Основи аналізу економічної та соціальної ефективності будівельної організації

Економічна суть ефективності будівельної організації у тому, щоб на кожну одиницю витрат – трудових, матеріальних і фінансових – досягти істотного збільшення прибутку. Кількісно вона вимірюється зіставленням двох величин: отриманого у процесі виробництва результату (ефекту) і витрат живої та уречевленої праці на її досягнення.

Економічний ефект виражається у різних вартісних і натуральних показниках, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробництва у масштабі будівельної організації. До таких показників надежать, наприклад, обсяг будівельної продукції, обсяг реалізованої будівельної продукції, величина отриманого прибутку, економія різних елементів виробничих ресурсів і загальна економія від зниження собівартості будівельної продукції.

Результати аналізу економічної ефективності використовуються як основа для вироблення планових рішень наступного розвитку, а деякі з них є фондоутворюючими спеціальних та інших фондів будівельної організації.

Критерій економічної ефективності – це головна характерна ознака, на підставі якої робиться кількісна оцінка ефективності виробництва.

В умовах ринкової економіки головним критерієм оцінки господарської діяльності будівельної організації є доход (прибуток, рентабельність по відношенню до фондів).

Оцінюючи критерій ефективності будівельної організації, особливу увагу слід приділяти збільшенню прибутку не тільки за рахунок зростання обсягів будівельно-монтажних робіт, довільного збільшення кошторисної вартості без відповідного підвищення якості, а й його зростанню за рахунок якіснішої праці, доплати до кошторисної вартості при достроковому введенні об’єктів у експлуатацію, зниження собівартості.

Мета розрахунків показників економічної ефективності виробництва – отримати уявлення про техніко-економічний і фінансовий стан будівельної організації.

Аналіз доходності (рентабельності) будівельної організації.

Аналіз доходності будівельної організації, критерію економічної ефективності, характеризує її фінансовий стан, виконання зобов’язань перед державою та іншими господарюючими суб’єктами.

Джерелом інформації для аналізу доходності є бухгалтерський баланс і додаток до нього «Звіт про фінансові результати», статистична звітність по окремих виробничо-господарських видах діяльності.

Доходність будівельної організації характеризується абсолютними та відносними показниками.

Абсолютний показник доходності – це сума прибутку або доходів.

Відносний показник – рівень рентабельності.

Основні фактори, які впливають на чистий прибуток, - це обсяг виручки від реалізації будівельної продукції (робіт), рівень собівартості, рівень рентабельності, доходи від позареалізаційних операцій, витрати по позареалізаційних операціях, величина податку на прибуток та інших податків, що сплачуються з прибутку.

Аналіз доходності проводиться при порівнянні показників планового та заданого періодів.

Аналіз виконання планових показників дає змогу відповісти на питання, чи отримала будівельна організація те, що планувала. Якщо ні, то чому і хто винен у поганій роботі або плануванні.

Методику аналізу доходності розглянемо на прикладі діяльності будівельної організації, яка займається будівництвом і реалізацією житлових будинків. Аналіз доходності проведений за 1 рік. Вихідні та розрахункові показники аналізу зведені в табл.

Дані табл. Показують, що за звітний рік прибуток від реалізації будівельної продукції зріс на 0,35 млн. грн. (з 4,75 млн. грн. до 5,1 млн. грн.), або на 7,4%; балансовий прибуток – на 0,4 млн. грн. (з 4,85 млн. грн. до 5,25 млн. грн.), або на 8,2%; чистий прибуток – на 0,25 млн. грн. (з 3,35 млн. грн. до 3,6 млн. грн.), або на 7,5%. Це було наслідком дії таких факторів:

1. Зростання виручки від реалізації будівельної продукції на 2,5 млн. грн. (з 29,0 млн. грн. до 31,5 млн. грн.) збільшило прибуток на 0,4095 млн. грн. (16,38х2,5:100=0,4095).

2. Зростання рівня собівартості на 0,22% (з 67,24 до 67,46%) підвищило суму витрат, внаслідок сума прибутку знизилася на 0,0693 млн. грн. (0,22х31,5:100=0,0693).

3. Зниження рівня податку на додану вартість у процентах до виручки на 0,03% (з 16,38 до 16,35%) збільшило суму прибутку на 0,00945 млн. грн. (0,03х31,5:100=0,00945).

Підсумок по прибутку від реалізації продукції складає 0,34965 млн. грн. (0,4095+0,0693+0,00945=0,34965).

4. Зростання прибутку від іншої реалізації на 0,035 млн. грн. (з 0,09 млн. грн. до 0,125 млн. грн.) підвищило балансовий прибуток на 0,035 млн. грн.

5. Зростання доходів від позареалізаційних операцій – на 0,0175 млн. грн.

6. Зростання витрат від позареалізаційних операцій на 0,0025 млн. грн. (з 0,005 млн. грн. до 0,0075 млн. грн.) знизило прибуток на 0,0025 млн. грн.

Разом по балансовому прибутку (сума пунктів 1-6):

0,34965+0,035+0,0175-0,0025=0,39965 (різниця в 0,00035 млн. грн. із цифрою 0,4 млн. грн. виникла внаслідок округлення цифр).

7. Зростання суми податків, сплачених із прибутку, на 0,15 млн. грн. (з 1,5 млн. грн. до 1,65 млн. грн.) знизило суму чистого прибутку на 0,15 млн. грн.

Разом по чистому прибутку (сума пунктів 1-7):

0,39965-0,150=0,24965 млн. грн. (різниця у 0,00035 млн. грн. виникла внаслідок округлення цифр).

Негативним наслідком роботи будівельної організації є зниження рівня рентабельності порівняно з минулим роком на 0,36% (з 24,36 до 24%) та порівняно з планом – на 1,25% (з 25,25 до 24%). Це означає, що в будівельній організації отримано прибутку на кожну гривню витрат у виробництві продукції порівняно з минулим роком менше на 0,36 грн., а порівняно з планом – на 1,25 грн. Таким чином, величина упущеної вигоди (тобто величина недоотриманого прибутку) склала порівняно з минулим роком 0,0765 млн. грн. (-0,36х21,25:100), а порівняно з планом – 0,26565 млн. грн. (-1,25х21,25:100).

Аналіз виконання планових показників показав, що план по чистому прибутку перевиконано на 0,13 млн. грн. (3,6 млн. грн.-3,47 млн. грн.), або на 3,7%. Це позитивно характеризує роботу господарюючого суб’єкта. Зниження рівня рентабельності відбулося за рахунок зростання рівня собівартості будівельної продукції, робіт.

Аналіз зміни рівня рентабельності слід розглядати по двох групах факторів:

Перша група – зовнішні, що відображають загальний рівень розвитку економіки країни та не залежать від діяльності будівельної організації. Ця група факторів впливає на рівень цін на будівельні матеріали, обладнання, енергоносії, тарифи на транспорт, воду та інші матеріальні послуги, на ставки орендної плати, норми амортизаційних відрахувань та ін.

Друга група – внутрішні фактори, безпосередньо пов’язані з результатами діяльності будівельної організації. До них належать обсяги виручки від реалізації, форми та системи оплати праці, підвищення продуктивності праці, поліпшення використання основних виробничих фондів та оборотних коштів.

Аналіз собівартості проводиться у двох напрямках:

- вивчення загального рівня собівартості і факторів, що впливають на розмір усіх або більшості елементів витрат;

- аналіз окремих видів витрат із метою виявлення резервів економії по конкретних елементах витрат.

Таблиця

Аналіз доходності будівельної організації

Показники	Одиниця вим.	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення
план	звіт	До плану	До минулого року
абсолютні	відносні	абсолютні	відносні
Виручка від реалізації будівельної продукції (робіт)	Млн.грн.	29,0	30,0	31,5	+1,5	+105,0	+2,5	108,6
Податок на додану вартість	Млн.грн.	4,75	4,95	5,15	+0,2	104,0	+0,4	107,3
Податок на додану вартість у % до виручки	%	16,38	16,5	16,35	-0,15	99,1	-0,03	99,8
Акцизи	Млн.грн.
Собівартість будівельної продукції	Млн.грн.	19,5	20,0	21,25	+1,25	106,3	+1,75	109,0
Собівартість будівельної продукції у % до виручки	%	67,2	66,7	67,5	-0,21	101,2	+0,35	107,4
Прибуток від реалізації продукції	Млн.грн.	4,75	5,05	5,1	+0,05	101,0	+0,35	107,4
Збиток від реалізації продукції	Млн.грн.
Рівень рентабельності	%	24,36	22,25	24,00	-1,25	96,9	-0,36	98,5
Прибуток від реалізації продукції, у % до виручки	%	16,38	16,83	163,19	-0,64	96,2	-0,19	98,2
Прибуток від іншої реалізації	Млн.грн.	0,09		1,25			+0,035	138,9
Доходи від позареалізаційних операцій	Млн.грн.	0,015	0,02	0,0325	+0,0125	162,5	+0,0175	216,7
Витрати від позареалізаційних операцій	Млн.грн.	0,005		0,0075			+0,0025	150,0
Балансовий прибутиок	Млн.грн.	4,85	5,07	5,25	+0,18	103,6	+0,4	108,2
Балансовий збиток	Млн.грн.
Подитки, що сплачуються з прибутку	Млн.грн.	1,5	1,6	1,65	+0,05	103,6	+0,15	110,0
Чистий прибуток	Млн.грн.	3,35	3,47	3,6	+0,13	103,7	0,25	107,5

Економічна ефективність використання нематеріальних активів будівельної організації.

Нематеріальні активи – це вартість об’єктів виробничої та інтелектуальної власності. Нематеріальні активи – це вкладання коштів будівельної організації (її витрати) в активи, що використовуються протягом довгострокового періоду в господарській діяльності й приносять доход.

Оцінка ефективності застосування нематеріальних активів виражається їх ціною (вартістю). При визначенні ціни нематеріальних активів будівельна організація повинна визначити їх корисність (порівнюючи по можливості з аналогами), окупність майбутнім прибутком.

Ефективність використання нематеріальних активів вимірюється, як і використання основних виробничих фондів, показниками фондовіддачі та фондомісткості (розрахунки наведені в табл.).

Таблиця

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Зміни
Виручка, млн. грн.	58,0	63,0	+5,0
Середньорічна вартість нематеріальних активів, млн. грн.	0,215	0,208	-0,007
Фондовіддача нематеріальних активів, грн./грн.	269,77	302,88	+33,11
Фондомісткість продукції, грн./грн.	0,0037	0,003	-0,004

Матеріали таблиці показують, що фондовіддача нематеріальних активів за рік зросла на 33 грн. 11 коп. (з 269,77 до 302,88), що знизило фондомісткість продукції на 0,04 коп. (з 0,37 до 0,33). Це сприяло економії капітальних вкладень на суму 0,0252 млн. грн. (0,04х63,0:100), або 25,2 тис. грн.

Нематеріальні активи є частиною статутного капіталу. Ефективність використання капіталу виражається величиною прибутку, що припадає на одну гривню вкладеного капіталу. Ефективність капіталу – комплексний вираз, у складі якого використання оборотних коштів, основних виробничих фондів, нематеріальних активів. Аналіз ефективності капіталу проводиться по його окремих частинах, у тому числі і по нематеріальних активах.

Запобігання неспроможності (банкрутства) будівельної організації.

Одна з перших ознак руху до банкрутства – зниження прибутковості будівельної організації нижче вартості її капіталу. Зниження прибутковості організації означає зниження її ціни. Ціна організації може впасти нижче суми зобов’язань кредиторам, що означає:акціонерний капітал зникає. Це і є повне банкрутство.

Про неблагополучність у фінансах можуть свідчити зміни у статтях балансу по пасиву і по активу (табл.).

Взагалі необхідно контролювати тенденції у ліквідності підприємства, тобто його спроможності виконувати його поточні зобов’язання.

Таблиця

Структура аналітичного балансу

Показники	На початок року, тис. грн.	У % до валюти балансу	На кінець року, тис. грн.	У % до валюти балансу	Відхилення гр. 4 – гр. 2
А
Актив
Нерухоме майно	1,183	37,1		43,1	+6,0
Поточні активи, разом	2,004	62,9		56,9	-6,0
У тому числі:
Виробничі запаси		23,0		19,8	-3,8
Виконані роботи	1,87	5,9	1,72	4,5	-1,4
Кошти й короткострокові фінансові вкладення		9,4		6,2	-3,2
Дебіторська заборгованість		19,2		20,5	+1,3
Пасив
Джерела власних коштів		60,6		58,0	-2,6
Позичкові кошти, разом		39,4		42,0	-2,6
Короткострокові позички банку		11,3		23,3	+12,0
Короткострокові позички		7,6	-	-	-7,6
Розрахунки з кредиторами		20,4		18,5	-1,9

Результатам розрахунків надається відповідна економічна інтерпретація: оцінка співвідношення власних і позичкових коштів будівельної організації з позиції її фінансової стабільності та кредитоспроможності, загальний висновок відносно платоспроможності й ліквідності, а також факторів, що їх визначають. Наприклад, на зниження ліквідності організації може вплинути випереджаюче зростання короткострокових зобов’язань порівняно зі змінами до кінця року величини оборотних коштів, скорочення частки активів, що швидко реалізуються та ін.

Оцінка платоспроможності: платоспроможним є те підприємство, у якого активи більші, ніж зовнішні зобов’язання.

Ліквідність – спроможність підприємства виплачувати по своїх короткострокових зобов’язаннях.

Система показників ліквідності:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності – відношення суми грошових коштів і цінних паперів, що швидко реалізуються, до короткострокової заборгованості. Рекомендоване значення 0,2 – 0,3.

- уточнений коефіцієнт ліквідності - відношення суми коштів швидкореалізовуваних цінних паперів, дебіторської заборгованості до короткострокових зобов’язань. Рекомендоване значення 0,6 – 0,7.

- загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття) – відношення всіх поточних активів до короткострокових зобов’язань. Рекомендоване значення 2 – 3.

- оборотний капітал – різниця поточних активів і короткострокових зобов’язань. Підприємство має оборотний капітал доти, поки поточні активи перевищують короткострокові зобов’язання.

4.2. Інвестиційна діяльність у капітальному будівництві.

4.2.1. Економічний зміст інвестицій.

Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів (підприємств, приватних осіб, держави) значною мірою характеризується обсягом здійснених інвестицій (капіталовкладень).

Термін «інвестиції» походить від латинського слова «Invest», що означає вкладення грошей. У ширшому трактуванні інвестиції є вкладенням капіталу з метою дальшого його збільшення.

За фінансовим визначенням інвестиції – це всі види активів (коштів), що вкладаються у господарську діяльність із метою отримання доходів (прибутку).

За економічним визначенням інвестиції – це капітальні вкладення (витрати) на створення, розширення, реконструкцію й технічне переобладнання основного капіталу, а також пов’язане з цим збільшення оборотного капіталу.

Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності й відтворювальної діяльності, внаслідок чого формується прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиції у відтворення основних виробничих фондів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Капітальні вкладення – це витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів, спрямованих на відновлення та приріст основних виробничих фондів. Із точки зору ресурсного підходу під капітальними вкладеннями розуміють фінансові ресурси, призначені для розширеного відтворення основних виробничих фондів.

Таким чином, капітальні вкладення за своїм економічним змістом сходяться з інвестиціями.

4.2.2. Склад і структура капітальних вкладень.

Капітальні вкладення (капітальні витрати) – це частина інвестицій, спрямованих у капітальне будівництво на розширене відтворення основних виробничих фондів.

Класифікація інвестицій

Ознаки класифікації	Види інвестицій
1. За формою власності	державні; приватні; іноземні
2. По термінах освоєння	довгострокові – понад 5 роки; середньострокові - від 2-х до 5 років; короткострокові – до 2-х років
3. За джерелами освоєння	власні; позикові; привернуті (за окремою угодою)
4. По формах участі в обороті	фінансові (акції, облігації і ін.); економічні, реальні (капітальні вкладення)
5. По місцю вкладення	внутрішні; зовнішні (за рубежем)

Рис. 1

По формах участі в обороті інвестиції мають фінансове і економічне визначення.

Згідно фінансовому визначенню, ІНВЕСТИЦІЇ - це все види активів (засобів), які вкладаються в господарську діяльність методом придбання (покупки) акцій, облігацій та ін, цінних паперів, що випускаються іншими підприємствами.

Згідно економічному визначенню, ІНВЕСТИЦІЇ - це витрати на створення, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу (грошові кошти, товарно-матеріальні запаси). Інвестиції економічного характеру іменуються РЕАЛЬНИМИ.

Реальні інвестиції називають також виробничими; проте в практиці господарювання за ними закріпилася інша назва - КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ.

Загальними цінностями ІНВЕСТИЦІЙ є:

1) Рухоме і нерухоме майно (будівлі, споруди, устаткування і ін.);

2) Грошові кошти, цільові банківські внески, кредити, акції та ін. цінні папери;

3) Майнові права як наслідок авторського права - ліцензії, «ноу – хау» (знаю як), досвід, торгова марка, знак;

4) Право користування землею та іншими природними ресурсами.

Капітальні вкладення - це періодично здійснювані довгострокові вкладення капіталу у відтворення по двох напрямах:

1) до основних виробничих фондів підприємств (виробничі будівлі, споруди, технологічне устаткування і транспорт) і

2) у об'єкти соціальної інфраструктури (житлові і суспільні будівлі, інженерні мережі населених пунктів, природоохоронні об'єкти і ін.) (Рис.2).

ФУНКЦІОНАЛЬНІ НАПРЯМИ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ

Рис. 2

Одноразові витрати капіталу тільки на розширене відтворення основних фондів –

це:

1. валові капітатальні вкладення:

2. чисті капітальні вкладення;

3. капітальні вкладення за рахунок амортизаційних відрахувань

Чисті капітальні вкладення – це:

1. одноразові витрати капіталу тільки на розширене відтворення основних фондів;.

2. витрати капіталу на відтворення основних фондів, що здійснюються з спеціальних амортизаційних фондів підприємства;

3 усі види активів (засобів), які вкладаються в господарську діяльність методом придбання (покупки) акцій, облігацій і ін, цінних паперів, що випускаються іншими підприємствами.

По функціональній спрямованості підрозділяють на ВАЛОВІ і входять в їх склад ЧИСТІ капітальні вкладення.

ВАЛОВІ - це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення основних фондів.

ЧИСТІ - це одноразові витрати капіталу тільки на розширене відтворення основних фондів. Просте відтворення, як відомо, здійснюється за рахунок амортизаційних відрахувань підприємств до спеціальних амортизаційних фондів (рис. 2.).

Залежно від ознак, встановлених в класифікації (рис. 3.), структура капітальних вкладень підрозділяється по двох напрямах.

1) Відтворювальна структура капітальних вкладень.

По напрямах відтворення, з урахуванням економічної ефективності і термінів окупності капвкладення розділяються по видах будівництва:

- нове будівництво,

- розширення діючих підприємств (нові об'єкти на діючих підприємствах),

- реконструкція існуючих підприємств і виробництв,

- технічне переозброєння підприємств (при мінімальній частці будівельних робіт і істотній заміні устаткування),

- модернізацію технологічного устаткування виробництв без здійснення істотних будівельних робіт.

2) Елементно-технологічна структура капітальних вкладень.

Елементно-технологічна структура капвкладень визначається вартісними витратами на створення будівельної продукції по елементах витрат кошторисної вартості у складі зведеного кошторисного розрахунку і договірної (контрактної) ціни і складається з:

а) вартості будівельно-монтажних робіт,

б) вартості підмета монтажу технологічного устаткування,

в) вартості інших витрат, включаючи витрати на відведення земельної ділянки (покупку), вартості проектних робіт, екологічних і інших заходів.

СТРУКТУРА КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ

Рис.3.

4.2.3. Оцінка економічної ефективності капітальних вкладень.

1. Загальна економічна ефективність капітальних вкладень.

Для оцінки економічної і соціальної ефективності капітальних вкладень використовуються показники співвідношення досягнутих результатів з поставленою метою, які називаються критеріями, а саме - ефект і ефективність.

Економічний ефект - це результат капітальних вкладень в натуральному або грошовому виразі. Наприклад: приріст випуску продукції, збільшення прибутку.

Економічна ефективність капітальних вкладень визначається зіставленням одержаного ефекту (результату) з витратами, що забезпечили цей результат.

Для розрахунків економічної ефективності капітальних вкладень (витрат) застосовуються показники загальної (абсолютної) і порівняльної економічної ефективності (рис. 1).

Загальна економічна ефективність розраховується в процесі планування витрат і проектування робіт в цілому по галузі або підприємству на будь-який період.

Цей показник визначається як відношення ефекту (результату) до всієї суми планованих або проектованих капвкладень.

Розраховані показники (Коефіцієнти) загальної економічної ефективності (Енх, Еотр,) повинні бути більше величини нормативного Коефіцієнта річної економічної ефективності капітальних вкладень:

- по народному господарству в цілому і галузі «капітальне будівництво» Енх = 0,15;

- по окремих галузях і підприємствах Еотр - в межах від 0,08 до 0,32 залежно від виду галузі народного господарства.

Величина, зворотна коефіцієнту річної економічної ефективності капітальних вкладень, є терміном окупності капвкладень.

Показник загальної економічної ефективності підприємства визначається як:

1) відношення прибутку (результату) до всієї суми планованих або проектованих капіталовкладень;

2) відношення суми планованих або проектованих капіталовкладень до прибутку (результату).

Загальна величина одержаного прибутку (результату) розраховується в процесі планування витрат і проектування робіт в цілому по галузі або підприємству на будь-який період.

2. Порівняльна економічна ефективність капітальних вкладень.

При виборі варіантів інвестицій використовуються показники порівняльної економічної ефективності, які враховують вартісні частини, що змінюються по порівнюваних варіантах.

Порівняльна економічна ефективність капітальних вкладень визначається при зіставленні варіантів господарських, проектних або технологічних рішень розвитку підприємств, а також при рішенні задач по вибору взаємозамінної продукції, упровадженні нової техніки, технологій, конструктивних рішень і способів організації виробництва.

Показником порівняльної економічної ефективності капвкладень є мінімум приведених будівельно-експлуатаційних витрат (Зi) (див. рис. 4).

Приведені витрати (Зi) по кожному варіанту є сумою поточних експлуатаційних річних витрат (собівартість річного об'єму продукції або одиниці продукції на об'єкті, що будується) – (Сi) і об'єму капітальних вкладень (Кi), необхідного для випуску даного об'єму продукції, помноженого на норматив річної економічної ефективності капвкладень (Ен).

Різниця приведених будівельно-експлуатаційних витрат дозволяє не тільки вибрати найефективніший варіант будівництва, але і визначити одержуваний економічний ефект.

Приклад:

Варіант 1. Котельна установка типу «А». Вартість будівництва (сума капітальних вкладень) - 500 тис. грн. Собівартість річного об'єму гарячого водопостачання і теплопостачання мікрорайону - 1200 тис. грн.

Варіант 2. Котельна установка типу «Б». Вартість будівництва (сума капітальних вкладень) - 550 тис. грн. Собівартість річного об'єму гарячого водопостачання і теплопостачання мікрорайону - 1180 тис. грн.

Епз = 0,15 (500 –550) + (1200 - 1180) = 12,5 тис. грн.

Приведені витрати по другому варіанту менше витрат по першому варіанту на 12,5 тис. грн.

3. Фактор часу в будівництві і освоєнні капітальних вкладень (інвестицій).

А) Дострокове введення побудованого об'єкту (пускового комплексу) в експлуатацію.

Дострокове введення дає можливість Замовнику (ІНВЕСТОРУ) одержати додатковий прибуток (Едв):

Едв = Ен До (Тд - Тф)

де:

Ен - очікувана ефективність створюваного виробництва (для капітального будівництва Ен = 0,15 грн/грн.год);

До - величина капіталу, що інвестується у виробництво;

Тд - плановий термін введення об'єкту, рік;

Тф – фактичний термін введення об'єкту, рік.

Різниця між договірним терміном введення об'єкту і фактичним терміном введення в даній формулі (Тд - Тф) повинна виражатися в частках року. Природно, якщо термін введення затримується (тобто Тд < Тф), інвестор втрачає очікуваний прибуток.

Приклад:

Фактичний термін будівництва об'єкту торгівлі вартістю інвестицій 12 млн. грн. скорочений в порівнянні з плановим на 0,25 роки. Очікувана ефективність введеного об'єкту торгівлі - 0,21. Економічний ефект ІНВЕСТОРА від дострокового введення в експлуатацію за рахунок отримання додаткового прибутку (доходу) у сфері торгівлі складе:

Едв = 0,21 * 12 * 0,25 = 630 тис. грн.

Окрім ефекту, отриманого замовником, дострокове введення об'єкту, а, значить, і скорочення термінів тривалості будівництва, дозволяє одержати економічний ефект в будівельній організації (ефект у Підрядчика) за рахунок економії частини загальновиробничих і адміністративних витрат, розмір яких не залежить від об'ємів будівельно-монтажних робіт (постійний), а міняється при зміні термінів будівництва.

До цих витрат відносяться витрати на тимчасові будівлі і споруди, оплата праці адміністративного апарату, відрахування на соціальні потреби, утримання канцелярії, охорона і ін., які прийнято називати умовно-постійні загально-виробничі витрати.

При скороченні термінів будівництва їх економія складе:

tф

Енр = Кп * Нр (1 - --------); / 4.2 /

tпл

де:

Кп - коефіцієнт, що враховує частку условно- постійної частини в загальний сумі загальновиробничих і адміністративних витрат (накладних витрат – Нр);

tф, tпл - фактична і планова тривалість будівництва об'єкту.

Приклад:

Будівельна організація зуміла скоротити тривалість будівництва об'єкту з 12 до 10 місяців. Загальновиробничі і адміністративні витрати по кошторису складають 600 тис. грн., при умовно-постійній їх частині - 50%.

Одержана економія за рахунок скорочення термінів будівництва:

Енр = 0,5 * 600 * (1 - -------) = 50 тис. грн.

Б) Облік різночасності витрат.

При розгляді варіантів інвестування часто доводиться оцінювати витрати, здійснювані у різний час. Витрати, розділені тимчасовим інтервалом, не можуть бути рівними, оскільки грошові кошти, знаходячись декілька додаткових років в підприємницькій сфері (а не в будівництві), значно змінять (збільшать) свою величину, тоді як засоби, що знаходяться у сфері будівництва будуть «омертвлені», «заморожені»\(рис. 2).

Приклад:

Треба вибрати найбільш економічний варіант інвестицій в заміну котельного устаткування районної котельної.

Варіант 1. Провести реконструкцію всього устаткування вартістю 500 млн. грн. в поточному році.

Варіант 2. Обмежитися в поточному році капітальним ремонтом котельного устаткування, відклавши повну реконструкцію на 4 роки. Вартість ремонту - 100 млн.грн.

З урахуванням вартості подальшої реконструкції загальна вартість капітальних витрат: 500 + 100 = 600 млн. грн.

Банківський відсоток (за вирахуванням інфляції) рівний 8% в рік.

Потреби в інвестиціях по варіантах складають:

Варіант 1. К0 = 500 млн. грн.

Варіант 2. Як розрахунковий при здійсненні розрахунків приймається поточний рік.

500 млн.грн.

Крз = 100 млн.грн. + ---------------------- = 467 млн.грн.

(1 + 0,08)⁴

Економічний ефект від застосування варіанту 2 складе:

Еінт = 500 млн.грн. - 467 млн.грн = 33 млн.грн.

В) Отримання економічного ефекту за рахунок раціонального розподілу капітальних вкладень в період будівництва і скорочення терміну «заморожування» грошових коштів в незавершеному будівництва.

Величина незавершеного будівництва є однією з неминучих умов здійснення будь-якого будівельного процесу. Негативною стороною незавершеного будівництва є "заморожування" значних грошових сум інвестора, які за період будівництва витрачені на виконання будівельно-монтажних робіт.

Порядок розрахунку економічної ефективності раціонального розподілу капітальних вкладень в період будівництва показаний в таблиці (рис. 4).

Таблиця

Загальна і порівняльна економічна ефективність капітальних вкладень

	Рівень управління (найменування показника)	Розрахункова формула	Початкові дані
Про б щ а я э ф ф е до т і в н про з т ь	Коефіцієнти ефективності капвкладень по народному господарству	Э НХ =	∆НД (ВВП) - приріст національного доходу (або валового внутрішнього продукту) за аналогічні періоди в роках до і після введення в експлуатацію освоєних капвкладень; КНХ – загальний об'єм освоєних (введених в експлуатацію) капвкладень за аналізований період в роках
Галузевий коефіцієнт ефективності капвкладень (по підприємству, заказчику- інвестору)	Еотр =	Δ П – приріст прибутку в галузі за аналізований період (рік); Котр – сума освоєних за період капвкладень
Критерій ефективності капвкладень	Э > Енорм	Э – показник загальної економічної ефективності капвкладень; Енорм – нормований коефіцієнт по народному господарству і галузі капбудівництва (Енорм = 0.15)
Коефіцієнт терміну окупності капвкладень	Токуп. =   Тнорм =	Токуп. - термін окупності капвкладень (в роках); Тнорм – нормативний (граничний) термін окупності по народному господарству і галузі будівництва Тнорм = 7 років
Порівняльна ефективність	Приведені витрати по варіантах капвкладень (Зi)	Зi = Ci + Eнорм Ki > min	Сi – собівартість річного об'єму продукції підприємства, що будується; Кi – вартість будівництва підприємства (капвкладення)
Економічний ефект від вибору раціонального варіанту (Епз)	Епз = З1 – З2 = (С1 – С2) + Енорм (К1 –К2)

Рис.4

Дата добавления: 2013-12-14