Єдина система класифікації видань

Асортимент книжок широкий і різноманітний. Для забезпечення єдності в організації робот видавництв, книжкових палат, книготорговельних організацій в 1990 році була розроблена „Єдина система класифікації літератури для книговидавництва”(ЄСКК).

Згідно з ЄСКК всі книжні видання поділені на 50 розділів, кожен з яких має різні ступені поділу(розділи, підрозділи, групи, підгрупи).

З метою забезпечення єдиного підходу до індексації, а в майбутньому і до її кодування, ліквідації різнобою класифікація проводиться на основі спеціально розроблених принципів, положень і правил, як загальних, тих що застосовують при класифікації літератури будь-якої галузі знань, так і часткових, тобто тих, що стосуються окремих галузей знань. При класифікації творів рекомендують дотримуватися таких загальних положень:

1.Головний принцип класифікації полягає в тому, що книги систематизуються насамперед за змістом. Ознаки, не пов’язані зі змістом, враховують як вторині (автор, назва, підрозділові дані, вихідні дані, анотація, передмова, зміст тощо). В більш складних випадках необхідно звертати увагу на відомості про автора, спеціалізацію видавництва, яке видало книгу тощо.

2.З метою всебічного розкриття змісту твору застосовують метод повторного дублювання. Такий метод використовують у державній бібліографії, і в картках централізованої каталогізації, в системі книжкової торгівлі. В системі звідного тематичного планування і координації, статистиці друку авторської заяви, назва книги повторно не відображується.

Примітки щодо будування багатотемної літератури у зведеному тематичному плануванні і координації, статистиці друку не застосовують. Наприклад, якщо у виданнях державної бібліографії в картках централізованої каталогізації постанов, доповідей, виступів Президента, Голови Верховної Ради та ін. відображаються в підрозділі 9.2.1. і у відповідному підрозділі теми, то в позиції 1 інформаційного бланка, в графі 2 річного тематичного плану випуску, в позиції 7 статичної картки повинен бути проставлений код тільки головного підрозділу. При виборі головного розділу враховують наукову цінність, актуальність, повноту висвітлення кожної теми і т.п.

Багатотомні видання з продовженням; тези доповідей, які мають узагальнюючі назви та характерні заголовки окремих томів, випусків класифікуються за загальним заголовком, а окремі томи і випуски додатково відображаються у відповідних розділах класифікатора. Доповіді й тези доповідей наукових конференцій, сесій, симпозіумів, що видаються окремими ненумерованими виданнями, класифікуються за тематикою.

3.Твори друку широкого змісту (книги загального характеру з будь-якої галузі знань, але утримують відомості інших суміжних дисциплін; література, присвячена трьом і більше темам; предмет, що розглядається в трьох і більше аспектах) класифікують під узагальнюючою рубрикою, якщо зміст вичерпується нею. Книги багатотемного змісту, за відсутності узагальнюючої рубрики, класифікуються в розділі 50 “Література універсального змісту.” Наприклад, працю “Ботаніка з основами фізіології і мікробіології” слід віднести у підрозділ 19.6 “Ботаніка.” Праці про взаємовідносини трьох і більше країн різних соціально-економічних систем вміщують в узагальнюючий підрозділ 8.1 “Загальні питання.”

4.Твори друку, тема яких відноситься до конкретної галузі знань або практичної діяльності, класифікують за аспектом, що розглядають. Наприклад, праці з правових аспектів регулювання господарської діяльності підприємств класифікують у відповідні підрозділи розділу 12 "Держава і право. Юридичні науки."

5.Твори друку, де вивчаються загальні проблеми і закономірності, написані на матеріалі дослідження будь-якої галузі знань або виробництва, класифікують за загальною головною темою, а не за матеріалом, що служить у якості ілюстрації загальних висновків. Наприклад, праця "Економічні показники промислових підприємств і боротьба за їх покращання" (на прикладі машинобудування Запорізької області) повинна бути віднесена у розділ 21.2 "Економіка промисловості", а не у підрозділ 27.1.1 "Економіка машинобудування."

6.Твори друку, в яких розглядається питання про вплив одного предмета на другий класифікують, як правило, за предметом, що підлягає впливу. Наприклад, працю "Про вплив клімату на льодовики" необхідно вмістити у підрозділ 18.5.4.8 "Гляціологія," але не в підрозділ 18.5.4.5 "Кліматологія."

7.Твори друку, присвячені застосуванню конкретною галуззю знань або практичної діяльності і їх методів в інших науках або галузях практики класифікують за галузями застосування. Наприклад, література про застосування економіко-математичних методів у галузях народного господарства класифікують не за методом, а за галуззю. Література загального характеру про практичне застосування даної науки в інший вміщується в підрозділі "Загальні питання" відповідної науки. Наприклад, праці про прикладну геодезію в цілому відносяться до підрозділу 18.2.2 "Геодезія," а праці, присвячені застосуванню геодезії, аерофотозйомки в різних галузях народного господарства - до відповідних галузевих розділів. Літературу про прикладні напрями ряду наук відносять до тих галузей, відповідно з потреб яких вони виникли. Наприклад, астрофізика віднесена до астрономії, біофізика - до біології.

8.Твори друку, присвячені історії окремих галузей науки, культури, практичної діяльності класифікують відповідно до розділів та підрозділів. Винятком є ті розділи, в яких історія науки або предмета виділені в окрему рубрику. Наприклад, книги з історії залізничного транспорту доцільно віднести у підрозділ 32.2, "Залізничний транспорт."

9.Персоналії класифікують за основною діяльністю особи. Біографії вчених, діяльність яких пов'язана з кількома галузями науки (наприклад, М. В. Ломоносов), збираються в підрозділі 14.1.2 "Історія науки." Книги про діяльність цих вчених тільки в одній галузі знання відображаються в розділі і підрозділі. Літературу з окремих сторін діяльності, які не є для них головними, класифікують за змістом. Наприклад, літературу із суспільної, політичної публіцистичної діяльності видатних діячів вміщують у підрозділі 2.2 "Історія суспільної думки," літературу з літературно-критичної праці діячів - у підрозділ 46.3.2.1.1 тощо.

10.Літературу, присвячену суспільно-полі тичним, філософським, історичним педагогічним поглядам діячів культури, мистецтва літератури відображають у відповідних галузевих розділах (наприклад, працю "Філософські погляди Ковіньки, Сковороди" необхідно віднести у розділ 3.1.3 "Історія філософії", а не у підрозділ 46.3 "Літературознавство")

11.Промови державних, суспільних діячів, видатн их працівників культури, мистецтва, літературу з конкретних тем, класифікують за темами.

12.Літературні пам'ятники, що містять твори правової, регіональної та іншої тематики, видані з відповідними коментарями, як джерела для вивчення іншої науки або предмета, відносять у розділ або підрозділ, призначений цій науці або предмету.

13.Твори з будь-якої дисципліни, видані для фахівців іншої галузі знань, класифікують за змістом, а не за читацьким призначенням. Наприклад, книгу "Математика для радіоінженерів" необхідно віднести у підрозділ 16.2 "Математика," але не у підрозділ 23.2.2 "Радіотехніка."

14.Літературу з вивчення і викладення окремих предметів, підручники і навчальні посібники, програмно-методичні матеріали класифікують за предметами, які вивчають. Винятком є програмно-методичні матеріали, підручники та навчальні посібники для середньої школи, бібліографічні посібники, твори для дітей, програмно-методичні матеріали, які через специфіку збирають у відповідних розділах і підрозділах: 48 "Дитяча література" 43.6.2 "Підручники і навчальні посібники для середньої школи" в розділах 9, 11.

Дата добавления: 2014-01-04