Синхронні компенсатори

Синхронні компенсатори (СК) призначені для стабілізації напруги точці приєднання СК в межах ±5 % номінального значення, а також для генерування і споживання реактивної потужності, чим вони і впливають на режим електроенергетичної системи (ЕЕС). Синхронні компенсаторі встановлюються в тих точках ЕЕС, де графік навантаження змінюється широких межах, у зв'язку з чим істотно змінюється баланс реактивної потужності. Як правило, це підстанції 330-750 кВ, де СК приєднуються до шин нижчої напруги 10 - 20 кВ.

СК - електрична машина, що обертається, працює в режимі холостого ходу, тобто без активного навантаження. СК, увімкнений в систему без збудження, споживає реактивну потужність (індуктивний режим). Споживана в цьому режимі реактивна потужність може бути приблизно визначена як Q_СК= U² /x_d, де x_d - синхронний реактивний опір СК. При вмиканні збудження і поступовому збільшенні струму ротора СК переходить в режим генерування реактивної потужності (ємнісний режим).

Мінімальна тривало допустима споживана реактивна потужність СК, як правило, не нижча 50 % номінальної потужності. Зниження споживаної в цьому режимі потужності супроводжується зниженням ЕРС синхронної машини, і, як наслідок, знижується запас стійкої роботи, чим і обмежується мінімальний рівень споживаної реактивної потужності.

В режимі генерування реактивної потужності Q_mах = S_ном. Допускаються і короткочасні перевантаження шляхом форсування струму збудження СК. Так само, як і для генераторів, властивості СК визначаються і його регулятором збудження. Перевагою СК є позитивний регулюючий ефект, тобто здатність збільшувати реактивну потужність, що генерується, при зниженні напруги на його шинах. Параметрами регулювання СК є реактивна потужність і напруга, обмежені допустимими діапазонами зміни, 0,95U_нои < U_СК < 1,05U_ном. Статична характеристика СК аналогічна характеристиці, наведеній на рисунку 3.3 для синхронного генератора.

Дата добавления: 2013-12-13