Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Організація роботи активу підрозділу. Керівництво з боку командира підрозділу діяльністю своїх громадських помічників включає в себе:

Читайте также:
  1. Internet-крамниця – це своєрідна Web-вітрина, фор­ма роботи фірми в Internet, дієвої презентації власного бізнесу в глобальній мережі.
  2. Аварійно-рятувальної і іншої невідкладні роботи при ліквідації НС
  3. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи
  4. Алгоритм пошуку роботи.
  5. Аналіз і перевірка домашньої роботи
  6. Арматурні роботи.
  7. Будівельні роботи, їх визначення і класифікація.
  8. Вибір медіа і методи роботи з ними
  9. Види соціальної роботи
  10. Використання новітніх технологій під час пошуку роботи.
  11. Водневий електрод. Будова, принципи роботи, призначення
  12. Вправи для самостійної роботи

Керівництво з боку командира підрозділу діяльністю своїх громадських помічників включає в себе:

1. Аналіз стану громадської роботи в підрозділі, результатів діяльності активістів.

Найбільш повно їх роль може бути оцінена за такими показниками:

принциповість постановки й вирішення різних питань на загальних зборах військовослужбовців;

зміни в поведінці військовослужбовців, що відбулися під впливом найбільш активних воїнів;

наявність позитивних і ділових думок і пропозицій, що отримує громадський помічник від особового складу підрозділу;

кількість і якість заходів, які вони провели, їх ефективність.

Аналізувати роботу громадських помічників необхідно спільно з ними: на семінарах, зборах, під час індивідуальних бесід. При цьому важливо звернути увагу на пошук додаткових резервів у роботі того чи іншого з них, на необхідність підвищення знань у галузі громадської роботи, засвоєння методики її здійснення, вивчення досвіду роботи кращих з них у підрозділі, частині.

2. Планування роботи.

Робота з цією категорією військовослужбовців обов’язково планується командиром підрозділу та його заступником з виховної роботи (в місячних планах виховної роботи або окремими планами).

У планах повинні бути передбачені заходи із громадських помічників, щодо теорії та практики, їх безпосередньої участі в організації конкретних виховних заходів у підрозділі.

Плануючи доручення, треба виходити з реальних умов. Не можна планувати захід тільки тому, що “треба чимось зайняти” актив, або явно знаючи, що доручення не буде виконане. Перше розчаровує активістів у значущості й корисності своєї роботи, друге ставить під сумнів здатність керівника реально оцінити обстановку та самого громадського помічника.

3. Створення умов для ефективної роботи активу.

Від того, що військовослужбовець обраний до складу активу, не випливає, що він уже є організатором громадської роботи. Він повинен ним стати в процесі своєї діяльності. Важливою умовою формування організаторських навичок активіста є початок його роботи з невеликих доручень. Наприклад, роботу з новопризначеним редактором бойового листка слід починати з докладного його інструктування: що зробити, як, чому саме так, а не інакше. Після виконання завдання робиться доброзичливий розбір і дається повторне доручення. При наступному розборі слід особливо підкреслити зрушення в кращу сторону, дати зрозуміти, що задоволені ставленням активіста до справи.

Необхідно намічати перспективу. Непомітно, поволі забезпечувати нормальні умови для виконання доручень. При отриманні позитивних результатів привітати активіста з досягненням, подякувати за відповідальне ставлення до дорученої справи.



Ще однією умовою ефективної роботи активу є вміння уважно вислуховувати активістів і тільки після цього викладати свою думку або вимоги. Якщо посадова особа при проведенні наради з активом перериває виступаючих, не дає можливості висловитися, навряд чи це створить в активу враження, що керівник намагається допомогти й підтримати активістів.

Важливою умовою ефективної роботи активу є його авторитетність серед військовослужбовців. Колектив, немов барометр, дуже тонко реагує на поведінку активіста. Він, як правило, схвалює й підтримує принциповість, чесність, доброзичливість і засуджує нещирість, підлесливість, лукавство.

Вирішуючи питання керування роботою активу підрозділу, необхідно постійно порівнювати свою думку про активіста з думкою офіцерів, прапорщиків, сержантів, рядових військовослужбовців. Це не означає, що виховна робота з активістами повинна вестися в режимі постійного звернення до думки старших і всього колективу підрозділу. Але, разом із тим, важливо знати, як оцінюється громадська робота і роль певного активіста його товаришами по службі, його командирами й начальниками.

4. Контроль виховної та іншої діяльності активу.

Будь-який активіст, його громадська діяльність потребують контролю. Не тільки тому, що контроль примушує мобілізовувати зусилля, застерігає від можливих помилок, але й тому, що вселяє упевненість і задоволення своєю працею: займаюся справою, яка має суспільну значущість, визнається і важлива для вирішення завдань бойової підготовки підрозділу, зміцнення військової дисципліни.

Форми контролю різноманітні. У практиці роботи з активом підрозділу найбільш раціональними вважаються такі:

1) контрольне спостереження за діяльністю активіста в ході виконання ним якого-небудь доручення;

2) аналіз і оцінка результатів виховної роботи активіста шляхом бесіди з його товаришами по службі;

3) періодична звітність активістів перед організацією, колективом, що його вибрали, чи особою, що його призначила;

4) перевірка виконання конкретного завдання або доручення за результатами діяльності та звітних документів.

На основі такого контролю формуються висновки й пропозиції, які доводяться до всього активу, намічаються конкретні заходи щодо роботи з активом або окремими активістами з метою їх подальшого навчання, виховання, надання їм конкретної допомоги.

Організація роботи помічника керівника групи гуманітарної підготовки.

Помічник керівника групи з гуманітарної підготовки працює під керівництвом керівника групи.

Він зобов'язаний:

- знати розклад занять з гуманітарної підготовки на тиждень і за вказівкою керівника групи готувати приміщення для проведення занять;

- перевіряти напередодні занять готовність слухачів до заняття, наявність у них зошитів та іншого приладдя;

- організовувати за вказівкою керівника групи матеріальне забезпечення занять (література, наочні посібники, технічні засоби навчання);

- знати план, мету кожного заняття, надавати допомогу керівнику групи у використанні наочних посібників протягом проведення занять;

- вести облік проведених інформацій;

- організовувати за дорученням керівника групи вивчення із слухачами необхідної літератури в години самостійної підготовки;

- готувати силами слухачів групи наочні посібники до чергової теми наступних занять;

- забезпечувати зберігання навчальної літератури, наочних посібників, зошитів тощо;

- виконувати окремі доручення керівника групи, пов'язані з підвищенням якості проведення занять;

- своєчасно доповідати керівнику групи гуманітарної підготовки про стан і наявність наочних посібників та іншого приладдя у слухачів.

Організація роботи редколегії стінного друку підрозділу. До складу редколегії стінного друку підрозділу входять: редколегія стінних газет, яка випускає їх щомісячно; редактори бойових аркушів та блискавок, що випускають їх щотижня або у зв’язку з певною подією.

З числа редколегії обирається редактор та його заступник. Члени редколегії розподіляють між собою обов’язки. Так, наприклад, один може відповідати за художнє оформлення газети, інший – за літературну обробку статей, третій – відповідальний за написання тексту газети, за рештою лишається збір матеріалу.

Редактор організовує всю роботу редколегії. Він несе повну відповідальність за зміст, своєчасний випуск і художнє оформлення газети.

Чіткіше організовувати роботу редколегії допоможе план, в якому передбачається:

- час випуску номера стінгазети;

- яким питанням повинен бути присвячений кожен номер;

- хто відповідає за підготовку матеріалу;

- час проведення нарад редколегії та обговорення на них питань.

При підготовці стінної газети слід враховувати певні вимоги щодо її оформлення. Стінна газета випускається на стандартному аркуші ватману або на спеціальному стенді. Вона повинна включати в себе: назву газети, номер військової частини (назву підрозділу), дату випуску, 4-5 заміток, заголовки матеріалів, підписи редколегії газети, фотокартки, малюнки, ілюстрації.

Заголовок включаєназву газети, її номер, дату випуску, текст, що вказує, якому підрозділу належить стінгазета. Заголовок ілюструється малюнком-емблемою. У правій верхній частині заголовку обов’язково пишеться заклик “Служу українському народу!”.

Заголовок газети повинен займати четвертину її площі, а решта відводиться під текст. Вся газета поділяється на колони (стовпці висотою 25-30 см і шириною 12-15 см).

Передова стаття газети готується командиром підрозділу або заступником командира з виховної роботи. Під кожною заміткою має бути підпис автора, а в кінці газети, під крайнім стовпцем – список членів редколегії. Склад редколегії пишеться за військовими званнями у алфавітному порядку. Після прізвища редактора пишуть у дужках “редактор”.

Вивішуються стінгазетп тільки після того, як її прочитає і дасть дозвіл командир підрозділу чи заступник з виховної роботи, зробивши на зворотній стороні свій підпис.

Різновидом стінних газет підрозділу виступають сатирична газета та фотогазета;

Мета кожного з цих різновидів – більш яскраво довести ту чи іншу інформацію до особового складу підрозділу специфічними та притаманними їм засобами.

Меншою формою стінного друку за формою, а не за змістом є бойовий аркуш. Матеріали в бойових аркушах, а їх може бути 3-5, робляться невеликими за розмірами, пишуться лаконічно, стисло. Замість передової статті дається короткий вступ, в якому визначаються завдання та підбиваються підсумки за визначений термін. Далі слідують повідомлення про виконання службових обов’язків, досягнуті результати несення внутрішньої та вартової служби, інколи додаються фотокартки кращих військовослужбовців взводу з обов’язковим інформаційним супроводженням.

На кожному бойовому аркуші обов’язково ставиться його номер, дата випуску, підрозділ та його командир, а праворуч внизу підпис редактора. Випускається бойовий аркуш на стандартних, спеціально оформлених листках.

Зміст бойового аркушу перевіряється командиром підрозділу і на зворотній стороні ставиться його підпис.

“Блискавка” випускається оперативно як відгук на найбільш актуальні події, факти. Як правило, вона висвітлює інформацію з однієї окремої теми. Термін використання такої форми стінного друку дуже малий і недопустимо, коли номери “блискавки” висять 2-3 дні. В такому випадку вони втрачають свою актуальність, та викликають негативне ставлення.

На відміну від стінної газети, бойового аркушу, блискавка не має таких атрибутів як номер, дату випуску, вказівки до якого підрозділу належить. Випускає блискавку редактор бойового аркушу взводу, або призначений на час виконання службово-бойової задачі найбільш підготовлений військовослужбовець після перевірки змісту командиром підрозділу.

Основними критеріями роботи редколегії стінного друку підрозділу є: ідейність змісту, всебічне висвітлення служби та повсякденної діяльності підрозділу, надання критичних матеріалів, дотримання вимог періодичного випуску, художнє оформлення, багатство мови, стилістична культура, дієвість виступів, тобто результати впливу на різноманітні сторони життя підрозділу; збереження військової та державної таємниці, залучення до роботи в підготовці та випуску стінного друку підрозділу широкого кола військовослужбовців.

Ради сержантів утворюються в батальйонах та окремо дислокованих ротах при наявності в них не менше 15 сержантів. У підрозділах, розташованих в одному військовому містечку, за рішенням командира частини створюється одна рада, яка об’єднує сержантів цих підрозділів.

Рада обирається на загальних зборах сержантів відкритим (за рішенням зборів – таємним) голосуванням у складі 5 чоловік.

Голова ради сержантів обирається на загальних зборах. На організаційному засіданні ради обираються відкритим голосуванням 1-2 заступники голови.

Командир підрозділу спрямовує діяльність ради сержантів на успішне виконання службово-бойових завдань. Він періодично заслуховує інформацію голови ради, пропозиції ради враховує у своїй управлінській діяльності.

Безпосередню відповідальність за організацію роботи ради несе заступник командира підрозділу з виховної роботи.

Рада сержантів проводить засідання не менше 1 разу на місяць, а також загальні збори сержантів – не менше 1 разу на квартал, після узгодження з командиром і його заступником з виховної роботи.

Після засідання (зборів) оформляється протокол, де відображаються розглянуті питання та прийняті рішення.

Робота ради сержантів планується на місяць, плани роботи затверджуються на засіданні ради і підписуються її головою.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Організація роботи активу підрозділу. Керівництво з боку командира підрозділу діяльністю своїх громадських помічників включає в себе:

Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 531; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.166.199.178
Генерация страницы за: 0.031 сек.