Основні закони синекології

1. Закон обмеженості (вичерпності) природних ресурсів.

Всі ресурси поділяються на „вичерпні” (газ, нафта тощо) і „невичерпні” (потік енергії від Сонця, повітря, вода тощо).

Уявлення про наявність на Землі „невичерпних” ресурсів помилкове і надзвичайно шкідливе щодо його практичного використання як вихідного положення для планування майбутнього і стратегічних цілей.

В Україні ресурси прісної води вичерпані практично повністю, а те, що її досить у Бразилії чи Заїрі, нас якось не дуже втішає. Очевидно, що забруднення повітря теж рано чи пізно “вичерпає” можливості його природного самоочищення.

Обмежені також ресурси сонячного проміння. Не через те, що Сонце перестане світити (це станеться через 6-9 млрд. років), а внаслідок неможливості використання людьми всього (чи значної частини) потоку проміння, яке досягає поверхні Землі.

Теоретичні дослідження енергетичного балансу біосфери і Землі засвідчили, що без порушення існуючої рівноваги у довкіллі не можна вилучати чи долучати більше 1 % всієї енергії, що входить в енергетичний потік біосфери („правило 1%”, вважається окремим законом).

Висновки з цього твердження і всього І закону:

· навіть оволодіння енергією синтезу гелію з дейтерію чи транспортування з навколоземних станцій додаткової електроенергії не зроблять енергетичні ресурси людства безмежними;

· абсолютно неможливим є сподівання на те, що у „світлому майбутньому” людству пощастить поєднати збільшення власної чисельності з одночасним підвищенням якості життя бодай до вже існуючих „кращих зразків”;

· для порятунку людей і стабілізації біосфери на тривалий час необхідно негайно припинити “демографічний вибух” і свідомо обмежити потреби кожної особи до розумної межі.

2. Закон односпрямованості та неповного використання енергії.

· енергія використовується лише один і тільки один раз (циклічний і замкнений рух енергії неможливий ні в живому, ні в неживому світі);

· це використання неминуче супроводжується її незворотними втратами.

Продуцентами на суші є наземні рослини. У біомасі вони консервують у середньому 1 %, а у виняткових випадках – до 3-5 % поглинутої енергії світла. В морі продуцентами є дрібненький фітопланктон і водорослі, однак використання світла в них ще менш ефективне, ніж в наземних рослин.

Нагромаджена в зелених клітинах у формі органічних полук енергія використовується низкою консументів (споживачів0, які в екології поділяються на перших, других, третіх… Перші їдять травичку чи фітопланктон, другі споживають перших, треті – других і т.д. Всі вони разом формують трофічний ланцюг, базою якого є продуценти, а ланками - консументи різних рівнів. На кожному з рівнів відбуваються великі додаткові втрати енергії.

Споживачі вищого рівня нагромаджують у речовині власного тіла лише незначну (як правило, не більше 10 %) частину енергії, яку вони поглинули у вигляді їжі.

Дата добавления: 2013-12-14