Оцінка інженерної обстановки

ТЕМА 5 ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ НС

Планування заходів захисту від небезпечних хімічних речовин

Висока швидкість формування та дії уражаючих факторів викликають необхідність прийняття оперативних заходів щодо захисту працівників хімічно небезпечного об’єкту і населення, яке знаходиться поблизу.

Тому захист від НХР повинен організуватися завчасно, а при виникненні аварій має проводитися у мінімально можливий термін.

Захист від НХР являє собою комплекс заходів, які здійснюються з метою максимально послабити ураження працюючих на об’єкті і населення, збереження їх працездатності.

Комплекс заходів щодо захисту від НХР включає:

– інженерно-технічні заходи щодо правильного зберігання, транспортування та використання НХР;

– підготовка сил і засобів для ліквідації можливих хімічно-небезпечних аварій;

– навчання порядку і правилам поведінки в умовах виникнення аварій працівників об’єкту і населення;

– забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту;

– щоденний хімічний контроль;

– прогнозування зон можливого хімічного забруднення;

– попередження (оповіщення) про безпосередню загрозу ураження НХР;

– хімічна розвідка району аварії;

– тимчасова евакуація працюючих на об’єкті і населення із небезпечного району;

– пошук постраждалих і надання їм допомоги;

– локалізація та ліквідація наслідків аварії.

Захист від НХР організовується і здійснюється насамперед безпосередньо на хімічно-небезпечному об’єкті. Заходи захисту відображаються в Планах дій щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій, який розробляється завчасно

Обсяги й терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступенів руйнування будинків, споруд, а також об’єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.

Ступені руйнування поділяються на кілька видів: повні, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та аварійних робіт, а також обсяги й терміни проведення відновлювальних робіт.

Повне руйнування – руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки становлять більше 70 % вартості основних виробничих фондів (більше 70 % балансової вартості будинків, споруд, комунікацій), подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.

Сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин у стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження значної частини людей, що знаходилися в них. Збитки становлять від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій), можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.

Середнє руйнування – руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі перегороджень, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин у стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей - здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають від 10 до 30 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій). Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди - після капітального ремонту.

Слабке руйнування – руйнування віконних і дверних заповнень та перегороджень. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10 % вартості основних виробничих фондів (будинків і споруд). Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.

Під час проведення оцінки інженерної обстановки на об’єктах господарської діяльності повинні максимально використовуватися розрахункові дані та результати паспортизації будинків, споруд та інженерно-технічних систем забезпечення.

Ступінь руйнування конкретного об’єкта може бути орієнтовно визначено за ступенем руйнування основних будинків, споруд, а також комунікацій при надлишковому тиску ударної хвилі для руйнувань слабкого, середнього, сильного і повного типу.

Для промислових підприємств, об’єктів слабкі, середні, сильні і повні ступені руйнування можуть бути визначені залежно від кількості вибухових речовин (тротилу) або від тиску у фронті ударної хвилі від вибуху, ударної хвилі від вибуху газоповітряної суміші згідно з даними, які наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Визначення ступеня руйнування об’єкта господарської

діяльності залежно від характеру дії на нього

Характер дії на об’єкт	Ступінь руйнування об’єкта господарської діяльності
слабкий	середній	сильний	повний
Вибух вибухової речовини (тротил), т	4,5	13,5
Вибух газоподібної суміші (вибухово-повітряна сила), кг/с/см^2	0,1	0,2	0,3	0,5

Стан інженерних мереж і комунікацій визначається залежно від ступеня руйнування об’єкта господарської діяльності і довжини комунікацій на квадратний кілометр площі об’єкта за таблицею 4.14.

Таблиця 5.2 Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від ступеня ураження об’єкта господарської діяльності

Площа об’єкта, км^2	Протяжність комунікацій, м/км^2	Ступінь руйнування об’єкта господарської діяльності
середній	сильний	повний
	5000/10000	2/3	3/5	5/9
	3/4	4/6	6/12
	3/5	5/7	7/14
	4/6	7/13	10/20
	5/8	10/19	13/27
	8/16	19/37	27/55

Примітка. Структура аварій: водозабезпечення – 20 %, каналізація – 20 %; гозозабезпечення – 25 %; теплозабезпечення – 15 %; електрозабезпечення – 20 %.

Залежно від ступенів ураженя об’єкта визначаються склад сил і засобів для проведення інженерних робіт. Тривалість виконання робіт одного виду в годинах (Т) визначається за формулою

,

де: в₁ – коефіцієнт, що враховує погіршення умов роботи на задимленій, загазованій території та при дії інших факторів, який становить 1,4-2,0;

в₂ – коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час і дорівнює 1,3 -1,4;

W – вірогідний обсяг виду роботи;

П – продуктивність формування при виконанні роботи.

Кількість формувань (N_ф) для виконання певної роботи визначаємо за формулою:

,

де t – тривалість роботи за зміну (орієнтовно 10 годин).

При визначенні інженерної обстановки на об’єкті господарської діяльності до уваги необхідно брати комплексний підхід, який ураховує всі елементи можливої дії на об’єкт як первинних, так і вторинних факторів ураження.

Дата добавления: 2013-12-14