Функції держави: поняття, класифікація. Функції держави(англ. functions of state) — головні напрямки діяль­ності держави, що зумовлені її цілями і завданнями та конкретизують ЇЇ сутність

Функції держави (англ. functions of state) — головні напрямки діяль­ності держави, що зумовлені її цілями і завданнями та конкретизують ЇЇ сутність.

Можна класифікувати функції сучасної держави за різними кри­теріями: суб'єктами, об'єктами, способами, засобами та іншими еле­ментами державної діяльності.

Функції держави за територіальною ознакою («у просторі»):

внутрішні — забезпечують її внутрішню політику;

зовнішні — забезпечують зовнішню політику.

Внутрішні функції держави за сферами суспільних відносин (об'єк­тами діяльності):

1) політична — вироблення внутрішньої політики держави, регулю­вання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя;

2) економічна — регулювання сфери економічних відносин, ство­рення умов для розвитку виробництва; організація виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності, підприємницької діяльності; прогнозування розвитку економіки. При цьому втручання держави в економіку має певні межі; (Так, наприклад, в СРСР державне регулювання економічних відно­син займало пануюче становище. Держава була монополістом у всіх сферах життєдіяльності суспільства, а в економічній сфері взяла на себе буквально все — від встановлення рівня інвестицій у ту чи іншу галузь економіки до найменування продуктів і цін на них.

У незалежній Україні з переходом до ринкових відносин зміст еко­номічної функції держави (у порівнянні з СРСР) істотно міняється. Сфера державного управління не зводиться до державного сектора економіки. Лише встановлюються межі для втручання держави в при­ватний сектор економіки).

3) фіскальна (оподатковування і фінансового контролю) — організа­ція і забезпечення системи оподатковування і контролю за легальністю доходів громадян та їх об'єднань, а також за витратою податків;

4) соціальна — гарантування соціальної безпеки громадян, створен­ня умов для повного здійснення їх права на працю, достатній життєвний рівень; зняття і пом'якшення соціальних протиріч шляхом гуман­ної і справедливої соціальної політики;

5) екологічна — гарантування екологічної безпеки і підтримка еко­логічної рівноваги па території держави; охорона і раціональне вико­ристання природних ресурсів; збереження генофонду народу;

6) культурна (духовна, ідеологічна) — консолідація нації, розви­ток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності всіх корінних народів і етнічних (національних) меншин; організація освіти; підтримка розвитку науки і культури; охорона культурної спадщини;

7) інформаційна — організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації; доступ до широ­кого діапазону розвиненого програмного забезпечення (комп'ютерна мережа з файловими серверами і мережними принтерами);

8) правоохоронна — забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, встановлених і ре­гульованих правом суспільних відносин;

9) правозахисна — забезпечення захисту основних прав і свобод людини і громадянина.

Внутрішні функції держави також можна поділити на дві основні і групи: регулятивні і правоохоронні.

Зовнішні функції за сферами суспільних відносин (об'єктами діяль­ності):

1) політична (дипломатична) — встановлення і підтримка дипломатичнихвідносин з іншими державами відповідно до загальноприйнятих норм і принципів міжнародного права;

2 ) економічна — встановлення і підтримка торговельно-економі­чних відносин з іншими державами; розвиток ділового партнер­ства і співробітництва в економічній сфері з усіма державами неза­лежно від їх соціального ладу І рівня розвитку; інтеграція у світову економіку;

3) екологічна — підтримка екологічного виживання на планеті;

4) культурна (гуманітарна) — підтримка і розвиток культурних І на­укових зв'язків з іншими державами; забезпечення збереження Істо­ричних пам'ятників та інших об'єктів, що мають культурну цінність; вживання заходів до повернення культурних цінностей свого народу, що знаходяться за рубежем;

5) інформаційна — участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресур­сів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;

6) оборона держави — захист державного суверенітету від зовніш­ніх зазіхань як економічними, дипломатичними, так і військовими способами;

7) співробітництво з міжнародними організаціями — підтримка інте­граційних процесів у світі, участь у світових і регіонально-континен­тальних міжнародних організаціях, міждержавних союзах;

8) підтримка світового правопорядку — а) участь у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів (перебування українсь­ких миротворчих сил у Югославії, Кенії, Іраку й інших державах); б) боротьба з міжнародними злочинами (Інтерпол, Європол).

У зовнішніх функціях держави можна виділити два основних на­прямки: зовнішньополітична діяльність (тут особливе значення має функція оборони країни) і зовнішньоекономічна діяльність.

Кожна функція держави характеризується відомою самостійністю, однорідністю, повторюваністю.

З визначенням курсу на побудову соціальної правової держави розши­рюється зміст і значення політичної, правоохоронної та інших функцій. Особливого значення набуває соціальна функція — створення держа­ною умов, що забезпечують гідне життя людини.

3. Поняття та елементи форм держави:

а) форма державного правління;

б) форма державного устрою;

в) політичний режим.

Форма держави (англ. form of state) — це порядок (cпociб) організації і здійснення державної влади в країні.

Структура форми держави — її внутрішня будова, що являє собою єдність елементів — форми державного правління, форми державного устрою, форми державного режиму, а також форми політичного режиму (демократичний чи недемократичний(тоталітарний або авторитарний)).

Дата добавления: 2013-12-14