Організація бою командиром механізованого взводу

Під час з’ясування отриманого завдання командир взводу повинен:

- зрозуміти завдання роти і взводу;

- які об’єкти (цілі) перед фронтом взводу уражаються засобами старших командирів;

- завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

- час зайняття оборони, готовності системи вогню, терміни та обсяг фортифікаційного обладнання опорного пункту.

Оцінка обстановки включає:

= оцінку противника;

= оцінку своїх підрозділів;

= оцінку сусідів;

= оцінку місцевості;

= врахування стану погоди, пори року і доби та їх вплив на підготовку оборони.

Під час оцінки обстановки командир механізованого взводу вивчає:

* противника – склад, положення, можливий характер дій противника, а під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником, крім того, і місця розташування його вогневих засобів;

* свої підрозділи – стан, забезпеченість, можливості взводу, доданих підрозділів і вогневих засобів;

* сусідів – склад, положення, завдання та умови взаємодії із сусідами і вогневими засобами старшого командира, розташованими в опорномупункті взводу;

* місцевість – характер, захисні і маскувальні властивості місцевості, її прохідність перед переднім краєм, умови спостереження іведення вогню; місце встановлення мінно-вибухових і невибухових загороджень перед фронтом і на флангах опорного пункту противника; стан погоди, пори року, доби і їх вплив на підготовку оборони.

У рішенні командир взводу визначає:

- порядок і способи знищення підрозділів прикриття і головних сил противника перед переднім краєм; відбиття його атаки; знищення противника, який уклинився (у тому числі знищення противника в траншеях і ходах сполучення) і при відновленні оборони;

- побудову бойового порядку;

- завдання підлеглим, доданим підрозділам та вогневим засобам (місця позицій, якого противника, де, коли, у взаємодії з ким і як знищити).

- організацію управління

Рішення командир механізованого взводу оформляє на робочій карті.

Під час проведення рекогносцировки командир взводу додатково вивчає місцевість, вказує командирам механізованих відділень орієнтири та уточнює:

= положення, склад і найбільш імовірний напрямок наступу противника, можливі рубежі розгортання і переходу його в атаку та напрямки дій його бойових вертольотів;

= накреслення переднього краю оборони роти, розташування опорного пункту взводу і сусідів;

= позиції відділень і доданих вогневих засобів;

= траншею і хід сполучення взводу;

= смугу вогню взводу (відділень) і додатковий сектор обстрілу;

= основні і запасні вогневі позиції, основні та додаткові сектори обстрілу БМП (БТР), а також доданих вогневих засобів і засобів, що призначені для забезпечення флангів і проміжків;

= рубежі, ділянки і об’єкти, по яких готується вогонь артилерії і мінометів, і порядок його виклику;

= порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту та позицій відділень, місця і характер інженерних загороджень, які влаштовуються перед фронтом оборони взводу і на флангах, і порядок прикриття їх вогнем;

= місце командно - спостережного пункту.

У бойовому наказі на оборону командир механізованого взводу вказує:

1. Орієнтири, склад, положення і характер дій противника, а при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником – місця розташування його вогневих засобів;

2. Завдання роти і взводу, сусідів;

3. Після слова «Наказую» ставить бойові завдання відділенням, вогневим засобам, безпосередньо підлеглому особовому складу, групам, які створюються; доданим підрозділам і вогневим засобам;

- завдання відділенням, їх бойові позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;

- основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП (БТР), їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції, ділянки зосереджувального вогню взводу і місце в них ведення вогню відділеннями;

- завдання доданим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

- завдання снайперу, його основну і запасну вогневі позиції, порядок спостереження і ведення вогню;

- завдання санітару - стрільцю, місце його знаходження, порядок розшуку і збору поранених (винесення, виведення, вивезення) до місця збору взводу (медичний пост роти, пост санітарного транспорту) і надання їм першої медичної допомоги та їх обліку;

- заступнику командира взводу – місце, а за потреби і порядок виконання вогневих завдань БМП (БТР);

- якими вогневими засобами забезпечити проміжки із сусідами і фланги;

- район розташування автомобілів взводу;

4. Час зайняття оборони, готовності системивогню, черговість і терміни інженерного обладнання опорного пункту; сигнали оповіщення, управління і порядок дій за ними;

5. Своє місце і заступника.

Під час організації взаємодії і управління командир взводу повинен:

= погодити зусилля штатних та доданих підрозділів і вогневих засобів під час знищення розвідки та передових підрозділів противника, його головних сил під час висування до переднього краю оборони і розгортання для атаки (у вихідному положенні для наступу), у ході відбиття атаки танків і піхоти перед переднім краєм і у разі виходу їх на фланги і в тил; дії взводу з діями сусідів, танків, протитанкових і інших вогневих засобів, розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, щодо введення противника в оману відносно бойового порядку взводу;

= визначити порядок ведення взводом зосередженого вогню, а також вогню по літаках, вертольотах і інших повітряних цілях противника зі стрілецької зброї, озброєння БМП; знищення противника під час висування його до переднього краю оборони і розгортання;

= вказати рубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових і інших вогневих засобів;

= визначити заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, а також щодо маскування;

= призначити чергові вогневі засоби і визначити порядок знищення розвідки противника;

= довести сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.

Із зайняттям опорного пунктукомандир механізованого взводу організує безпосередню охорону.

Безпосередня охоронау механізованому взводі (відділенні) здійснюється призначеними:

* спостерігачами (патрулем);

* секретом;

* черговими вогневими засобами і чатовими, які виставлені в місцях відпочинку особового складу і біля бойових машин;

* підслуховуванням (вночі).

Під час організації охорони командир взводу вказує:

- завдання охорони, скільки і де мати спостерігачів, чергових вогневих засобів, чатових і постів підслуховування та порядок їх зміни;

- порядок спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу (роти) та сигнали оповіщення;

- порядок дій особового складу взводу (відділення) під час раптового нападу противника та пропуск.

Під час організації інженерного забезпечення командир взводу визначає:

= характер, черговість і терміни фортифікаційного обладнання і маскування опорного пункту, а також завдання на добу;

= ділянки розчищення місцевості для покращення спостереження і ведення вогню;

= місця бойових позицій відділень, доданих вогневих засобів, окреслення, довжину, глибину і профіль окопів, траншеї і ходу сполучення, основних і запасних вогневих позицій БМП (БТР), де мати перекриті щілини (бліндажі), ніші і відхожі місця, хто виділяється для його обладнання і час готовності, місце розміщення запасу боєприпасів і збору поранених;

= місце розташування командно - спостережного пункту взводу, хто виділяється для його обладнання і час готовності;

= які табельні засоби, їх кількість і місцеві матеріали використовувати при фортифікаційному обладнанні і маскуванні, місця і час їх отримання і заготівлі;

= місце установки мінного поля і невибухових загороджень, за допомогою яких матеріалів, де і як їх влаштовувати, порядок вогневого прикриття;

= які переносні загородження для боротьби з противником в траншеї виготовити і де їх розташувати;

= обсяг робіт щодо обладнання траншей і ходів сполучень після відриття їх землерийною машиною;

= що зробити для забезпечення захисту особового складу і техніки від зброї масового ураження, високоточної і запалювальної зброї;

= де, коли і скільки отримати для цього інструменту і матеріалів.

Під час організації радіаційного, хімічного і біологічного захисту командир взводу вказує:

* завдання з радіаційної, хімічної розвідки і спостереження;

* порядок організації радіаційного контролю і розподілу дозиметрів;

* сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними;

* порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей місцевості та інших об’єктів;

* порядок проведення спеціальної обробки і використання засобів аерозольної протидії, забезпечення озброєнням і засобами радіаційного, хімічного і біологічного захисту;

* місце і час технічної перевірки протигазів.

Із зайняттям опорного пункту командир механізованого взводу зобов’язаний:

- організувати спостереження за противником у призначеній смузі, у бік флангів і тилу;

- за потреби поставити (уточнити) завдання відділенням, доданим вогневим засобам і черговому вогневому засобу, особисто з командирами відділень зробити розбивку окопів на відділення, вказати траншеї і ходи сполучення.

Потім він керує інженерним обладнанням опорного пункту і відповідає за якісне виконання добового завдання, установленого командиром роти.

Взвод приступає до інженерного обладнання опорного пункту після вибору командиром взводу позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР), танків, ПТКР, гранатометів і визначення відділенням смуг вогню, а іншим вогневим засобам – секторів обстрілу.

Інженерне обладнання опорного пункту проводиться в послідовності, що забезпечує готовність до відбиття раптових атак противника.

В умовах відсутності зіткнення з противником для обладнання окопів для танків, БМП (БТР), траншеї, ходів сполучення застосовують навісне бульдозерне обладнання, землерийні машини та інженерні боєприпаси.

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником інженерне обладнання опорного пункту починається негайно після уточнення на місцевості бойових позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР), ПТКР і інших вогневих засобів. Воно здійснюється приховано, у тій самій черговості, у стислий термін і з повною напругою сил. Взвод обладнує опорний пункт, як правило, під прикриттям свого вогню, а також вогню доданих і підтримуючих засобів.

Усі позиції (споруди) у взводному опорному пункті готуються для захисту від запалювальної зброї і ретельно маскуються, для чого окопи обладнуються відвідними канавками і використовуються табельні засоби пожежогасіння і маскування та місцеві матеріали.

З метою захисту від високоточної зброї в окопах над БМП (БТР), танками створюються маски, влаштовуються екрани і козирки. Одночасно за планом старшого командира встановлюються відбивачі і теплові імітатори (пастки).

Командир механізованого взводу зобов’язаний скласти схему опорного пункту. Схема опорного пункту подається командиру роти. При установленні мінно - вибухових загороджень силами механізованого взводу складається формуляр мінного поля.

На схемах, як правило, вказуються:

= орієнтири, їх номери, найменування і відстані до них;

= положення противника;

= смуга вогню взводу і додаткові сектори обстрілу;

= бойові позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;

= основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП (БТР), танків, кулеметів і РПГ, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки із сусідами, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

= ділянка зосередженого вогню взводу і місце в ній відділень, що ведуть вогонь, ділянка зосередженого вогню роти і місце в ній взводу, що веде вогонь;

= рубежі відкриття вогню із танків, БМП, протитанкових і інших вогневих засобів;

= позиції вогневих засобів командира роти (батальйону), які розташовані в опорному пункті взводу і на його флангах, і їх сектори обстрілу;

= загородження і фортифікаційні споруди;

= позиції сусідніх підрозділів і межі їхніх смуг вогню на флангах взводу;

= місце командно - спостережного пункту взводу, місце розміщення запасу боєприпасів і місце збору поранених.

Дата добавления: 2013-12-14