Загальна характеристика та класифікація видів права природокористування

Текст лекції

План лекції

1. Загальна характеристика та класифікація видів права природокористування

2. Суб'єкти права природокористування

3. Об'єкти права природокористування

Література:

Основна та додаткова література вказані в зносках під текстом з посиланням на кожне джерело.

В Україні, відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, – на пільгових умовах.

Основні ознаки загального та спеціального природокористування подано в додатках у таблиці. Кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності Українського народу, відповідно до закону, для задоволення своїх потреб. Таке використання не може погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Це право закріплено в Конституції України ст. 13, ст. 41, в Цивільному кодексі України.

У законодавстві зустрічаємо два терміни: «використання» та «користування»природними ресурсами. Термін «використання» природних ресурсів за змістом ширший, ніж «користування», бо включає в деяких випадках крім правомочності «володіння» ще й правомочність розпорядження природними ресурсами, наприклад, у випадках користування природними об’єктами на праві приватної власності (передача їх в оренду або в суборенду)[1].

Природокористування – це використання властивостей навколишнього природного середовища для задоволення економічних, екологічних, оздоровчих, лікувальних, культурних, естетичних та інших потреб людини.

Людство активно використовує природні ресурси, вилучаючи при цьому все необхідне для своєї життєдіяльності. У сьогоднішньому світі неухильно розширюється споживання природних ресурсів, і немає реальної бази під міркуваннями про те, що людина нібито зможе коли-небудь обійтися без природи[2]. Природокористування не обмежується лише споживанням або експлуатацією природних об’єктів: воно поширюється також і на використання природних ресурсів, їх комплексів, які забезпечують здоровий спосіб життя, духовні і естетичні потреби, відпочинок, відновлення фізичних і духовних сил[3].

Об’єктами права природокористування є: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони. Кожний такий об’єкт визначає і вид природокористування – землекористування, водокористування, лісокористування, надрокористування та ін. Такі об’єкти мають бути юридично визначені, конкретизовані: конкретна земельна ділянка, ділянка лісу, водоймище тощо. Такі конкретні, юридично визначені природні об’єкти або їх складові частини мають бути закріплені на праві користування за конкретними суб’єктами[4].

У деяких випадках право користування певним видом природних ресурсів неможливе без надання суб’єкту права користування двох або більше природних об’єктів. Так, гірничодобувному підприємству для розробки родовищ корисних копалин, крім ділянки надр в межах гірничого відводу, що надається йому
в користування, потрібно отримати в користування ще й ділянку землі, необхідну для експлуатації надр.

Дата добавления: 2013-12-14