Економічне стимулювання охорони праці

До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочен­ня за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види за­охочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного під­приємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони пра­ці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповід­них профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за висо­кий рівень травматизму і професійної захворюваності та нена­лежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства, передбачених частиною другою цієї статті, провадиться відповідно до зако­нодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Стосовно економічного стимулювання підприємств діють норми статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціаль­не страхування від нещасного випадку на виробництві та професійно­го захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Слід звернути увагу на те, що в рамках конкурсу "Кращий робото­давець року" Держнаглядохоронпраці України за підтримки Фонду со­ціального страхування від нещасних випадків запровадив три номіна­ції "За безпечне ведення робіт". Переможці номінацій мають право на зменшення розміру страхового внеску на 50 відсотків.

Відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці

Роботодавець зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізич­ним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом.

Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розс­лідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які про­ходять обстеження щодо наявності професійного захворюван­ня, а також інші витрати, передбачені законодавством.

5. нормативно-правові акти з охорони праці

Документи, що належать до нормативно-право­вих актів з охорони праці

Нормативно-правові акти з охорони праці – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання.

Опрацювання, прийняття та скасування норма­тивно-правових актів з охорони праці

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці прова­дяться спеціально уповноваженим центральним органом ви­конавчої влади з нагляду за охороною праці за участю профе­сійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці.

Санітарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у га­лузі охорони здоров’я.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

.

Тимчасове припинення чинності нормативно-правових актів з охорони праці

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкід­ливих для здоров’я умов праці роботодавець зобов’язаний по­відомити про це відповідний орган державного нагляду за охо­роною праці. Вінможе звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для вико­нання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потреби експертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може, як виняток, прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних актів з охорони праці.

Роботодавець зобов’язаний невідкладно повідомити заінте­ресо­ваних працівників про рішення зазначеного органу дер­жавного нагляду за охороною праці.

Поширення дії нормативно-правових актів з охорони праці на сферу трудового і професійного навчання

Нормативно-правові акти з охорони праці є обов’язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного нав­чання, облаштованих у будь-яких навчальних закладах.

Організація охорони праці на зазначених об’єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки за погодженням з відповід­ним профспілковим органом.

До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охо­рону праці у такому ж порядку, що й до працівників підпри­ємства.

6.Органи державного управління охороною праці

Державне управління охороною праці здійснюють:

· Кабінет Міністрів України;

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

· міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

· Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві дер­жавні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці

Кабінет Міністрів України:

¨ забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

¨ подає на затвердження Верховною Радою України загально­державну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

¨ спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

¨ встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єр-міністр України.

Дата добавления: 2013-12-14