При здійсненні будівництва господарським способом до показників, рекомендованим Держбудом для підрядного способу будівництва, застосовується знижуючий коефіцієнт 0,6

При складанні пропозицій за визначенням вартості будівництва підрядні організації - претенденти на виконання будівельно-монтажних робіт - розрахунково-аналітичним методом визначають засоби на:

- заробітну платню працівників, вказаних в додатку 19, з урахуваннямструктурного складу організації і рівня заробітної платні, яку планують одержувати на об'єкті замовлення;

- покриття решти статей ЗВ витрат, виходячи з витрат попереднього звітного періоду по цих статтях, з урахуванням потужності організації і об'єму пропонованих до виконання робіт.

У ціну пропозиції також включаються відрахування по встановленим законодавством нормам на соціальні заходи від заробітної платні робочих, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і на управлінні і обслуговуванні будівельних машин і механізмів, і працівників, засоби на заробітну платню яких враховуються в ЗВ витратах.

На підставі розрахунків підрядної організації, виконаних на стадії визначення ціни пропозиції, усереднені показники для визначення загальновиробничих витрат, надані Держбудом, можуть уточнюватися на стадії узгодження договірної ціни в порядку, встановленому контрактом.

У інвесторській кошторисній документації засоби на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій визначаються на підставі усереднених показників, наданих Держбудом, що враховують ці витрати в частині, що відноситься до будівельно-монтажних робіт, і можуть уточнюватися на стадії узгодження договірної ціни.

При уточненні розміру цих витрат не враховуються адміністративні витрати, пов'язані з витратами на збут і іншими операційними витратами будівельно-монтажної організації.

Приклад розрахунку загальновиробничих витрат.

Необхідно визначити розмір накладних витрат в локальному кошторисі на внутрішні санітарно-технічні роботи житлового будинку, складеному із застосуванням Ресурсних елементних кошторисних норм (РЭСН) і поточних цін на трудові і матеріально-технічні ресурси, з такими початковими даними:

- заробітна платня в прямих витратах, визначена як сума заробітної платні робочих-будівельників і робочих, зайнятих на управлінні і обслуговуванні машин, складає (умовно) 2300 грн. (3п.в.);

- нормативна трудомісткість робіт, що передбачаються в прямих витратах, що враховує трудовитрати робочих-будівельників і робочих, зайнятих на управлінні і обслуговуванні машин, складає (умовно) 1000 людино-годин (Тп.в.).

1) Заробітна платня працівників в загальновиробничих витратах:

- усереднений коефіцієнт переходу від нормативної трудомісткості робіт, що передбачаються в прямих витратах, до трудовитрат працівників, заробітна платня яких передбачається в накладних витратах, відповідно до Додатку 3 до ДБН Д.1.1-1-2000, пункту 7, графи 3, складає 0,112 (К);

- трудовитрати працівників, заробітна платня яких передбачається в накладних витратах (Тн.в.), складуть:

Тн.в. = 1000 х 0,112 = 112 людино-годин

- заробітна платня працівників, що передбачається в загальновиробничих витратах, на стадії складання інвесторського кошторису складе:

Зн.в. = Тн.в. х Сразр.,

де Сразр. - усереднена вартість людино-години по розрядах робіт в будівництві, що приймається по Додатку 1 до ДБН Д. 1.1-1-2000 (відповідно до п.4.2.1.1 при визначенні накладних витрат приймається по сьомому нормативному розряду - 2,84 грн.чел.-ч умовно).

3н.в. = 112 х 2,84 = 318 грн.

2) Збори і внески (від кошторисної заробітної платні):

- збір на обов'язкове соціальне страхування, збір на обов'язкове пенсійне страхування і внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення (по нормах чинного законодавства) від кошторисної заробітної платні, визначуваної як сума заробітної платні в прямих витратах і накладних витратах - 37,5%:

Зкошт. = Зп.в. + Зн.в.

Зкошт. = 2300 + 318 = 2618 грн.

Величина зборів і внесків складе:

2618 х 0,375 = 982 грн.

3) Решта статей загальновиробничих витрат:

- засоби на покриття решти статей загальновиробничих витрат

Кр.н.в. = Тп.в. х П

де П - показник для визначення засобів на покриття решти статей загальновиробничих витрат (що приймається по Додатку 3 до ДБН Д.1.1-1-2000, пункту 7, графи 4, і рівний в даному випадку 0,54 грн./чел.-ч);

Кр.н.в = 1000 х 0,54 = 540 грн.

Загальний розмір загальновиробничих витрат по локальному інвесторському кошторису складе:

318 + 982 + 540 = 1840 грн.

2.5.4. Кошторисна, планова і фактична собівартість БМР.

Кошторисна собівартість визначається проектною організацією у процесі складання необхідної проектно-кошторисної документації та визначення кошторисної вартості за кошторисними нормами й цінами на момент її розрахунку.

Кошторисна собівартість є нормативною базою для розрахунку планової собівартості будівельно-монтажних робіт. Вона дозволяє будівельній організації попередньо прогнозувати рівень своїх майбутніх витрат, а замовникові оцінити межі, у яких може здійснюватися торг із підрядною будівельною організацією.

Кошторисна собівартість – основний показник, по якому державні органи оподаткування контролюють прибутковість конкретної угоди будівельної організації.

Кількісно кошторисна собівартість менша кошторисної вартості на величину планових нагромаджень, передбачених у кошторисах.

Планова собівартість БМР відрізняється від кошторисної собівартості на величину, яка відповідає встановленому планованому розміру зниження собівартості. Вона менша кошторисної собівартості.

Планова собівартість – це прогноз величини витрат конкретної будівельної організації на виконання певного обсягу БМР. Метою планування собівартості БМР є визначення величини витрат на виконання робіт у встановлені договором строки на будівництво при найбільш раціональному й ефективному використанні машин і механізмів, інших виробничих ресурсів, дотримання правил технічної експлуатації основних виробничих фондів і забезпеченні безпечних умов праці.

Планова (розрахункова) собівартість використовується будівельною організацією і для визначення прибутку та можливостей свого виробничого й соціального розвитку, побудови внутрішньовиробничого господарського розрахунку своїх структурних підрозділів.

Планову собівартість БМР розраховують на кожен рік так: від кошторисної вартості (суми прямих витрат і накладних витрат, планових нагромаджень і компенсацій до кошторисної вартості за договором) віднімають суму планових нагромаджень і економію, яка передбачена від здійснення організаційно-технічних заходів щодо зниження собівартості. Компенсації включають у планову собівартість, щоб далі порівнювати її з фактичною собівартістю, у яку також включають компенсації.

Планову собівартість можна розрахувати за формулою:

С_ПЛ=В_К-Н_ПЛ-Е_С.Р+К,

В_К – кошторисна вартість БМР;

Н_ПЛ – планове нагромадження;

Е_С.Р – економія коштів від здійснення організаційно-технічних заходів щодо зниження собівартості БМР;

К – компенсації, погоджені із замовником у договірній ціні.

Планова собівартість установлюється шляхом техніко-економічних розрахунків згідно з конкретними умовами роботи. Вона визначає рівень допустимих витрат на виробництво БМР у цій будівельній організації в плановий період (місяць, квартал, рік). Перевищення цього рівня призводить до невиконання будівельною організацією плану по прибутку.

Фактична собівартість БМР – це сума видатків (витрат) конкретної будівельної організації для виконання заданого обсягу робіт в умовах виробництва, що склалися. Фактична собівартість відображається у грошовому виразі в бухгалтерському обліку.

Метою обліку фактичної собівартості БМР є своєчасне та вірогідне відображення всіх витрат, пов’язаних із виробництвом і здачею робіт замовнику по видах і об’єктах будівництва, виявлення витрат матеріалів у виробництві та інших нераціональних витрат, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Обік фактичних витрат на виробництво здійснюється на основі первинних документів.

2.5.5. Планування собівартості БМР.

Порядок і методи планування собівартості БМР будівельні організації встановлюють самостійно згідно конкретних умов своєї виробничо-господарської діяльності.

Розмір зменшення собівартості БМР визначається на основі розрахунків ефективності заходів, передбачених у плані технічного розвитку. Цей показник планується в абсолютній сумі отриманої економії, яка дорівнює різниці між кошторисною вартістю та плановою собівартістю робіт.

При визначенні зниження собівартості БМР ураховуються всі фактори, які сприяють подорожчанню або здешевленню будівельних робіт, а також усі зміни в обсязі, структурі робіт і умовах виробництва.

Розрахунок впливу діючих факторів на собівартість робіт у плановому році виконується у такому порядку:

- визначаються витрати на 1 грн. БМР у базисному році, потім розраховується умовно-планова собівартість БМР, виходячи з рівня витрат на 1 грн. робіт базисного року й обсягу БМР планового року;

- далі починається аналіз факторів, які діятимуть у плановому році, і розраховується зменшення або збільшення собівартості внаслідок дії вищезазначених факторів;

- після цього додаванням часткових результатів по кожному фактору визначається загальна сума економії (перевитрат) по факторах;

- віднімаючи (додаючи) з умовно-планової собівартості величину економії (перевитрат) по факторах, отримують планову собівартість БМР;

- визначають плановий рівень витрат на 1 грн. БМР діленням планової собівартості БМР на плановий обсяг цих робіт і зниження цих витрат порівняно з рівнем витрат попереднього року.

Приклад:

1.	Плановий обсяг БМР, тис. грн.
2.	Витрати на 1 грн. БМР у базисному році, коп.
3.	Умовно-планова собівартість БМР (рядок 2 х рядок 1), тис. грн.
4.	Загальна сума економії витрат у плановому році по всіх факторах (приймається як розрахована раніше), тис. грн.
5.	Планова собівартість усього обсягу БМР (рядок 3 – рядок 4), тис. грн.
6.	Планові витрати на 1 грн. БМР (рядок 5: рядок 1), коп.
7.	Процент зниження витрат на 1 грн. БМР порівняно з базисним роком, %	6,4

2.5.6. Зниження собівартості БМР за рахунок скорочення загальновиробничих витрат будівельної організації.

Відчутним резервом зниження собівартості БМР є скорочення тривалості будівництва об’єктів та економія коштів (зменшення витрат), що витрачаються пропорційно часу виконання робіт. Такі видатки зосереджені, головним чином, у загальновиробничих витратах будівельної організації (оплата праці адміністративно0господарського персоналу, відрахування на соціальні потреби, утримання канцелярії, адміністративних будинків і споруд). Ці витрати називають умовно-змінними. При скороченні тривалості будівництва їх економія (Е_Н.В) визначається за формулою:

,

К_П – коефіцієнт, що враховує питому вагу умовно-змінної частини накладних витрат у їх загальній величині;

Н_В – сума накладних витрат за кошторисом;

- фактична тривалість будівництва об’єкта;

- планова тривалість будівництва об’єкта.

Приклад.

Будівельна організація скоротила тривалість будівництва об’єкта з 12 до 10 місяців. Загальновиробничі витрати за кошторисом складають 60 млн. грн. частка умовно-змінних витрат дорівнює 50%. За формулою отримуємо

млн. грн.

Для додаткового обґрунтування зниження загальновиробничих витрат у собівартості БМР розраховується економія заагльновиробничих витрат на підставі відносного зменшення їх умовно-постійної частини у зв’язку зі зростанням обсягу виробництва і скорочення тривалості будівництва у плановому періоді порівняно з базисним роком.

До умовно-постійних витрат належать витрати, які при зміні обсягу БМР залишаються стабільними або істотно не зменшуються.

Величина економії за рахунок відносного зменшення умовно-постійної частини накладних витрат (Е_У.П) може бути визначена за формулою:

,

П – умовно-постійна частина загальновиробничих витрат;

Т – темп зростання обсягу БМР у плановому році.

Великі втрати будівельні організації мають у зв’язку із затриманням платежів та інфляцією (Е_З.Н):

,

К – сума коштів, що затримується до виплатів;

- тривалість затримки виплат, частки року;

Е_С – коефіцієнт економічної ефективності (рентабельності) будівельної організації;

- рівень інфляції у річному обрахуванні, що дорівнює

,

- індекс зміни цін на будівельну продукцію протягом року.

Дата добавления: 2013-12-14