Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

III Інформативність тестів





Інформативність тесту — це об'єктивна міра відображення рівня розвитку цікавого для нас явища (наприклад, рухової здібності, рівня технічної підготовленості, біомеханічної характеристики тощо) у ре­зультаті застосування контрольної вправи. Інформативність деколи нази­вають порівняно маловідомим у вітчизняній літературі терміном «валідність» (від англ. validitу — обгрунтованість, дієвість). Отже, валідність тесту можна розглядати як узагальнену міру достовірності усього про­цесу тестування.

На висловлене питання: чи інформативний тест? — спрямовано зус­трічне питання: інформативність для чого, для якої мети? Наприклад, якщо перед учителем фізкультури поставлено мету — визначити швид­кісні здібності школярів 10-12 років, запропоновано такі тести:

1) біг на 30 м з ходу;

2) стрибки у довжину з місця;

3) біг на місці за -10 с;

4) біг на 200 м.

На основі тестів бажають відібрати перспективних дітей для занять спортивним бігом. До речі, у цьому випадку постає питання: чи добре тести дібрані, чи інформативні вони? Навіть не проводячи спеці­альних експериментів, цілком очевидно, що четвертий тест не придат­ний для визначення швидкісних здібностей нетренованих дітей, але він може виявитись корисним за умови контролю спеціальної тренованості спринтерів високої кваліфікації. Другий тест дає більше інформації про швидкісно-силову підготовку дітей і лише частково свідчить про певні швидкісні здібності дітей шкільного віку. Більш інформативними, напевне, є перший і третій тести. Проте, враховуючи генетичну обумов­леність розвитку швидкості, що виявляється у цілісних рухових актах, та частоти рухів, більш прогностичним для поставленої мети є перший тест (Сергієнко, 1993). Із цього випливає досить важливе положення: не існує універсального для всіх випадків тесту, кожний тест максимально специфічний для певної ситуації або контингенту людей.

Інформативність тесту визначається двома способами:

а) теоретич­ного (логічного) аналізу;

б) емпіричного визначення.

Спосіб теоретичного аналізу інформативності тесту.



Найчастіше теоретичний (в теорії тестів ще — логічний) аналіз інформативності тес­тів використовують у тих видах спорту, результати яких не можуть бути виражені метричними одиницями вимірювання (спортивні ігри, гімнас­тика, акробатика тощо). Суть цього методу полягає в логічному (якіс­ному) співставленні характеристик явища, що вивчається (рухових здіб­ностей, фізіологічних показників, психологічних ознак), з тестом. Цей спосіб вивчення інформативності тестів відносно об'єктивний, тому що потребує певного рівня знань про закономірності (педагогічні фізіоло­гічні, морфологічні та ін.) рухової діяльності людини. Проте, маючи пев­ний обсяг знань можна визначити або найбільш значущі фактори, від яких перш за все залежить ефективність дії, або ті фактори, що цікавлять тестуючого (Ашмарин, 1985).

Спосіб емпіричного визначення інформативності тесту.

Особ­ливість визначення емпіричної інформативності (від грец. — дослід) по­лягає у тому, що результати тесту порівнюють з відповідним критерієм. В якості останнього звичайно використовують (Годик, 1988):

· результат у змагальній вправі;

· найбільш значущі елементи змагальної діяльності (наприклад, ви­користання подач у волейболі, точність попадання м'яча у кільце в бас­кетболі, довжина кроку в бігу);

· результати тестів, інформативність яких для школярів було визначено раніше;

· узагальнений критерій, наприклад, сума балів у багатоборстві;

· спортивна кваліфікація школярів.

Питання про вибір критерію, по суті, є найбільш важливим для виз­начення інформативності тесту. Наприклад, при завданні визначити ін­формативність тесту «стрибок у довжину з місця» для юних спринтерів можна вибрати декілька критеріїв — результат у бігу на 100 м, довжину кроку, відношення довжини кроку до довжини ніг або до довжини тулу­ба. Інформативність тесту при цьому буде змінюватися (так, для першо­го критерію швидкості бігу коефіцієнт інформативності — 0,558; для такого критерію як «довжина кроку/довжина ноги» – 0,781.

Математичну залежність між тестом і порівнювальним критерієм визначають за допомогою коефіцієнта кореляції (r).Математичне значення кореляції виражається її коефіцієнтом від -1 (максимальний від’ємний зв’язок) до +1 (максимальний позитивний зв'язок ). Кількісну міру зв’язку прийнято розрізняти за декількома рівнями :

слабкий зв'язок – при коефіцієнті до 0,30

середній зв'язок – при коефіцієнті від 0,31 до 0,69

сильний зв'язок – при коефіцієнті від 0,70 до 0,99

 

 





Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 3248; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.