;

- визначити основні завдання в галузі охорони праці та встановити пріоритетні напрями;

- розробити організаційну схему для виконання визначених завдань.

У зв’язку з тим, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за стан умов та безпеки праці, для офіційного розподілу обов’язків, прав та відповідальності в галузі охорони праці між усіма учасниками виробничого процесу необхідно призначити посадових осіб, які повинні забезпечити вирішення конкретних питань охорони праці. Якщо у підпорядкуванні роботодавця є інженерно-технічні працівники, то у їхніх посадових інструкціях повинні бути відображені обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій з охорони праці.

Крім того, необхідно визначити порядок взаємодії всіх осіб, які беруть участь в управлінні виробництвом, а також порядок підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень (накази, розпорядження, приписи тощо).

При цьому треба врахувати, що очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві роботодавець (керівник підприємства), а у цехах, службах, на дільницях - керівники відповідних підрозділів і служб, відповідальні за стан умов та безпеку праці у підпорядкованих їм підрозділах.

Організаційно-методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів та функціональних служб з охорони праці, підготовку управлінських рішень та контроль за їх реалізацією повинна здійснювати служба охорони праці.

Дата добавления: 2013-12-14