Якість тесту

Тестування та педагогічне оцінювання у біомеханіці.

У перекладі з англійської tect означає “проба”, “досліджування”. У біомеханіці тестування називається контрольне досліджування людини, що здійснюється для визначення її технічної та тактичної підготовленості. Можна сказати й так: тестування – це непряме вимірювання.

Вимірювання замінюють тестуванням у двох випадках:

· по-перше, коли об’єкт що вивчається недосяжний прямому вимірюванню;

· по-друге, коли явище, що вивчається не цілком конкретне.

Наприклад, неможливо визначити топографію працюючих м’язів та м’язову силу борця безпосередньо під час сутички. Тому застосовують непряме вимірювання в тренувальних або лабораторних умовах.

Щоб педагог зміг використати результати тестування у свій практичній діяльності, їх піддають педагогічному оцінюванню, тобто ставлять оцінку, виражену в очках або балах. Для цього складають спеціальні таблиці та шкали педагогічних оцінок.

Точність тестування оцінюється інакше, ніж точність вимірювання. При оцінці точності вимірювання результат вимірювання порівнюють з результатом, отриманим більш точним методом. При тестуванні можливість порівняння з більш точними частіше за все відсутня. Тому необхідно перевіряти не результат тестування, а якість тесту. Ш перевірку цю слід здійснювати ще до початку тестування.

Якість тесту залежить від його інформативності та надійності.

Інформативність показує, в якій мірі тест годящий для оцінки явища, що нас цікавить (наприклад, одного з рухових якостей, рівня технічної підготовленості тощо).

Інформативність іноді називають валідністю (від англійського valid – дієвий, що має силу).

Розрізняють інформативність змістовну (логічну) та емпіричну (що визначається експериментально).

Змістовна інформативність визначається “логічно”, з міркувань здорового глузду. Наприклад, висота стрибка – інформативний показник при контролю за технічною майстерністю гімнастки, а колір очей – неінформативний показник. Але частіше за все необхідні методи визначення емпіричної інформативності, засновані на обчисленні коефіцієнта інформативності.

Коефіцієнт інформативності – це коефіцієнт кореляції між результатами тестування та результатами вимірювання критерію інформативності. Критерієм інформативності може слугувати:

1) результат, показаний на спортивних змаганнях;

2) спортивна кваліфікація;

3) експертна оцінка тієї якості, що тестується.

При біомеханічному контролю бажано застосовувати тільки ті тести, що мають високу інформативність. Інформативність вважається відмінною, коли коефіцієнт інформативності становить 0,85 і вище.

Надійність тесту – це ступінь збігу результатів багаторазового тестування одних і тих же людей в одних і тих же умовах.

Як інформативність надійність оцінюється по величині коефіцієнта кореляції. Коефіцієнтом надійності слугує коефіцієнт кореляції між двома рядами результатів, отриманих при першому та другому тестуванні групи людей. Надійність вважається:

· відмінною, коли коефіцієнт надійності більший або дорівнює 0,95;

· доброю, коли 0,90 ≤ r_tt 0,95;

· задовільною при 0,80≤ r_tt 0,90.

Звідси назва найпростішого способу перевірки надійності тесту – метода повторного тестування (або tect-retect метода).

Надійність має різновиди – відтворюваність та об’єктивність. Методом повторного тестування перевіряється відтворюваність результатів тестування. Відтворюваність тесту висока, коли при повторному тестуванні спортсмени ранжуються так саме як і при першому.

Об’єктивністю (або узгодженістю) тесту називається ступінь незалежності отриманих результатів від особистих якостей людини, що здійснює тестування.

Чим простіша процедура тестування, тим вища об’єктивність тесту.

Дата добавления: 2013-12-14