Лікування. Діагностика менінгококового менінгіту

Діагностика менінгококового менінгіту

Менінгікоковий менінгіт

Це первинний гнійний менінгіт. Кожні 10-12 років в світі відзначається циклічне підвищення захворюваності на менінгококову інфекцію, тривалістю 4-6 років. Один з таких циклів є зараз в Україні.

Збудником є Neisseria meningitis (грам (-) диплокок) або диплокок Вейксельбаума

Основний чинник патогенності – капсула бактерії. При загибелі мікроба з капсули виділяється ендотоксин, який призводить до клінічних проявів менінгококової інфекції.

Збудник має тропність до слизової носоглотки. У більшості випадків захворювання перебігає субклінічно – у вигляді бактеріоносійства.

• Шлях зараження – повітряно-крапельний

• Вхідні ворота – носоглотка

• Поширюється в організмі гематогенним шляхом

• Заноситься в органи, де розмножується

• В крові збудник руйнyється фагоцитами з виділенням ендотоксину

• Інкубаційний період - 1- 6 днів

• Гострий початок з ознобом, лихоманкою, геморагічною висипкою на шкірі, герпетичною - на губах

• В кінці першої доби – менінгеальні знаки

У разі підозри на менінгіт для долі хворого гіпердіагностика значно краще, ніж несвоєчасно встановлений діагноз.

• Клінічні ознаки первинного менінгіту з гострим початком

• Запальні зміни в периферичній крові

• Ліквор мутний, кольору розведеного молока. Високий нейтрофільний плеоцитоз (тисячі клітин в 1 мм3) з клітинно-білковою дисоціацією, незначним зниженням глюкози.

• Експрес-діагностика – бактеріоскопія товстої краплі крові, мазків із зіву та ліквору уже через 30 хв у 80% дозволяє виявити менінгоккок.

• Пеніцилін 200000- 300 000 ОД/кг маси (18-24 млн ОД на добу) ≈ 8 діб.

• Ампіцилін (200-400 мг/кг маси)

• Сульфаніламідні препарати

• Дегідратаційні

• Антипіретики

• Седуксен (у разі судом)

Дата добавления: 2013-12-14