Стадії і види проектно-конструкторських робіт

Питання на вміння

1 Наведіть приклади дії статичних навантажень на конкретні вузли і деталі бурової установки і поясніть, чим ці навантаження створені.

2 Наведіть приклади дії постійних навантажень на конкретні вузли і деталі бурової установки і поясніть, чим створені ці постійні навантаження.

3 Наведіть приклади дії тимчасових статичних навантажень на конкретні вузли і деталі бурової установки і поясніть, чим ці тимчасові статичні навантаження створені.

4 Наведіть приклади дії динамічних навантажень на конкретні вузли і деталі бурової установки і поясніть, чим ці навантаження створені.

5 Обґрунтуйте доцільність використання технічної естетики при проектуванні певного обладнання бурової установки.

Лекція 2 Методи і стадії конструювання обладнання бурової установки (БУ)

Процес розроблення і поставлення продукції на виробництво передбачає такі типові етапи дослідно– конструкторських робіт [11]:

1) розроблення технічного завдання на проектування;

2) розроблення конструкторської документації;

3) виготовлення та випробування дослідних зразків продукції;

4) приймання результатів розробки;

5) підготовка і освоєння виробництва продукції.

Залежно від особливостей розроблюваної продукції наведені вище окремі етапи робіт можна суміщати, змінювати їх послідовність або доповнювати іншими роботами.

Розглянемо організацію проведення і зміст дослідно-конструкторських робіт, що виконуються на окремих етапах в процесі розроблення та поставлення продукції на виробництво.

Розроблення технічного завдання. Технічне завдання є вихідним документом для розроблення продукції. Конкретний зміст технічного завдання визначають замовник і розробник продукції. Рекомендується така структурна схема технічного завдання [[11]:

– назва і область застосування виробу;

– підстава для розроблення;

– мета і призначення розробки;

– технічні вимоги (склад продукції та вимоги до конструктивного виконання; показники призначення; вимоги до надійності; вимоги до технологічності; вимоги до рівня уніфікації і стандартизації; вимоги до безпеки; вимоги до екологічної безпеки; естетичні та ергономічні вимоги; вимоги до складових частин продукції, сировини, вихідних та експлуатаційних матеріалів; умови експлуатації; вимоги до маркування і пакування; вимоги до транспортування і зберігання);

– стадії та етапи розроблення;

– порядок контролю та приймання.

Технічне завдання зазвичай розробляється розробником продукції, а затверджується за домовленістю між розробником і замовником.

До розроблення технічного завдання можуть залучатися інші організації: підприємство–виробник, монтажна організація, головна організація з даного виду продукції.

За необхідності технічне завдання може погоджуватися з державними природоохоронними, санітарними органами та органами безпеки праці [11].

Розроблення конструкторської документації. Розроблення конструкторської документації здійснюють відповідно до вимог стандартів єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) та єдиної системи технологічної документації (ЄСТД). Види і комплектність конструкторських документів, що розробляються на виріб, регламентуються стандартами ГОСТ 2.102-68 і ГОСТ 2.103-68 [11].

В процесі розроблення конструкторської документації за необхідності проводяться випробування на моделях, макетах, натурних складових частинах машин в умовах, що імітують реальні умови експлуатації.

Паралельно з розробленням конструкторської документації може розроблятися і технологічна документація. Остання містить основні технологічні рішення, нові технологічні процеси, що будуть мати місце при виробництві спроектованого виробу.

Виготовлення та випробування зразків продукції. Дослідні зразки (зразок) виготовляються для підтвердження відповідності розробленої конструкторської документації вимогам вихідних даних, встановлених технічним завданням [11].

Кількість виготовлюваних дослідних зразків, як правило, вказується в технічному завданні.

Після виготовлення дослідні зразки продукції проходять приймальні випробування. Останні проводяться з метою оцінки виконаної розробки та прийняття рішення про доцільність та можливість поставлення продукції на виробництво. Приймальні випробування проводять згідно з програмою і методикою випробувань, яка розробляється розробником конструкторської документації і погоджується з замовником.

Для проведення приймальних випробувань створюється приймальна комісія в складі представників розробника, замовника та підприємства-виробника.

Залежно від призначення виробу в приймальних випробуваннях можуть брати участь представники органів, що здійснюють нагляд за охороною праці, здоров’я та екологічною безпекою. Склад комісії на приймальних випробуваннях формує і затверджує розробник. Головою комісії призначають представника замовника продукції.

Приймання результатів розробки. На приймальні випробування розробник представляє технічне завдання, програму і методику приймальних випробувань дослідного зразка, акти попередніх випробувань, експертні висновки державних природоохоронних, санітарних органів та органів охорони безпеки праці за необхідності, проект технічних умов на виріб та інші конструкторські та технологічні документи, які відтворюють відповідність розробленої продукції цим документам та засвідчують технічний рівень розробленої продукції [11].

Результати випробування оформляються актом, в якому вказують:

1) відповідність розробленої продукції вимогам технічного завдання і конструкторської документації;

2) результати оцінки технічного рівня продукції;

3) рекомендації щодо виготовлення установчої серії (для серійної продукції);

4) зауваження та пропозиції щодо доопрацювання продукції за необхідності.

Акт затверджується головою приймальної комісії.

У разі незадовільної оцінки результатів розробки приймальна комісія вказує напрям подальших робіт та умови повторного подання продукції на приймальні випробування або недоцільність представлення робіт взагалі.

Підготовка і освоєння виробництва продукції. Підготовку і освоєння виробництва продукції проводить підприємство-виробник. За необхідності до цієї роботи залучається розробник [11].

На цьому етапі доопрацьовується технічна документація, здійснюється технологічна підготовка виробництва, підготовка технічного персоналу до випуску продукції, виготовляється установча партія продукції.

Для підтвердження готовності виробництва до серійного випуску продукції проводять кваліфікаційні випробування зразків установчої партії продукції. При позитивних результатах кваліфікаційних випробувань процес освоєння продукції вважається закінченим, і продукція поставляється замовнику в необхідному обсязі.

Залежно від особливості і складності конструкції виробу його проектування може проводитись за різноманітними структурними схемами. Якщо розробник достатньо впевнений в правильності способів вирішення поставлених технічних задач, то він може безпосередньо приступити до розроблення робочої документації на виріб. У випадку, коли конструкція виробу складна, перед розробником може постати необхідність проведення додаткових науково-дослідних і дослідно–конструкторських робіт. Останні проводяться на стадіях розроблення технічної пропозиції, ескізного та технічного проектів і передують розробленню робочої документації на виріб. Причому залежно від особливостей виробу можливі різні варіанти структурної схеми розроблення конструкторської документації. Перед розробленням робочої конструкторської документації роботи можуть виконуватися послідовно на всіх без винятку попередніх стадіях (технічна пропозиція, ескізний і технічний проекти) або на окремих з них.

Типова структурна схема стадій розроблення конструкторських документів зображена на рис. 2.1 і регламентується стандартом ДСТУ 3974-2000.

Дата добавления: 2013-12-14