Курс Сестринська справа

Лекція № 20

Будова і функція системи дихання.

План:

1. Будова і функція системи дихання, значення для організму.

2. Основні етапи процесу дихання. Дихальний цикл. Біомеханіка вдиху і видиху.

3. Роль еластичної тяги легень, сурфактанта у диханні.

4. Статистичні та динамічні показники зовнішнього дихання.

5. Механізми обміну газів між атмосферним повітрям і кров’ю.

Суть дихання – процес обміну газів (О₂ та СО₂) між атмосферним повітрям та тканинами організму.

Значення дихання полягає в окисленні киснем простих органічних речовин та утворенням енергії.

Процес дихання забезпечується системою дихання. Система дихання складається із виконавчих органів та системи регуляції дихання. Виконавчі органи включають: органи дихання; органи, які забезпечують дихання (грудна клітка, м’язи, нерви); кров; система кровообігу; тканини. Органи дихання: дихальні шляхи, легені, плевра. За допомогою нервової та гуморальної системи відбувається регуляція дихання.

Дихальні шляхи – утвори, через які повітря попадає в легені. До них відносяться: носова порожнина, глотка, гортань, трахея, бронхи (Мал.1,2)

		Мал.2. Бронхи і їх розгалудження

Загальний план будови повітряносних шляхів:

1. Слизова оболонка складається з трьох компонентів: а) багаторядний стовбчастий війчастий епітелій; б) власна пластинка слизової оболонки; в)м’язова пластинка слизової оболонки (відсутня в носовій порожнині, гортані, трахеї).

2. Підслизова основа.

3. Волокнисто-хрящова оболонка (відсутня в дрібних бронхах) або

м’язова оболонка.

4. Адвентиціальна оболонка. (Мал.3)

В дрібних бронхах та дихальних бронхіолах відсутні хрящі і залози, а виражена м’язова оболонка. В термінальних та дихальних бронхіолах слизова оболонка вислана одношаровим кубічним епітелієм.

Дихальні шляхи виконують дуже важливу функцію – кондиціювання повітря. Завдяки цьому в легені надходить повітря тільки певних параметрів. В дихальних шляхах повітря:

- зігрівається;

- зволожується, тому повітря в легенях насичене водяними парами на 100%, незалежно від вологості атмосферного повітря;

- очищується, завдяки наявності війчастого епітелію (мал.3) та бокалоподібних клітин, які секретують слиз (рух війок забезпечує проходження слизу і осівших на поверхні дихальних шляхів чужорідних частинок, мікроорганізмів в напрямку гортані та глотки, де вони проковтуються або відхаркуються), частина осівших на поверхні дихальних шляхів мікроорганізмів і частинок знешкоджуються макрофагами. Дихальні шляхи виконують захисну функцію. За допомогою чхання (подразнення рецепторів слизової оболонки носа) і кашлю (подразнення рецепторів глотки, гортані, трахеї, бронхів) виділяють з повітрям подразник.

		Мал.3. Багаторядний війчастий епітелій

Окрім того, повітроносні шляхи мають велику кількість рецепторів (є рефлексогенною зоною), що забезпечує їх участь в здійсненні захисних дихальних рефлексів.

В регуляції величини просвіту дихальних шляхів (і їх опору руху повітря) приймають участь, головним чином, нервові механізми. При цьому парасимпатичні рефлекторні впливи супроводжуються скороченням гладких м’язів – звуження дихальних шляхів. В гладких м’язах дихальних шляхів є a- та b-адренорецептори; стимуляція b-адренорецепторів супроводжується розслабленням гладких м’язів повітроносних шляхів і розширенням бронхіол, а стимуляція a-адренорецепторів – напруженям гладких м’язів та звуженням бронхів. В гладких м’язах дихальних шляхів переважають b-адренорецептори, тому в умовах підвищення активності симпато-адреналової системи просвіт дихальних шляхів розширюється – створюються оптимальні умови для вентиляції легень.

Легені мають частки, бронхолегеневі сегменти, часточки, ацинуси. (Мал.4)

Функція легень: в альвеолах легень здійснюється газообмін між повітрям, яке в них знаходиться (альвеолярне повітря, склад якого постійно поновлюється шляхом вдоху та видоху) і венозною кров’ю, яка притікає до легень по артеріальним судинам малого кола кровообігу. Проходячи по капілярам легень венозна кров перетворюється на артеріальну. Легені крім газообміну виконують функції:

видільну – виділяють продукти обміну (Н₂О, СО₂)і тепло;

кровообігу – вени депонують кров (лекція 19), виділяють АПФ (ангіотензин перетворюючий фермент);

регуляції кислотно-основної рівноваги (лекція 11);

обміну і утворення БАР (біологічно активних речовин);

реакції захисту.

Плевра (Мал.5) та плевральна порожнина, яка утворюється її двома листками – легеневим (покриває легені) та пристінковим (покриває стінки грудної порожнини, діафрагму). Один листок переходе в інший біля кореня легень, утворюючі герметичний простір – плевральну порожнину, за допомогою негативного тиску якої відбувається вдих та видих. Листки плеври змочуються серозною рідиною для більш вільного ковзання один відносно іншого. Також серозна рідина забезпечує більше щеплення (прилипання) легеневого листка до пристінкового, що при збільшенні грудної клітки заставляє легені рухатися за грудною кліткою без деформації.

Дихальні м’язи (мал.6) – за рахунок їх скорочення та розслаблення відбуваються рухи грудної клітки – вдих та видих.

Дихальні м’язи можна поділити на дві групи:

а) ті, які забезпечують здійснення спокійного дихання, а саме спокійний вдих: це зовнішні міжреброві м’язи та діафрагма – при їх скороченні –спокійний вдих; при їх розслабленні та скороченні внутрішніх міжребрових м’язів – спокійний видих;

б) ті, що підключаються до роботи під час форсованого (глибокого) дихання:

- допоміжні (додаткові) м’язи вдиху – великі та малі грудні м’язи, драбинчасті, трапецієподібні, підіймач лопатки.

- допоміжні (додаткові) м’язи видиху – м’язи живота (черевного пресу) та м’язів, які згинають хребет.

Рухові гілочки шийних та грудних спинномозкових нервів, які ідуть з мотонейронів передніх рогів спинного мозку іннервують дихальні м’язи (Лекція №7).

Кров – гази (О₂, СО₂), що входять до її складу транспортуються від легень до тканин (О₂) та в протилежному напрямку (СО₂).

Система кровообігу – забезпечують транспорт (рух) крові.

Тканини – утилізують (використовують) О₂ та утворюють СО₂.

Дата добавления: 2014-01-04