Мал. 27. Дотик людини до однієї фази трипровідної мережі з ізольованою нейтраллю

У найбільш несприятливому випадку, коли людина має струмопровідне взуття та стоїть на струмопровідній підлозі» тобто коли К— & та -Й =0, вираз (4) набуде вигляду:

(5)

Для цього випадку за фазної напруги в мережі =220 В та опором ізоляції фази = 90000 Ом при =1000 Ом струм, що проходить через людину, буде:

Цей струм значно менший струму (220 мА), обчисленого для випадку однофазного дотику в мережі з глухозаземленою нейтраллю за аналогічних умов.

Із цього можна зробити висновок, що в мережах з ізольо­ваною нейтраллю умови безпеки прямо залежать від опору ізоляції проводів відносно землі: чим вищий опір, тим мен­ший струм, що проходить через людину.

Крім того, в мережі з ізольованою нейтраллю струм, що проходить через людину, яка доторкається до фази, визна­чається опором взуття та підлоги.

Приймемо, як і у випадку з ізольованою нейтраллю для опорів підлоги та взуття, такі ж значення, тоді отримаємо:

Таким чином, за інших рівних умов дотик людини до однієї фази мережі з ізольованою нейтраллю є безпечнішим, ніж у мережі із глухозаземленою нейтраллю. Однак цей ви­сновок справедливий лише для нормальних умов роботи цих мереж.

У випадку аварії, коли одна із фаз замкнена на землю, мережа з ізольованою нейтраллю може стати більш небез­печною, ніж мережа із глухозаземленою нейтраллю. Поясню­ється це тим, що у випадку такої аварії напруга пошкодженої фази відносно землі може збільшитися від фазної до ліній­ної, тоді як в мережі із глухозаземленою нейтраллю підвищення напруги практично немає.

Двофазний дотик більш небезпечний, ніж однофазний, оскільки до людини прикладається більша напруга даної мережі - лінійна, і відповідно через людину пройде струм, більший в 1,73 разу (мал. 28).

Мал. 28. Дотик людини до двох фаз.

При двофазному дотику струм, що проходить через людину, практично не залежить від режиму роботи нейтралі мережі, відповідно, двофазний дотик е однаково небезпечним як в мережі з ізольованою, так і в мережі із глухозаземленою нейтраллю (якщо лінійні напруги цих мереж однакові).

Також очевидно, що небезпека ураження електричним струмом суттєво не зменшиться, якщо людина буде надійно ізольована від землі, тобто буде мати діелектричне взуття чи буде стояти на дерев'яній підлозі або на діелектричному килимі.

Випадки дотику до двох фаз бувають відносно рідко і за­звичай в електроустановках до 1000 В. Причинами їх е, як правило, роботи під напругою на щитах і збірках, на ПЛ, застосування несправних захисних засобів - діелектричних рукавичок з проколами або розривами резини, монтерського інструмента з пошкодженою ізоляцією рукояткою тощо.

В мережах понад 1000 В внаслідок великої ємнісної про­відності між фазами та землею небезпека дотику до однієї чи до двох фаз практично однакова. Кожний з таких дотиків дуже небезпечний, оскільки струм, що проходить через людину, сягає великих значень.

Із сказаного вище ясно, що небезпека дотику до фази у різних електричних мережах різна, і в разі вибору схеми електромережі та режиму роботи її нейтралі, крім техноло­гічних вимог, необхідно оцінювати мережу і щодо умов без­пеки.

За напруги до 1000 В широкого поширення набули обидві схеми трифазних мереж: трипровідна з ізольованою нейтрал­лю і чотирипровідна із глухозаземленою нейтраллю.

За технологічних вимог перевага часто віддається мережі із глухозаземленою нейтраллю, оскільки чотирипровідна мере­жа дає можливість використати дві робочих напруги - лінійну та фазну. Лінійна напруга використовується для живлення силового навантаження, фазна - для освітлювального.

За напруги понад 1000 В мережі всіх напруг до 35 кВ включно мають ізольовану нейтрала, а понад 35 кВ - ефек­тивно заземлену.

Основні причини нещасних випадків від ураження елек­тричним струмом:

випадковий дотик до струмовідних частин, що перебу­вають під напругою. Це відбувається в основному як ре­зультат помилкових дій працівників під час виконання робіт на струмовідних частинах та поблизу них, невжиття тех­нічних заходів під час підготовки робочого місця;

поява напруги на металевих частинах обладнання, яке в нормальному режимі роботи не перебуває під напругою. Напруга виникає в результаті пошкодження ізоляції або па­діння проводу, що перебуває під напругою, на ці частини;

випадкове включення або поява напруги на відімкнених струмовідних частинах обладнання, на яких провадиться робота;

виникнення напруги кроку на ділянках землі, де пере­буває людина.

Дата добавления: 2013-12-14