Класифікація господарського контролю

Загальна класифікація контролю побудована не тільки з пізнавальною метою, вона дозволяє розібратися в змісті контролю, а головне – відповідає конкретним практичним завданням, тобто озброює практиків методикою вибору того чи іншого виду контролю, необхідного для досягнення поставленої мети (рис. 1.13).

Рис. 1.13. Класифікація господарського контролю

Повний контроль охоплює всі сторони діяльності господарюючого суб’єкта, що вивчається, всі ділянки його роботи та види здійснених операцій.

При частковому контролі перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій, вивчається один або декілька аспектів діяльності підприємства (наприклад, виробництво, споживання, збут тощо), певні види операцій (касові, розрахункові тощо), або зберігання і правильність використання окремих видів сировини, товарів, підзвітних сум, готівки тощо. Саме такий контроль у більшості випадків проводиться податковими органами та органами спеціалізованого контролю.

Наскрізним є контроль, що проводиться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об’єднання). Він дає можливість здійснення глибокої і всебічної перевірки роботи суб’єктів господарювання з розгалуженою структурою управління, а також можливість встановити доцільність існування окремих ланок тощо.

При суцільному контролі перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що контролюється.

Вибірковий контроль передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбираються на підставі науково-обґрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні).

Комбінованим називають контроль, в ході якого одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша – вибірковим способом. Наприклад, при комбінованому вивченні діяльності підприємства більшість ділянок перевіряється вибірковим способом (виробництво, реалізація тощо), а касові операції – суцільним.

Перманентний контроль – це такий контроль, який триває безперервно, постійно. Періодичний – це контроль який здійснюється через певні проміжки часу, повторюється час від часу.

За способом сприйняття господарських процесів існує контроль з участю суб’єктів контролю та автоматизований (без участі суб’єкта контролю). Так, наприклад, автоматизованим є контроль з використанням сканерів, які дають можливість відстежувати оборот всього асортименту продукції, що призводить до збільшення частки товару на ринку. Крім того, сканери дають можливість організувати більш ефективний товарорух і скоротити запаси. Сьогодні деякі західні банки використовують такий вид контролю, як електронний контроль. Вони ставлять на руку своєму працівникові мікроскопічну електронну мітку, у якій зберігається вся необхідна інформація про нього. Вона є ключем, паролем, визначає рівень доступу до інформації та ін.

Державний контроль здійснюється органами контролю, до яких відносяться: Фонд державного майна України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет статистики України і Національний банк України. Крім того, до державного відноситься контроль, який здійснюється спеціалізованими органами (Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України, Державна інспекція України із захисту прав споживача, Державна інспекція України з контролю за цінами, Антимонопольний комітет України); муніципальний контроль, який здійснюється місцевими радами народних депутатів і місцевими регіональними органами.

Контроль, що проводиться на підпорядкованих підприємствах за розпорядженням керівника вищого органу штатними і позаштатними контролерами та іншими посадовими особами, називають відомчим.

Контроль власника (керівника) поділяється на внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський і регулюється безпосередньо власником.

Незалежний контроль є аудиторським контролем, який здійснюється у вигляді підприємницької діяльності, аудиторськими фірмами та аудиторами, які одноособово надають аудиторські послуги.

Зовнішній контроль здійснюється суб’єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, діяльність якого контролюється.

Внутрішній контроль здійснюється органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією, спостережною радою, тощо).

Обов’язковим є контроль, який передбачений чинним законодавством і проводиться згідно з ним. Статутний контроль проводиться на підприємствах відповідно до їх статутів.

Господарський контроль за етапами проведення поділяється на попередній, поточний та наступний.

Попередній контроль полягає в тому, що господарська операція перед її здійсненням підлягає оцінці з точки зору її доцільності, законності та ефективності з метою запобігання появі порушень та недоліків в діяльності підприємств. Такий контроль здійснюється шляхом попереднього зіставлення можливої операції з планом, договором, кошторисом, завданнями та іншими документами.

При цьому виді контролю основна робота проводиться наступними економічними підрозділами (рис. 1.14).

Рис. 1.14. Здійснення попереднього господарського контролю
підрозділами підприємства

На окремих ділянках діяльності підприємств попередній контроль тісно пов’язаний з поточним, тому в деяких випадках провести межу між ними досить складно. Але попередній контроль, на відміну від інших форм контролю, має свої особливості, які визначаються джерелами інформації та проявляються в наступному:

– здійснюють його в основному бухгалтерія, економічні і юридичні служби, а також незначне коло працівників технічних служб;

– на відміну від поточного контролю, що є безперервним та повинен здійснюватися в міру проведення операцій на всіх ділянках діяльності, попередній контроль носить локальний характер та здійснюється через певні проміжки часу;

– результати попереднього контролю можуть стати сигналом для більш глибокої перевірки з метою прийняття оптимального управлінського рішення.

Поточний контроль за господарською діяльністю застосовується в процесі здійснення господарських операцій як працівниками облікових служб, так і іншими працівниками підприємства.

Сутність поточного контролю полягає у відслідковуванні, встановленні відхилень, порушень та інших причин в ході здійснення операцій. Цей контроль безперервний, але умовно, оскільки здійснюється дискретно, з певними інтервалами часу, хоч і планомірно.

Оперативною формою контролю економічних процесів є використання системи первинної бухгалтерської документації – нарядів, вимог, накладних. Кожен з таких документів до здійснення відповідної господарської операції підписується колом посадових осіб, які таким чином здійснюють поточний контроль.

Важливим видом поточного контролю, широко розповсюдженим на підприємствах, є оперативна реєстрація фактів у відповідних книгах, картках, відомостях, куди відповідні працівники щоденно вносять основні результати роботи з початку місяця за кожну добу. Матеріали, які щоденно поновлюються, є важливим видом поточного контролю за ходом виробництва керівниками і спеціалістами підприємств. При цьому велике значення має номенклатура показників, що вносяться до реєстру.

Отже, поточний контроль проводиться в процесі здійснення господарських операцій для виявлення недоліків у прийнятті рішень з метою застосування оперативних заходів щодо усунення негативних факторів.

Наступний контроль єнайбільш повним і глибоким підходом до вивчення виробничої і фінансової діяльності підприємства. Він дозволяє встановити недоліки попереднього і поточного контролю. Такий контрольохоплює перевірку правильності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявляє порушення і зловживання, а також дає можливість розробити заходи щодо усунення недоліків та їх попередження в майбутньому.

Наступний господарський контроль є невід’ємною частиною як зовнішнього контролю (відомчого чи позавідомчого), так і внутрішнього (підрозділів підприємства). Особливість його полягає в поглибленому вивченні всіх аспектів виробничої діяльності підприємства. Він проявляється у вигляді ревізій, тематичних перевірок та рахункових перевірок звітності.

Наступний господарський контроль має свої особливості, що відрізняють його від попереднього і поточного. Так, наступний контроль проводиться після здійснення господарської операції і ставить за мету надати оцінку законності, доцільності та ефективності всієї виконаної роботи.

В залежності від об’єкту, що вивчається, застосовують різні методичні прийоми його контролю.

Прийом контролю – це якісно однорідна контрольна дія контролера, спрямована на виявлення дотримання певних нормативних положень суб’єктом господарювання

Прийоми господарського контролю поділяються на документальні та фактичні і є важливими складовими контролю.

На практиці прийоми документального контролю та прийоми фактичного контролю тісно взаємопов’язані.

Документальний контроль полягає у вивченні бухгалтерських документів, записів в облікових регістрах, показників звітів і балансів, статистичних та оперативних матеріалів. Він проводиться шляхом:

– огляду документів;

– вивчення сутності та змісту відображеної в документі операції.

При документальному контролі застосовують різні прийоми. Але вміння застосовувати такі прийоми є прерогативою спеціалістів з обліку та аудиту. Прийоми документального контролю та порядок їх застосування розглядаються в главі 6.

Під фактичним контролем розуміють перевірку наявності грошових коштів, запасів, необоротних активів, розрахунків тощо в натурі.

*ОБХСС – абревіатура, що російською розшифровується “Отдел по борьбе с Хищениями Социалистической Собственности”

*Більш детально теоретичні і практичні аспекти інвентаризації розглянуто в главі 4

Дата добавления: 2013-12-14