КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Соціальна дезадаптація педагогічно запущених дітей
…………………………………………………………………………………. Провідні напрями і умови ефективної взаємодії з важковиховуваними дітьми. …………………………………………………………………………………. У роботі з важковиховуваними дітьми важливо реалізувати такі напрями: - переведення соціальної ситуації в педагогічну; - виховання етично-правової переконаності вихованців; - формування адекватної самооцінки, вироблення здатності критично ставитися до самого себе; - розвиток емоційної сфери особистості: формування волі, уміння керувати собою, адекватно реагувати на педагогічні дії; - створення ситуації успіху в провідному виді діяльності, включення в соціально корисні види діяльності; - організація педагогічного впливу на індивідуально-групові думки оточуючих (сім'я, однолітки, педагоги, інші дорослі); - попередження невротичних розладів і паталогічних потягів (акцентуація характеру, неврози, суїцид, клептоманія, дромоманія та ін.); - організація сприятливого соціально-психологічного клімату; - ліквідація прогалин у знаннях. Умови ефективної взаємодії з важковиховуваними дітьми: - знання і облік чинників соціалізації особистості дитини, причин відхилень у її поведінці; - облік індивідуально-психологічних, вікових, статевих особливостей дитини, соціальної ситуації її розвитку; - облік особливостей становища, соціального статусу вихованця в колективі однолітків, сім'ї, середовищі неформального спілкування, в соціумі; - повага до особистості вихованця, встановлення довірливих з ним відносин, розуміння його душевного стану; - опора на позитивне в дитині, віра в її можливості, зацікавленість в долі вихованця; - включення в творчу суспільно корисну діяльність; - вироблення єдиних вимог, дій стосовно вихованця з боку школи, сім'ї, інших виховних інститутів, суб'єктів соціального виховання; - захист дитини від несприятливих умов і впливів. Соціальна дезадаптація виявляється в порушенні норм моралі і права, в асоціальних формах поведінки і деформації системи внутрішньої регуляції, референтних і ціннісних орієнтацій, соціальних установок. При соціальній дезадаптації йдеться про порушення процесу соціального розвитку, соціалізації індивіда, коли має місце порушення як функціональної, так і змістовної сторони соціалізації. При цьому порушення соціалізації можуть бути викликані: 1) прямими десоціализуючими впливами, коли найближче оточення демонструє зразки асоціальної, антигромадської поведінки, поглядів, установок, виступаючи, таким чином, як інститут десоціализації; 2) непрямими десоціализуючими впливами, коли має місце зниження референтної значущості провідних інститутів соціалізації, якими для учнів, зокрема, є сім'я, школа. Залежно від ступеня і глибини деформації змістовної і функціональної сторони процесу соціалізації можна виділити 2 стадії соціальної дезадаптації: 1) стадія шкільної соціальної дезадаптації представлена педагогічно запущеними учнями. Як на рівні змістовної, так і функціональної сторін соціалізації основні деформації пов'язані з шкільним навчально-виховним процесом, відношенням до навчальної діяльності, вчителів, норм шкільного життя і шкільного розпорядку. Педагогічна занедбаність характеризується хронічним відставанням з ряду предметів шкільної програми, опором педагогічним діям, зухвалістю з вчителями, негативним відношенням до навчання, соціальною дезадаптацією і різними асоціальними виявами (лихослів'я, куріння, хуліганські вчинки, пропуски уроків, конфліктні відносини з вчителями, однокласниками). Разом з тим, не дивлячись на відставання в навчанні, значна частина педагогічно запущених учнів відрізняється працьовитістю, має достатньо чіткі професійні наміри, володіє різними трудовими навичками, прагне отримати робочу професію, прагне до економічної самостійності, що може послужити основою в їхньому перевихованні. Подолання важковиховуваності педагогічно запущених учнів передбачає: - налагодження довірливих відносин між педагогами і вихователями; - контроль і допомогу в навчальній діяльності; - авансування довірою у школі з боку вчителів і однокласників; - організацію дозвілля, розширення сфери інтересів; - опору на кращі якості характеру; - формування професійних планів і життєвих устремлінь; - прищеплення навичок самоаналізу, самовиховання; - допомогу в оздоровленні умов сімейного виховання.
2) соціальна занедбаність дітей і підлітків – наслідок неправильного підходу до виховання і перевиховання педагогічно запущених учнів, що посилюють важковиховуваність і соціальну дезадаптацію. Соціально занедбані учні не тільки погано вчаться, мають хронічне відставання з предметів навчальної програми і чинять опір педагогічним діям, але, на відміну від педагогічно занедбаних, професійно не орієнтовані, у них не сформовані корисні навички і уміння, звужена сфера інтересів. Вони характеризуються глибоким відчуженням від сім'ї і школи, їх формування і соціальний розвиток йде в основному під впливом асоціальних, криміногенних підліткових груп, засвоєння групових норм і цінностей яких приводить до деформації свідомості, ціннісних орієнтації і соціальних установок неповнолітнього. Для соціально занедбаних підлітків характерні різні серйозні соціальні відхилення (безпритульність, наркоманія, пияцтво, алкоголізм, правопорушення, аморальна поведінка і т.д.). Відносно такого роду важковиховуваних підлітків необхідні спеціальні заходи соціальної підтримки і ресоціалізації, які повинні здійснюватися спеціальними превентивними службами і ресоціалізуючими центрами. Слід зазначити, що соціальна дезадаптація – процес зворотній. Тому в завдання превентивних служб входить не тільки попередження відхилень в психосоціальному розвитку дітей і підлітків, але і організація процесу ресоціалізації і соціальної реабілітації дезадаптованих неповнолітніх. Ресоціалізація – організований соціально-педагогічний процес відновлення соціального статусу, втрачених, або несформованих соціальних навичок дезадаптованих неповнолітніх, переорієнтація їх соціальних установок і референтних орієнтації за рахунок включення в нові позитивно орієнтовані відносини і види діяльності педагогічно організованого середовища. ………………………………………………………………………………
Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 1909; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |