Торгівля як процес та галузь господарювання

Слід розрізняти поняття: «торгівля як процес» і «торгівля як галузь».

Торгівля як процес – притаманне будь-якому підприємству, яке реалізує свою продукцію, роботи, послуги.

Торгівля як галузь ─ сукупність підприємств, для яких реалізація покупних споживчих товарів є основним видом його діяльності.

Торговля как самостоятельная отрасль относится к сфере материального производства (стаття 261 ГК. Галузі матеріального виробництва), а предприятия торговли – к сектору нефинансовых предприятий.

Выделение торговли в самостоятельную отрасль способствует рациональному ведению хозяйства и повышает эффективность производства. Прежде всего, оно позволяет освободить производственные мощности от необходимости самостоятельно реализовать произведенные товары. Ориентация торговли на этом процессе создаёт объективные предпосылки для ускорения оборачиваемости, уменьшение времени пребывание товаров в сфере обращения. Задержка товаров в сфере обращения влияет на кругооборот общественного продукта, на снижение эффективности производства. Поэтому именно перед торговлей стоит задача мобилизации имеющихся резервов по ускорению реализации товаров. Тем самым она способствует обеспечению непрерывности воспроизводства общественного продукта и повышению эффективности производства.

Торговля представляет собой одну из важных сфер жизнеобеспечения населения. При её участии произведённые товары получают признание потребителей, осуществляется рыночное соглашение товарного предложения и потребительского спроса. Именно через сферу обращения поступают и непрерывно обновляются все элементы производительного капитала: орудия, предметы труда и рабочая сила.

Торговля развивается в рамках экономической политики государства, которая разрабатывается на основе использования всей системы экономических законов, как общих, так и частных (закон соответствия производственных отношений уровню и характеру развития производственных сил, закон экономии времени, закон пропорционального распределения общественного труда, закон стоимости, закон спроса и предложения). В настоящие время она располагает целым арсеналом форм и методов исследование рынков, тенденций его развития, возможных изменений, происходящих в товарных потоках. Выгода – главный двигатель торговли.

Торговля выражает собой экономические отношения, связанные с обменом товаров и конкретные хозяйственные отношения, связанные с процессом их реализации.

Торговля является источником поступления денежных средств и является основой финансовой стабильности государства.

Таким образом, торговля – это отрасль национальной экономики, особый вид хозяйственной деятельности. Её объектом, полем деятельности является товарообмен, купля-продажа товаров, а также обслуживание покупателей в процессе продажи товаров и в отдельных случаях оказание содействия в послепродажной эксплуатации технически сложных товаров.

Напомню, что как форма товарного обмена торговля выполняет функцию смены форм стоимости с денежной на товарную и, наоборот, с товарной на денежную (Д-Т-Д`). Эта функция имеет непроизводительный характер. Её выполнение связано непосредственно с процессом купли-продажи товаров, кассовыми и банковскими операциями, ведением учёта. В процессе смены форм стоимости обеспечивается условие воспроизводства – возмещение в денежной форме затрат труда на производство и обращение товаров и получение прибыли. Именно данная функция имеет наиболее важное значение с точки зрения отдельных хозяйствующих субъектов, т. к. в процессе превращения товарной формы в денежную создаются необходимые условия для функционирования промышленных и торговых предприятий как самостоятельных хозяйствующих субъектов.

Как отрасль экономики торговля осуществляет функцию доведения товара от производителя до потребителя. В данном случае торговля организует пространственное перемещение товаров от производителей к потребителям, осуществляя при этом ряд операций по продолжению процесса производства в сфере обращения, а потому носит производственный характер. Это относится к транспортировке товаров, и их хранению, переработке, фасовке, упаковке и т. п. Объективная необходимость выполнения этих операций обусловлена временным и пространственным обособ­лением производства и потребления, необходимостью сохранения потребительских свойств товаров в процессе доведения их до потребителей. В процессе выполнения этой функции торговля вступает в непосредственные хозяйственные связи с другими отраслями экономики.

Следует отметить, что торговля, являясь формой товарного обмена, тесно связана с каждой фазой общественного воспроизводства. При чём эта связь двоякого рода. С одной стороны, каждая фаза влияет на развитие торговли, с другой стороны торговля способствует развитию всех фаз, в целом процессу воспроизводства.

Обобщая вопрос о функциях товарного обращения в рыночной экономике, можно сделать следующие выводы.

Торговле должна принадлежать главная роль в созидательной деятельности национальной экономики. Только через нее государство сможет эффективно управлять ресурсами страны.

Торговая отрасль относится к реальному сектору рынка: «В реальную экономику включаются также торговля и сфера нематериальных услуг. Основанием для такого широкого понимания реальной экономики (сектора) является создание (производство) валового внутреннего (национального) продукта, концепция и методология исчисления которого составляют теоретическую основу системы национальных счетов, официально принятой ООН». Поэтому подключение торговли к российскому производственному сектору невозможно без адекватной рынку методологии.

Торговля – особая деятельность людей, связанная с осуществлением актов купли-продажи и представляющая собой совокупность операций, направленных на обслуживание покупателей в процессе торгового обслуживания.

Розвиток і функціонування торгівлі у всіх видах економіки обумовлені існуванням товарного виробництва. Саме товарне виробництво зумовлює необхідність товарно-грошового обміну і доведення товару зі сфери виробництва до сфери споживання.

З одного боку, торгівлі опосередковує обмін у товарно-грошовій формі й створює умови для розвитку відтворювального процесу. З іншого – вона забезпечує реалізацію форм вартості товару, тобто задоволення особистих та суспільних потреб у товарах та послугах.

Отже, за своєю суттю торгівля є формою товарно-грошового обміну і сферою обігу товарів та послуг. Відповідно вона відіграє значну роль у розширеному відтворювальному процесі та функціонуванні народногосподарському комплексі загалом. Детальніше цю роль можна охарактеризувати через аналіз функцій торгівлі (рис.). (С. 32-33, Апопій рожевий).

Функції торгівлі

Обмін результатами праці на гроші (реалізація виробленої споживчої вартості

Доведення товарів зі сфери виробництва до сфери споживання

  Активний вплив на виробництво і споживання

Забезпечення зв’язків між галузями народного господарства і регіонами країни

Рис. Функції торгівлі

Провідною функцією торгівлі є обмін результатами праці (товару, послуги) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. При цьому обмін за своїм економічним змістом є елементом відтворення суспільного продукту. Це важливо підкреслити, оскільки в умовах соціалістичної економіки елементом відтворення вважався лише обмін товарів народного споживання. Отже, штучно звужувались відносини обміну, насамперед, у сферах обігу засобів виробництва та продукції аграрного сектора.

У ринкових умовах обмін реалізується у більш повному обсязі, оскільки товарно-грошові відносини поширюються на більшість видів продукції, засоби виробництва, матеріали, послуги, які важаються товаром.. Крім того, в ринковому середовищі обмін товарів і послуг на гроші збігається з процесом купівлі-продажу. Отже виконуючи функцію обміну, зв’язує виробництво та споживання і, таким чином, завершує в широких масштабах відтворювальний процес.

Друга важлива функція торгівлі – це доведення товарів зі сфери виробництва до сфери споживання. Мається на увазі переміщення товарів у їх матеріально-речові форми.

Виконуючи цю функцію, сфера обігу організовує масове переміщення товарів від виробників до споживачів. Таке переміщення пов’язане зі значними витратами на транспортування, вантажну обробку, фасування, складське зберігання товарів. Ці витрати мають виробничий характер, їх часика в загальних витратах обігу переважає. Варт наголосити, що ці витрати ою’єктивно необхідні. Але покладання на торгівлю великомасштабних завдань щодо продовження процесу виробництва у сфері обігу може спричинити звуження суто торгових функцій, погіршення якості обслуговування і культури торгівлі.

Суть даної функції необхідно розглядати ще в одному аспекті – з погляду прискорення доведення товарів до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживчих властивостей. У такому ракурсі дана функція набуває особливої актуальності саме зараз, в умовах роздрібненості й розосередженості товаровиробників і споживачів.

Нині у сфері обігу товари долають у середньому 5-6 організаційних ланок. Тому і тривалість проходження товару до споживача є значною. Оборотність товару у торгівлі становить 35-40 днів і має тенденцію до сповільнення.

Наступною важливою функцією торгівлі є забезпечення зв’язків між галузями народного господарства і регіонами країни. Ця функція випливає з економічної суті торговельної сфери.

Торгівля запроваджує в широких масштабах економічні зв’язки між переважною частиною галузей національної економіки, сприяє їх матеріально-технічному та сировинному забезпеченню, функціонуванню та розвитку. Водночас, забезпечуючи економічні зв’язки між регіонами країни, сфера обігу активізує і розширює міжрегіональний обмін, посилює територіальний розподіл праці й спеціалізацію виробництва.

Масштабність цієї функції підтверджується міжгалузевими витратами. Аналіз міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів свідчить, що частка міжгалузевого обміну в проміжному споживанні промисловості становила 8%, сільського господарства – 51%, інших галузей матеріального виробництва – 95%.

Надзвичайно важливою у сучасних умовах функцією сфери торгівлі є функція активного впливу на виробництво і споживання. Якщо в умовах розподільчої системи торгівля індиферентна щодо виробництва, то в ринковому середовищі вона економічно зацікавлена в збільшенні товарних ресурсів та їх реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках. У свою чергу товаровиробники прагнуть заручитися з боку торгівлі гарантіями збуту продукції для того, щоб знизити ризик банкрутства.

Отже, завдання торгівлі полягає в тому, щоб усіляко пристосовувати виробничу програму до вимог ринку. Це завдання нелегке. Торгівлі утримає потужний комерційний апарат, здійснює широкі маркетингові дослідження. Достатньо точно прогнозується попит, запроваджуються заходи щодо впливу на споживання. Одночасно торгівля дедалі більше втручається у виробництво, його технологію, висуваючи жорсткі вимоги до асортименту, якості товару, упаковки, терміну виготовлення.

На споживання торгівля впливає за допомогою реклами, а також через максимальне наближення кінцевих ланок товарного обігу до споживачів, раціональну типізацію і спеціалізацію торговельних об’єктів, упровадження прогресивних і соціально-ефективних методів продажу та форм після продажного обслуговування.

Дата добавления: 2013-12-14