Основні поняття синекології

Типи зв'язків між особинами різних видів

Тип взаємодії	Знаки взаємовпливу	Загальний опис взаємодії
Мутуалізм(вза-ємосприяння)	+ +	Вигоду мають обидва види, зв’язок обов’язковий для обох або одного
Коменсалізм (нахлібництво)	+ О	1-й вид має суттєву вигоду (+), для 2-го зв’язок нейтральний
Паразитизм і хижацтво	+ –	Особини 1-го виду (хижаки чи паразити) мають користь з контакту, особини 2-го (жертви чи хазяї) страждають від нього. Проте ця оцінка може змінити знак, якщо розглянути ефект для всього 2-го виду
Нейтралізм	О О	Обидва види існують незалежно, не впливаючи суттєво один на одного
Аменсалізм	О –	1-й вид „безкорисливо” шкодить 2-му, не маючи з цього безпосередніх вигод і не відчуваючи суттєвої негативної реакції
Конкуренція	– –	Йдеться здебільшого про безкомпромісну боротьбу за ресурси, коли „сили” видів близькі і обидва несуть втрати

Синекологія - розділ екології, метою якого є вивчення взаємовідносин між складовими екосистем та їх спільного розвитку.

У природі існує певна ієрархія об’єднань організмів.

Наступним за популяцією рівнем організації живої речовини є угруповання (спільнота), якому в екології відповідає біоценоз, або більш узагальнююче поняття - екосистема.

Екосистема – сукупність біотичного угруповання з усіма його численними видами найпростіших, рослин і тварин та неживого середовища їхнього проживання. Близьким до екосистеми за змістом є поняття біогеоценозу, якому віддавали перевагу в Радянському Союзі.

Екосистема - центральне для сучасної екології поняття.

Розрізняють екосистеми:

· великі (Світового океану) і маленькі (ставок, озерце чи трухлявий пеньок),

· природні і штучні (пшеничний лан чи город з редькою),

· тимчасові і довготривалі (той-таки океан - колиска життя).

Не дивлячись на велике розмаїття екосистем, на їх різноманітну класифікацію, всім їм властива однакова структура:

· Біотичний компонент(живі організми);

· Абіотичні чинники (нежива природа).

Біотичний компонент – завжди включає одні і ті ж самі компоненти:

· продуценти;

· консументи;

· редуценти.

Продуценти – рослини і частина найпростіших, які здатні вловлювати енергію Сонця (процес фотосинтезу) або джерел хімічних сполук на Землі (хемосинтез). За рахуно цієї енергії вони будують з вуглекислого газу та інших сполук великі біомолекули (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти) власних тіл. Так енергія зовнішніх джерел акумулюється і консервується в їхній речовині.

Консументи (споживачі) – більшість видів тварин різноманітних форм і розмірів, які використовують нагромаджену виробниками енергію або безпосередньо (рослиноїдні), або опосередковано, живлячись консументами нижчих рівнів (хижаки). Людина належить до консументів з широким спектром живлення, бо споживає і рослини, і м'ясо.

Редуценти (відновлювачі) – завершальний компонент біосфери, до яких належать насамперед бактерії і гриби. Їхня життєдіяльність рятує довкілля від мертвих решток і виділень продуцентів і консументів. Вони розкладають складні біомолекули до гранично простих неорганічних сполук (води, вуглекислого газу, азоту тощо). Без цього процесу функціонування життя було б неможливим.

Різноманітність екосистем – внаслідок різноманітності абіотичних умов кожного конкретного регіону.

Навіть найпростіша екосистема складається не з однієї, а невизначеної кількості популяцій бактерій, рослин, тварин тощо === важко віднайти всі зв’язки між ними. А тому треба:

· здійснити попередню селекцію видів, концентруючись на найсуттєвіших (так званих домінуючих) за масою, кількістю чи значенням;

· встановити всі зв’язків між ними. У найпростішому випадку попарної взаємодії цих видів загальна кількість взаємодій А для Z видіввизначається (за правилами комбінаторики) формулою:

Дата добавления: 2013-12-14