Загальні характеристики харчових технологічних виробничих систем

ІІ. Змістовна частина

І. Зміст.

Лекція 1. Введення. Основні поняття, системні положення

1. Загальні характеристики харчових технологічних виробничих систем.

2. Задачі, що виникають перед інженерами.

3. Фундаментальні рівняння типових процесів перенесення в харчових технологіях.

4. Основи моделювання.

5. Сучасні прикладні програми для інженерних розрахунків.

И1. с25-27, 35-40

И5. –

Харчова технологічна система (ХТС) – це сукупність взаємозв'язаних технологічних потоків і апаратів, в яких здійснюється певна послідовність технологічних операцій (підготовка сировини, комплекс физико-хімічних перетворень, виділення цільових компонентів і отримання готового продукту). Технологічна система має чітко сформульовану мету у вигляді кількісних і якісних характеристик. При цьому технологічний процес - це сукупність послідовних змін у системі, які приводять до виникнення у ній нових властивостей. Більшість процесів харчової технології на відміну від хімічної є незворотні, тобто вони протікають у одному напрямку - ректифікація, сушіння, адсорбція, подрібнення і ін., на відміну від зворотних - кристалізація, абсорбція і деякі інші. Складність технологічної системи визначається її структурою, числом елементів, зв'язків, рівнів, обсягом інформації, закладеної в систему. Умовно за ступенем складності системи поділяють на малі і великі (цех, завод, виробниче об'єднання, комплекс) - сукупність малих, які мають певну цілісність, спільні цілі та призначення.

Поняття елементу системи неоднозначне, але це самостійна умовно неподільна частина. Якщо складною системою є технологічний цех або лінія, то елементами служать окремі апарати, машини і агрегати. Таким чином, будемо вважати, що е лемент ХТС – це апарат, в якому протікає типовий технологічний процес. Елементи класифікують: механічні - змінюється форма, розміри початкової сировини; фізичні – змінюється фізичний стан сировини; хімічні - змінюється хімічний склад сировини; біологічні - змінюється біологічний склад сировини; енергетичні перетворюється енергія; комбіновані і інші. При дослідженні ХТС внутрішні властивості і структура елементу не є предметом вивчення, а аналізуються тільки ті істотні властивості елементу, які визначають його взаємодію з іншими елементами ХТС.

Між елементами системи завжди існує функціональний взаємозв'язок у вигляді технологічних потоків - переміщення у просторі маси та енергії. Сукупність елементів і зв'язків утворює структуру системи, а сукупність елементів, яка є певною мірою самостійно функціонуючою частиною системи, розглядають як підсистему. Зміна станів системи у деякому інтервалі часу - це процес функціонування системи. Стан системи визначають і контролюють за певним набором вихідних її змінних, які залежать від величини вхідних змінних технологічної системи.

Вирішення задач підвищення ефективності виробництва харчової технології може бути успішно здійснено спираючись на теорію системного аналізу. Дослідження і оптимізація процесів функціонування ХТС з використанням методології системного аналізу є основою системотехніки харчових виробництв.

Процес функціонування системи обумовлюється параметрами системи (конструкційні та технологічні) і технологічними режимами елементів - сукупність факторів всередині елементу, які впливають нашвидкість технологічного процесу, вихід і якість продукту.

Усі технологічні системи мають властивості:

чутливість - властивості системи змінювати технологічні режими функціонування під впливом зміни власних параметрів системиі зовнішніх збурюючи впливів;

керованість - властивість системи досягати бажаних цілей приобмежених ресурсах управління, які є у реальних умовах експлуатації;

стійкість - властивість системи повертатися до попередньогостану після припинення дії збурення;

захищеність від перешкод - властивість системи ефективнофункціонувати в умовах дії внутрішніх і зовнішніх перешкод;

надійність - характеризує частоту відказів окремих елементівсистеми виконувати і зберігати задані функції, випускати потрібнупродукцію у заданих межах часу;

емерджентність - здатність системи здобувати нові властивості, які відрізняються від властивостей окремих елементів, що утво-рюють цю систему;

інтеректність - здатність елементів утворюючих систему довзаємодії між собою у процесі її функціонування.

До показників ефективності функціонування технологічної системи відносять: економічні, технологічні критерії ефективності, експлуатаційні та соціальні. Вибір показника ефективності залежить від цілей функціонування системи, яка визначається рівнем структури системи.

Дата добавления: 2013-12-14