Структурний функціоналізм Т.Парсонса

Основна мета наукових пошуків Т. Парсонса − сформулювати абстрактні і загальні принципи існування будь-якої системи. Основна категорія концепції Т. Парсонса − рівновага (суспільство може існувати і само зберігатися тільки у рівновазі; порушення рівноваги означає дестабілізацію чи загибель соціальної системи). Тому Т. Парсонс формулює основну задачу соціології −дати рекомендації зі стабілізації суспільства, тобто з підтримки рівноваги.

Жодна соціальна система (суспільство в цілому, виробнича одиниця чи окремий індивід) не можуть вижити, якщо не вирішено основні проблеми:

■ пристосування до навколишнього середовища (адаптація);

■ формулювання цілей і мобілізація ресурсів для їх досягнення (цілеспрямування);

■ підтримка внутрішньої єдності й упорядкованості, припинення можливих відхилень (інтеграція);

■ забезпечення внутрішньої стабільності, рівноваги, самототожності системи (латентність − підтримка зразка).

На рівні суспільства в цілому функцію адаптації здійснює економіка, функцію цілеспрямування − політика, функцію інтеграції − право і культура, латентну функцію − інститути соціалізації (сім'я, школа, церква і т. ін.).

Як об'єднувальний елемент у соціумі Т. Парсонс називає спільність цінностей людей і взаємне дотримання правил соціальної дії. Виділивши категорію «соціальна дія», вчений всебічно її вивчив і розробив відповідну теорію.

Розвиток суспільства, за Т. Парсонсом, носить еволюційний характер і описується за допомогою категорій «диференціація» і «інтеграція». Диференціація − це неминуче виникаюча і прогресивно зростаюча неоднорідність усередині системи. Інтеграція − це зростання цілісності системи завдяки появі і зміцненню нових взаємодоповнюючих зв'язків і координації між частинами.

Т. Парсонс розрізняє три типи суспільств:

■ примітивний, у якому диференціацію виражено незначно;

■ проміжний, пов'язаний з появою писемності, соціального розшарування, виділення культури в самостійну сферу людської діяльності;

■ сучасний, характерною рисою якого є відділення правової системи від релігійної, формування адміністративної бюрократії, ринкової економіки і демократичної виборчої системи.

Незважаючи на досягнене, Т. Парсонс вважав, що при нинішньому рівні знань розробка загальної теорії процесу зміни соціальних систем неможлива.

Дата добавления: 2013-12-14