Лекція 4. Основні функції, цілі функціонування та принципи побудови сучасних систем управління виробництвом

4.1. Функції систем управління.

Сучасні системи управління відрізняються складною структурою, ієрархічністю, наявністю між елементами прямих, зворотних і перехресних зв'язків.

Системи управління технологічними процесами реалізують наступні основні робочі функції:

• 
  контроль за ходом технологічного процесу, станом технологічного обладнання і автоматизований збір відповідної інформації;
• 
  видачу керуючих сигналів в ритмі протікання процесу;
• 
  автоматичне виконання дискретних операцій типу "увімкнути-вимкнути" при пуску, зупинці;
• 
  регулювання величини окремих параметрів і дистанційне керування регулюючими пристроями;
• 
  програмне управління (пуск, зупинка агрегатів, комутаційні операції, пересування в просторі і в часі);
• 
  стабілізацію процесів в установленому режимі;
• 
  оптимізацію процесів;
• 
  захист технологічного обладнання при аварійних ситуаціях;
• 
  контроль за виконанням техніко-економічних показників технологічного процесу (продуктивність машин, собівартість, продуктивність праці тощо);
• 
  оперативно-диспетчерське управління - сукупність поточних рішень і дій, що забезпечують ефективне функціонування виробничих процесів;
• 
  управління обслуговуванням, тобто допоміжними службами, в т.ч. ремонтної, енергогосподарства тощо;

• 
  оперативний зв'язок з верхніми рівнями управління.

В цілому система управління технологічним процесом є системою управління для вироблення і реалізації керуючих впливів на технологічний об'єкт управління відповідно до прийнятого критерієм управління. Ця система забезпечує управління технологічними об'єктами на основі централізовано обробленою інформації з заданим технологічним і техніко-економічними критеріями, що визначає кількісні та якісні результати вироблення продукту, і готує інформацію для вирішення організаційно-економічних завдань.

До функцій, що реалізовуються системою управління виробництвом в цілому, відносяться:

• 
  оперативний контроль протікання технологічних процесів за укрупненими показниками і контроль стану агрегатів (робота, резерв, ремонт);
• 
  розрахунок, реєстрація та аналіз техніко-економічних показників виробництва;
• 
  аналіз виробничих ситуацій, виявлення передаварійних і аварійних ситуацій;

• 
  видача рекомендацій персоналу щодо безаварійного веденню експлуатації, координації навантажень, оптимального керування виробництвом;
• 
  постачання інформацією інших рівнів управління підприємством.

Оптимізація виробництва ведеться по локальному або комплексному критерію, вибирати верхнім рівнем управління.

4.2. Принципи побудови сучасних систем управління.

Головними цілями функціонування (і вдосконалення) будь-якої системи управління підприємством або окремим технологічним процесом є насамперед:

• 
  підвищення економічної ефективності діяльності підприємства за рахунок раціонального використання енергетичних і матеріальних ресурсів, обладнання, кваліфікованого персоналу (трудових ресурсів), зниження необгрунтованих витрат та втрат від аварій та простоїв;
• 
  підвищення безпеки праці, поліпшення екологічної обстановки в зоні впливу підприємства.

Для досягнення цих цілей сучасна система управління повинна забезпечувати:

• 
  не епізодичний, а безперервний контроль (моніторинг) всіх ключових параметрів виробництва - внутрішнього і зовнішнього середовища, самого виробничого процесу і всіх служб підприємства в їх постійному взаємозв'язку;
• 
  функціональну, психологічну та технічну сумісність користувачів з інтегрованою базою даних за допомогою спеціалізованих АРМів з урахуванням специфіки підприємства;
• 
  перерозподіл відповідальності за прийняття рішення на всіх рівнях управління при відповідній зміні на цій основі структури управління підприємством,

і повинна бути структурно, інформаційно і програмно адаптована до ситуації організаційній структурі управління підприємством, до діючих в країні і галузі нормативам за технологією виробництва робіт, правил експлуатації обладнання, і, нарешті, до реальної економічної обстановці.

Виходячи з поставлених вимог, виконуваних функцій і цілей функціонування сучасної системи управління підприємством, її побудова повинна базуватися на таких основних принципах:

• 
  принцип целеобусловленності, первинності мети, для реалізації якої повинна формуватися належним чином організаційна структура, технологія, обладнання;
• 
  принцип нових завдань, суть якого в тому, що система створюється не тільки для вирішення усталених завдань склалися методами, а перш за все - нових оптимізаційних та інженерних задач з використанням переваг комп'ютерної технології управління (універсальність, багатофункціональність, гнучкість, висока оперативність, безпаперовий документообіг). При цьому одночасно відбувається системне вдосконалення як самого об'єкта управління, так і його суб'єктів;

• 
  принцип ієрархічної децентралізації інформаційно-керуючої системи за функціональним, тимчасовому і ресурсному пріоритетам з координацією і узгодженням спільної роботи взаємозалежних ланок виробництва (наприклад, для вугільної шахти це - виїмка вугілля, проходка, транспорт і ін);
• 
  принцип інформаційної достатності інтегрованої інформаційної бази на основі розподілених спеціалізованих банків даних з багаторазовим використанням вхідної та контрольованої інформації, забезпеченням її достовірності та наближенням інформації до споживачів;
• 
  принцип гнучкості системи, реалізований її адаптивністю до мінливих умов об'єкта управління, підприємства в цілому, можливістю поетапного нарощування нових функцій (завдань), сумісністю побудованих на основі модульного підходу компонентів, високою живучістю (здатністю зберігати працездатність системи при відмові її окремих частин), можливістю тривалого автономного функціонування локалізованих підсистем;
• 
  принцип ергатічності (людино-машинний характер), заснований на зацікавленості користувача, починаючи з першого керівника, з урахуванням індивідуального досвіду та евристичних методів прийняття рішень керівника (користувача), в раціональному розподілі функцій між людиною і ЕОМ, наочної візуалізації процесу управління, доброзичливості інтерфейсу робочих місць, забезпеченні можливості завантажувати систему новими завданнями, модернізувати її власними силами.

У відповідності з викладеними принципами побудови в сучасних системах управління повинні використовуватися:

• 
  інтегрована (загальна) база даних, програмні засоби її формування та використання в системі;
• 
  спеціалізовані АРМи;
• 
  моніторинг найбільш важливих параметрів виробничого процесу;
• 
  сучасні системи дистанційного (в т.ч. автоматичного) управління основним і допоміжним технологічним обладнанням;

• 
  повноцінні системотехнические рішення, апаратні і програмні засоби по сполученню з верхніми рівнями управління;
• 
  мікропроцесорні засоби збору, обробки, передачі та подання інформації, засоби сполучення їх з обчислювальною мережею.

Дата добавления: 2013-12-13