Занулення

Занулення є одним із засобів, який забезпечує безпечну експлуатацію електроустановок. Воно виконується приєднанням до нульового проводу корпусів та інших конструктивних металевих частин електрообладнання, яке за звичай не знаходиться під напругою, але може опинитись під нею при пошкодженні ізоляції.

Занулення, як і захисне заземлення, має значення для застереження безпеки пошкодження людей електричним струмом при пробої ізоляції і переході напруги на корпус. Але виконується ця ціль іншим способом - автоматичним відключенням обладнання ушкодженої установки від сіті. Занулення використовується в трьохфазних чотирьох провідних сітках напру-гою до 1000В із заземленою нейтраллю.

Завданням занулення являється перетворення замикання на корпус у коротке замикання між фазним і нульовим проводом.

Рис.5. Схема захисного заземлення.

Рис.6. Схема занулення.

При цьому в результаті протікання через струмовий захист великого струму забезпечується швидке включення пошкодженого обладнання від сітки.

Розглянемо вимоги до занулення.

1. Згідно ПУЕ провідники занулення потрібно вибирати так, щоб при замиканні на корпус або на нульовий провід виникав струм короткого замикання, який перевищує не менше ніж в три рази номінальний струм.

2. Повна провідність нульового проводу повинна бути не менше 50% проводимості фазного проводу.

Розрахунок занулення складається із трьох частин: розрахунку на вимикаючу здатність, визначення максимальної напруги корпусу обладнання відносно землі при замиканні фази на корпус, а також розрахунку робочого і повторного заземлень.

Захисне відключення

Захисне відключення - це автоматичне відключення всіх фаз (полюсів) ділянки сітки, яке забезпечує безпечне для людини поєднання струму і часу його проходження при замиканні на корпус або зниження рівня ізоляції нижче встановленого значення.

Відключення здійснюється автоматами. Захисне відключення рекомендується в тих випадках, коли безпечність неможливо забезпечити шляхом заземлення або коли його важко виконати.

Захисне відключення забезпечує швидке - не більше 0.2с - автоматичне відключення установки від живлячої сітки при виникненні в ній небезпеки враження струмом.

Перевагами захисного відключення являються: можливість його використання в електричних установках любої напруги і при любому режимі нейтралі, спрацювання при малих напругах на корпусі 20-40В і швидкість відключення, що дорівнює 0.1-0.2с.

Нормативні матеріали, правила і стандарти

Основними нормативними документами по травматизму електрострумом є: “Правила устройства электроустановок, ПУЭ’, затверджені Держкомітетом по енергетиці, “Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів’ і “Правила технічної безпеки при екс-плуатації електроустановок споживачів“, затверджені Держенергонаглядом України.

Електричні вироби по способу захисту людини від ураження електричним струмом поділяються на п’ять класів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ.

До класу 0 відносяться вироби, які мають роботу ізоляцію і не мають елементів для заземлення, якщо ці вироби не віднесені до класу ІІ або ІІІ.

До класу 0І відносяться вироби, які мають по крайній мірі робочу ізоляцію, елемент для заземлення і провідник без заземлення жили для приєднання до джерела живлення.

До класу І відносяться вироби, які мають робочу ізоляцію і елемент для заземлення. У випадку, якщо виріб класу І має провідник для приєднання до джерела живлення, він повинен мати заземляючу жилу і вилку із заземляючим контактом.

До класу ІІ відносяться вироби, які мають подвійну або посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення.

До класу ІІІ відносяться вироби, які не мають ні внутрішніх, ні зовнішніх електричних ланцюгів з напругою вище 42В. Вироби, які живляться від зовнішнього джерела, відносяться до класу ІІІ тільки в тому випадку, якщо вони призначені для приєднання безпосередньо до джерела живлення з напругою не вище 42В, у якого під час холостого ходу напруга живлення перевищує 50В.

Основні вимоги до конструкції електроустановок

Вимоги стосуються ізоляції провідників, запобіжників, електродвигунів та вимикачів струму.

Ізоляція має важливе значення в електроустановках, вона захищає їх від надмірної втрати струмів, захищає людей від ураження струмом і виключає виникнення пожеж.

Вимірювання опору ізоляції установки необхідно проводити після її монтажу, ремонту і при експлуатації періодично не менше 1-го разу в рік в приміщеннях з підвищеною небезпечністю і не менше 2-х разів в рік - в особливо небезпечних приміщеннях.

Проводка у виробничих приміщеннях виконується ізольованими дротами або кабелями, які у місцях, де можливе їх пошкодження, прокладають у металеві труби.

Запобіжники являють собою найпростіші автоматичні пристрої, які відключають від сіті електроустановку у випадку перевищення споживаючої нею сили струму номінальної величини.

Запобіжники бувають пробочні, пластинчаті і трубчасті; у всіх типах запобіжників можлива заміна плавкої вставки.

Електродвигуни для приводу станків і обладнання використовуються у відповідності з технологічними вимогами. Електродвигуни поділяються на: відкриті, захищені, закриті, вибухозахищені, вологонепроникні.

Електродвигуни відкритого типу встановлюють у виробничих приміщеннях без підвищеної вологості.

Електродвигуни захищеного типу виключають можливість дотику до частин, які знаходяться під напругою, але не мають ізоляції від сирості.

Електродвигуни закритого типу виключають можливість дотику до частин, які знаходяться під напругою.

Електродвигуни вибухозахищеного типу не можуть стати причиною вибуху у приміщеннях в яких містяться вибухонебезпечні пари і гази.

Електродвигуни вологонепроникаючого типу (герметичні) призначаються для роботи під водою.

Вимикачі струму призначені для замикання і розмикання електричних ланцюгів. Вони бувають різних типів і конструкцій - повітряні, масляні, безмасляні і вибираються в залежності від напруги і величини струму.

Повітряні вимикачі можуть бути у вигляді рубильників або роз’єднувачів.

Вимикачі кнопкового типу (роз’єднувачі) представляють собою різновид рубильника, включення і відключення в них здійснюється з допомогою електромагніту.

Масляні вимикачі використовуються в електроустановках при напрузі змінного струму вище 500В.

Захисні засоби

Захисними засобами називають прилади, апарати і переносні приспособлення, які мають своєю цілю захист персоналу, який працює біля електроустановок, від ураження електрич-ним струмом, електричною дугою і т.п.

Ізолюючі захисні засоби поділяються на основні і допоміжні.

До основних ізолюючих засобів відносяться такі,які надійно витримують робочу напругу електроустановки, і з їх допомогою людина може торкатись струмоведучих частин, які зна-ходяться під напругою.

До основних засобів, що використовуються при обслуговуванні електроустановок напру-гою вище 1000В, відносяться оперативні і вимірювальні штанги, ізолюючі та струмовимі-рювальні кліщі, вказівники напруги, ізолюючі пристрої і приспособи для ремонтних робіт. При обслуговуванні установок напругою до 1000В основними засобами вважаються опера-тивні штанги і кліщі, діелектричні перчатки, інструмент з ізольованими ручками і вказівни-ки напруги.

Додаткові засоби самі по собі не можуть забезпечити безпечність і використовуються тіль-ки як доповнюючі до основних.

При обслуговуванні електроустановок напругою вищою за 1000В додатковими засобами вважаються діелектричні перчатки, діелектричні боти, діелектричні коврики і ізолюючі під-ставки на фарфорових ізоляторах. Для установок напругою до 1000В додатковими засобами являються галоші, діелектричні гумові коврики та ізолюючі підставки.

3.5. Надання першої допомоги при враження електричним струмом

Найважливіше положення першої допомоги – її терміновість і кваліфікованість. Від цього часто залежить людське життя.

Послідовність надання першої допомоги:

а) усунути вплив на людину загрожуючих факторів – вимкнути електричну напругу на тій ділянці мережі, від якої постраждала людина, при неможливості – звільнити потерпілого від струмоведучих частин;

б) визначити характер та важкість травми, спланувати послідовність заходів щодо рятування потерпілого;

в) надати необхідну допомогу потерпілому в порядку терміновості;

г) викликати швидку медичну допомогу або організувати транспортування потерпілого в лікувальний заклад;

д) підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичних працівників.

3.6.Статична електрика її небезпечність і міри боротьби з нею

Приклад. В швейному виробництві при вимірювані, настиланні, розкрої матеріалу, обробці одягу на щіткових машинах, а також пошиві виробів, що мають синтетичні волокна, утворюється статична електрика. Її утворення є результатом тертя (торканням чи розділенням) двох діелектриків одного по другому або діелектрика об метали. При цьому на поверхнях тертя можливе накопичення електричних зарядів, котрі легко стікають в землю якщо тіло являється провідником електрики і заземлено. На діелектриках електричні заряди утримуються довготривалий час, внаслідок чого вони отримали назву статична електрика.

Процес виникнення та накопичення електричних зарядів в рідинах називають електризацією.

По існуючим поняттям статична електрика виникає в результаті складних процесів, зв’язаних з перерозподілом електронів та іонів при торканні двох поверхонь неоднорідних рідких або твердих речовин. На поверхні торкання утворюється подвійний електричний шар.

Накопичення (генерація) зарядів статичної електрики визначається: природою матеріалу (питомим електричним опором, його здатністю накопичувати електричні заряди і ін.); швидкістю розділення поверхонь (інтенсивністю технологічного процесу, густиною і площею контактуючих поверхонь і ін.); параметрами середовища (температурою і вологістю повітря, ступеню його іонізації) та ін.

Статичну електрику, що виникає в результаті тертя діелектриків з високим питомим опором, прийнято характеризувати:

густиною електричних зарядів, що дорівнює відношенню заряду до площини або довжини оброблюваного матеріалу;

поверхнева густина електричних зарядів повинна застосовуватись для оцінки кількості статичної електрики на поверхні, наприклад, матеріалу, конструктивної дільниці машини і т.д.;

лінійна густина - для оцінки статичної електрики на нитках, волокнах;

напруженістю електростатичного поля;

потенціалом обстежуваної поверхні відносно заземлених металевих частин.

Згідно ОСТ 17945-83 використовувані в швейному виробництві вимірювально-розбраковувальні столи та машини обладнуються нейтралізатороми ЕНСЕ-2000.

Відвід зарядів статичної електрики, що накопичуються на людях, дозволяє виключити небезпеку електричних зарядів, а також шкідливу дію статичної електрики на людину.

Основними мірами захисту являються: упорядження електропровідних підлог і заземлюючих зон, помостів та робочих площин; заземлення ручок дверей, поручнів металічних драбин; рукояток приладів, машин та апаратів; забезпечення працюючих струмопровідним взуттям згідно з нормами, антистатичними халатами.

До струмонепровідного покриття відносяться асфальт, гумовий настил із гуми спеціального призначення, лінолеум, нормальні террацеві плити. Струмопровідними покриттями є бетон, пінобетон, настил з гуми із зниженим опором та інші покриття з питомим опором не більше 100 кОм*м.

Для запобігання електризації пластикових підлог рекомендується на попередньо вимиті теплою водою підлоги наносити тонкий шар воску або господарчих мастик “Гамма’ і БМ.

Покриття мастикою рекомендується відновлювати через кожні два - три тижні.

Лекція 7 Іонізуючі випромінювання. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону. Випромінювання оптичного діапазону."

Дата добавления: 2013-12-14