Розміщення оптових підприємств

За товарною спеціалізацією оптові торговельні підприємства поділяють на три групи:спеціалізовані, універсальні і змішані.

Спеціалізованими вважають підприємства, зміст роботи яких є тісно пов'язаний із товарним асортиментом однієї або невеликого числа споріднених товарних груп (взуття, одяг, бакалійні товари, м'ясо-молоко тощо). Найчастіше товарна спеціалізація оптового підприємства визначається складністю асортименту обраної товарної групи або спеціальними вимогами щодо зберігання товару цієї групи (вологість, температурний режим).

Універсальними є оптові підприємства, що здійснюють сукупність комерційно-технологічних операцій з універсальним, широким асортиментом продовольчих або непродовольчих товарів.

Оптові підприємства, які оперують одночасно продовольчими і непродовольчими товарами, маючи для цього належні технічні та технологічні можливості, відносяться до змішаних оптово-торговельних підприємств. Важливою вимогою до цього типу підприємств є обов'язкове дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил реалізації окремих груп товарів, дотримання товарного сусідства. Для цього оптові підприємства із змішаним асортиментом повинні мати ізольовані складські приміщення, в яких можна забезпечити відповідні умови зберігання як продовольчих, так і непродовольчих товарів.

Розміщення оптових підприємств повинно проводитися відповідно до принципів рівномірності, економічної доцільності і підпорядковуватися завданню побудови у перспективі територіальне рівномірно розгалуженої мережі оптових торговельних підприємств за умови створення повноцінного конкурентного середовища на оптовому ринку.

Територіальне розміщення оптових підприємств проводиться з урахуванням наявних типів таких підприємств; номенклатури товарних груп, що випускаються у регіоні; рівня розвитку транспортних шляхів сполучення в регіоні.

Оптові підприємства міжрегіонального рівня - вихідні і торговельно-закупівельні бази, які активно взаємодіють із виробничими і аграрними товаровиробниками, доцільно розташовувати при крупних виробничих підприємствах або у безпосередньому наближенні до транспортних шляхів сполучення (залізничних вузлів, автомобільних трас) в центрах концентрації виробництва.

Натомість, підприємства регіонального рівня - регіональні і локальні гуртові підприємства повинні бути максимально наближеними до районів споживання, рівномірно зосереджені як у містах, так і сільських адміністративних районах. При цьому необхідно дотримуватися принципу економічної доцільності, який одночасно передбачає як уникнення нера­ціонального дублювання, скупчення гуртових підприємств з аналогічним асортиментом, так і монопольного охоплення окремих сегментів товарно­го ринку обмеженим числом суб'єктів оптової торгівлі.

Дата добавления: 2014-01-04