Діагностика когнітивної сфери

1. Діагностика інтелекту і розумового розвитку

2. Шкали виміру інтелекту Д. Векслера

3. Групові тести інтелекту

4. Креативність і її діагностика

5. Тестові показники і вимір здібностей

6.

Поняття «інтелект» (англ. — intelligence) як об'єкт наукового дослідження було введено в психологію англійським антропологом Ф. Галътоном наприкінці XIX в.

Так інтелектуальні тести стали розглядатися як засіб виміру деякої психологічної реальності, про сутність якої малися дуже неясні представлення. Протягом напівстоліття область досліджень інтелекту характеризувалася зсувом фокуса уваги убік виміру, діагностики інтелекту на шкоду вивченню його сутності. Невдалі спроби визначити сутність інтелекту привели до прагнення зрозуміти його через інтелектуальне виконання. Це означає, що питання «Що таке інтелект?» був переформульований так: «Який тип поводження називається інтелектуальним?»

Коефіцієнт інтелектуальності (IQ) став синонімом інтелекту.

Отже, у даний час визнано, що інтелектуальні тести не виправдали себе як засобу виміру інтелекту, розглянутого як загальна чи здатність група здібностей. Вони придатні для виміру деяких особливостей розумової діяльності людини, а також для виявлення обсягу і змісту його знань у деяких областях. Усе це важливі характеристики когнітивного розвитку людини, однак вони не є показниками інтелектуальних здібностей.

Отже, більшість психологів у даний час визнають, що інтелектуальні тести вимірюють рівень сформованості деяких інтелектуальних навичок, що залежить як від ступеня навченості індивідів, так і від їхніх природних можливостей. Але відокремити одне від іншого в тестових результатах неможливо.

Типовим і широко розповсюдженим невербальним тестом інтелекту є Прогресивні матриці (Progressive Matrices), розроблені у Великобританії. Авторами першої редакції, що з'явилася в 1936 р. і призначеної для діагностики дітей, минулого Л. Пенроуз і Дж. Дорівнює. Згодом роботу з тестовими завданнями здійснював Дж. Дорівнює, тому розглянуту методику іноді називають тестом Равена (Raven's Progressive Matrices — RPM). Перший варіант для дорослих з'явився в 1960 р.

Методика заснована на теорії гештальтпсихології. Кожне завдання розглядається як визначене ціле, що складається з ряду взаємозалежних елементів. Передбачається, що спочатку випробуваний здійснює глобальне оцінювання матриці, а потім диференціює зображення на окремі елементи з виділенням принципу з інтеграції. На заключному етапі виділені елементи включаються в цілісний образ, що і дозволяє знайти відсутню частину зображення.

Розроблений відповідно до традицій англійської школи вивчення інтелекту, згідно яким найкращим способом його виміру є виявлення відносин між абстрактними фігурами, цей тест багатьма британськими психологами розглядається як кращий з існуючих вимірник генерального фактора (g-фактора).

Стимульным матеріалом цієї методики є матриці — композиції з пропущеним елементом. Випробуваний повинний вибрати відсутн елемент серед 6-8 запропонованих варіантів. В даний час використовуються три форми тесту, розраховані на різний вік И різний рівень інтелектуального розвитку. У кожній з них однотипні, але зростаючої складності завдання організовані в деяке число серій, труднощі яких також підвищується від першої до наступним. Ускладнення завдань як усередині кожної серії, так і від серії до серії дозволяє, на думку автора, здійснити принцип прогресивності (з ним зв'язане і назва методики — Прогресивні матриці). Він полягає в тому, що виконання попередніх завдань є підготовкою випробуваного до виконання наступних — йде процес навчання.

Проведення тесту не обмежено в часі, може бути як індивідуальним, так і груповим. Психометрические параметри високі й отримані на різних як по обсязі, так і по характері вибірках.

Шкали виміру інтелекту Д. Векслера

Розроблені американським психодиагностом Д. Векслером Шкали виміру інтелекту (Wechsler Intelligence Scales) знаходять широке застосування на Заході, в основному в англомовних країнах. У шкалах Векслера присутні як вербальні, так і невербальні субтесты, що дозволяє оцінювати різні сторони інтелектуального розвитку — понятійне і наочне мислення, а також особливості зорового сприйняття, сенсомоторную координацію, увагу, пам'ять.

Векслеровские методики були розроблені для трьох вікових діапазонів: для дорослих, починаючи з 16 років, дітей 6-16 років і дошкільників (останній варіант від 3 до 7 років 3 місяців).

Групові тести інтелекту, застосовувані у вітчизняній практиці

У цьому розділі мова йтиме про двох перекладних інтелектуальних методик, що були адаптовані, стандартизовані і піддані перевіркам на надійність і валидность у Психологічному інституті РАО групою психологів, керованих К. М. Гуревичем. Це тест Р. Амтхауера (для підлітків) і груповий тест Дж. Ваны (для учнів 10-12 років).

Тест структури інтелекту Амтхауера (Amthauer Intelligenz Struc-tur — Test) — це один з найвідоміших групових тестів, широко використовуваних у немецкоязычных країнах. Він створений у 1953 р. (остання редакція здійснена в1973р.) і призначений для виміру рівня інтелектуального розвитку обличчя у віці від 13 до 61 року.

Тест складається з дев'яти субтестов, кожний з який спрямований на вимір різних функцій інтелекту. Шість субтестов діагностують вербальну сферу, дві — просторові уяви, один — пам'ять. В усіх групах завдань, за винятком 4-6 субтестов, використовуються задачі закритого типу.

Першим у ряді нормативних тестів розумового розвитку був Шкільний тест розумового розвитку (ШТУР), призначений для учнів VII-X класів [72]. Його перша редакція з'явилася в 1986 р.

У 1997 р. була підготовлена нова редакція тесту (ШТУР-2). У неї крім ряду переглянутих завдань перерахованих субтестов увійшли два субтеста на просторове мислення. Автори тесту: М. К. Акимова, Е. М. Борисова, К. М. Гуревич, В. Г. Зархин, В. Т. Козлова, Г. П. Логинова, А. М. Раєвський.

Для діагностики розумового розвитку випускників середньої школи й абітурієнтів був розроблений спеціальний Тест розумового розвитку АСТУР (для абітурієнтів і старшокласників тест розумового розвитку). Тест створений на тих же теоретичних принципах нормативної діагностики, що і ШТУР (авторський колектив: М. К. Акимова, Е. М. Борисова, К. М. Гуревич, В. Г. Зархин, В. Т. Козлова, Г. П. Логинова, А. М. Раєвський, Н. А. Ференс) [б].

У рамках концепції соціально-психологічного нормативу був також сконструйований Тест розумового розвитку молодших школярів (ТУРМШ) (автори Е. М. Борисова, В. П. Арсланьян), відмінна риса якого полягає в тому, що з його допомогою можна оцінити рівні розвитку як наочного, так і вербального мислення. При цьому в обох видах мислення виміряються ті самі логічні операції: аналогії, класифікації, узагальнення.

Ще один Тест розумового розвитку підлітків (ТУРП), призначений для діагностики учнів III— V класів, розроблений Л. И. Тепловий [89]. Оскільки зміст навчальної діяльності молодшого підлітка складають не тільки поняття, але й образи, представлення, у тест були введені і завдання невербального характеру. Побудовані на математичному змісті, вони включали образи геометричних тіл, математичні символи і схеми. У завданнях, що використовують зміст російської мови, включені схеми слів, речень, словосполучень.

Дата добавления: 2013-12-14