КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Двійкові підсумовувальні та віднімальні лічильники
Двійкові лічильники реалізують підрахунок вхідних імпульсів в двійковій системі числення. Число розрядів п двійкового лічильника, що підсумовує, для заданого модуля М знаходять з виразу n = log2M. Значення поточного числа N+ вхідних імпульсів n- розрядногопідсумовувального лічильника при відліку з нульового початкового стану визначають по формулі де 2i-1 – вага i-го розряду; – логічне значення прямого виходу тригера i-го розряду. Розряди двійкового лічильника будуються на двоступеневих T- тригерах або D- тригерахз динамічним управлінням по фронту синхросигналу (у рахунковому режимі). У двійковому лічильнику, що підсумовує, перенесення Рi у старший сусідній розряд виникає в тому випадку, якщо у момент надходження чергового рахункового імпульсу U+ всі молодші розряди знаходяться в одиничному стані, тобто Рi,=U+Q i Q i-1 .Q 1 = 1. Після перенесення старший розряд перемикається в стан "1", а всі молодші розряди – в стан "0 ". Асинхронні підсумовувальні лічильники на двоступеневих Т- тригерах будуються так, щоб вхідні імпульси U+ поступали на рахунковий вхід тільки першого (молодшого) розряду. Сигнали перенесення передаються асинхронно (послідовно в часі) з прямих виходів молодших розрядів на T- входисусідніх старших, як показано на рис. 4.2а для трирозрядного лічильника. Зміна станів тригерів відбувається за спадом рахункового імпульсу для першого розряду, а для останніх – за спадом сигналу перенесення (рис. 4.2б).
a б Рис. 4.2. Асинхронний підсумовувальний лічильник на двоступеневих Т-тригерах: а – схема; б – часова діаграма роботи Після підрахунку семи імпульсів на виході трирозрядного лічильника встановлюється двійковий код Q 3 Q 2 Q 1 = 111 (тобто максимальне значення або ємність рахування). Після надходження восьмого вхідного імпульсу U+ трьохрозрядний лічильник, що підсумовує, перемикається в початковий нульовий стан послідовно (асинхронно) в часі: спочатку спадає напруга на виході Q 1, потім – на виході Q 2 і так далі. За допомогою імпульсу на вході скидання R лічильник повертається в нульовий стан у будь-який момент часу. Часові параметри n- розрядного асинхронного лічильника на двоступеневих тригерах визначаються із співвідношень: · роздільна здатність t рз = t Т1 + t Т2 = 2t Т, де t Т1і t Т2– час перемикання першого і другого степені тригера, причому t 1 =-t T2= t Т ; · час встановлення t уст = t Т1 + nt Т2 U n Т; · максимальна частота рахування в режимі ділення й управління відповідно: F m = l/2t Т; Fm=kU 1/nt T. У режимі управління швидкодія асинхронного лічильника приблизно в п разів менша, ніж в режимі ділення. Схему трирозрядного асинхронного двійкового підсумовувального лічильника на T-тригерах з динамічним управлінням по фронту показано на рис. 4.3. Рахункові імпульси U+ поступають на T- вхідтільки першого (молодшого) розряду; подальші тригери перемикаються асинхронно від сигналів перенесення з інверсних виходів сусідніх молодших розрядів.
Рис. 4.3. Асинхронний підсумовувальний лічильник на тригерах з динамічним управлінням по фронту: а – схема; б – часова діаграма роботи Тимчасові параметри асинхронного w -розрядногодвійкового лічильника на тригерах з динамічним управлінням: t pc = t T, t yct = nt T, F m = 1/t T, Fm.kU 1lnt T. Перевагою асинхронних лічильників є простота схеми: збільшення розрядності проводиться підключенням необхідного числа тригерів. До недоліків асинхронних лічильників відносять порівняно низька швидкодія в режимі управління та її залежність від числа розрядів, а також поява проміжних вихідних двійкових кодів у процесі послідовного перемикання тригерів у новий стан. Для отримання мінімального часу перемикання лічильника використовують паралельні перенесення (рис. 4.4). Для цього в кожному розряді синхронного лічильника є схема збігу, за допомогою якої аналізуються стани всіх попередніх молодших тригерів і виробляються функції перенесення згідно наступним логічним співвідношенням:
При надходженні чергового лічильного імпульсу U+ перемикаються тільки ті тригери, для яких усі попередні (молодші) розряди знаходяться у цей момент в одиничному стані. Час встановлення синхронного лічильника не залежить від числа розрядів і дорівнює t в = t TT+ t P, де t TT– час перемикання двоступінчатого тригера; t P– час затримки розповсюдження сигналу вентилем у ланцюзі перенесення.
При побудові багаторозрядних синхронних лічильників з'являються труднощі, пов'язані зі зростанням числа входів вентилів у ланцюгу перенесення і збільшення навантаження на виходи тригерів. У двійковому віднімальному лічильнику кожен імпульс U-, що віднімається, зменшує стан на одиницю. Поточне значення кількості вхідних імпульсів n -розрядногодвійкового віднімального лічильника визначається за формулою
де N – значення коду на прямих виходах тригерів лічильника; N n – заздалегідь записане початкове число.
Рис. 4.4. Підсумовувальний лічильник з паралельними перенесеннями: а – схема, б – часова діаграма роботи
У віднімальних лічильниках сигнали віднімального зв’язку називаються позиками. За правилом двійкового віднімання у момент надходження рахункового імпульсу U– позичка зі старшого розряду з одиничним значенням виникає за умови, що всі молодші тригери знаходяться в нульовому стані. Після цього всі вони перемикаються в стан “ 1 ”, а старші – в стан «О». Сигнали позики утворюються на інверсних виходах двоступеневих тригерів або на прямих виходах тригерів з динамічним управлінням по фронту. Параметри віднімального лічильника (модуль і ємкість рахування, швидкодія) співпадають з аналогічними характеристиками лічильників, що підсумовують. Перед початком роботи за допомогою сигналу на загальному вході S всі тригери лічильника встановлюються в стан 1, утворюючи вихідний код 111. Імпульс U-, що віднімається, поступає на рахунковий вхід тільки першого молодшого розряду, віднімальні сигнали позики знімаються асинхронно з інверсних виходів тригера. Схему двійкового асинхронного віднімального лічильника на двоступеневих тригерах показано на рис. 4.5а. Після надходження семи імпульсів, що віднімаються, всі тригери лічильника встановлюються в стан «О», утворюючи вихідний код 000. Восьмий імпульс, що віднімається, перемикає лічильник у стан 111 (за умови, що розглядається піднімальна схема). У віднімальному лічильнику на тригерах з динамічним управлінням по фронту сигнали позики знімаються з прямих виходів тригерів.
Рис. 4.5. Асинхронний віднімаючий лічильник на двоступеневих тригерах: а – схема; б – часова діаграма роботи
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 2979; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |