Учбове питання №2: Класифікація і призначення артилерійських пострілів, їх будова і дія

Основна задача внутрішньої балістики

Основні відомості внутрішньої балістики

Учбове питання №1: Загальні відомості внутрішньої балістики

Балістика - наука, що вивчає прямування снаряда по каналу ствола та у повітрі.

Балістика ділиться на:

1.Внутрішню:

- піростатика;

- піродинаміка.

2.Зовнішню.

Внутрішня балістика - вивчає закономірність явищ і процесів, що протікають при пострілі під час горіння заряду в каналі ствола вогнепальної зброї і ствола гармати або у камері порохової ракети

Зовнішня балістика вивчає закономірність явищ і процесів, що протікають після пострілу, під час руху снаряда у повітрі.

Постріл з гармати — складний термодинамічний і газодинамічний процес дуже швидкого, майже миттєвого, перетворення хімічної енергії пороху спочатку в теплову, а потім у кінетичну енергію порохових газів, що приводять до руху снаряд, ствол та лафет.

Цей процес дуже високої напруженості: найбільший тиск газів у деяких гарматах досягає 3000-4500 кг/см², температура газів 2500—3500°К; швидкість снаряду при вильоті з каналу ствола досягає 700-1800 м/сек.

У явищі пострілу з гармати розрізняють такі основні процеси:

- горіння пороху й утворення газів, нагрітих до дуже високої температури й маючих великий запас внутрішньої енергії. У цьому процесі швидкість горіння залежить в основному від природи і температури пороху і від тиску газів;

- перетворення теплової енергії порохових газів у кінетичну енергію руху системи: гази заряд-снаряд-ствол-лафет.

Всі ці процеси взаємно пов'язані, протікають одночасно, закономірні, у визначених межах керовані і при зберіганні тих самих умов заряджання (щільність заряджання, форма і розміри порохових елементів, вага заряду, вага снаряда і т.д.) до деякої міри стабільні від постріла до постріла.

Знання закономірностей процесів постріла дозволяє управляти явищем пострілу, тобто регулювати притоку газів при горінні пороху, отже, домагатися необхідних тисків в каналі ствола і швидкості снаряда.

З’ясовування і визначення закономірностей процесу горіння пороху складає одну з задач внутрішньої балістики.

Основна задача внутрішньої балістики складається в рішенні системи рівнянь, що відображають закономірності процесів, яки протікають при пострілі. Тим самим встановлюється зв'язок між конструктивними даними каналу ствола, умовами заряджання і балістичних елементів постріла.

При цьому визначаються дві найважливіші балістичні характеристики гармати: найбільший тиск порохових газів у каналі ствола Pmax і дулова швидкість снаряда Vд (або V0).

При заданих конструктивних характеристиках гармати й умовах заряджання ця задача має єдине вирішення— єдину суворо визначену криву тиску, її максимум Pmax і єдину криву наростання швидкості снаряда і дулової швидкості Vд.

Обернена задача внутрішньої балістики складається у визначенні конструктивних даних каналу ствола й умов заряджання, при яких снаряд даного калібру d і ваги q одержить при вильоті з каналу ствола визначену задану дулову (початкову) швидкість Vд. Ця задача може мати безкінечне число рішень.

Вирішальну роль у явищі постріла мають закономірності процесу горіння пороху й утворення газів. Ці закономірності залежать від фізико-хімічних і балістичних характеристик порохів.

Дата добавления: 2013-12-14