Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Використання інтерактивних технологій на уроках образотворчого мистецтва та заняттях гуртка




Читайте также:
  1. Аналіз використання устаткування і виробничої потужності підприємства
  2. Аналіз ефективності використання і фінансування оборотних активів
  3. Аналіз ефективності використання потужностей підприємства. Визначення планового коефіцієнту використання потужностей.
  4. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів.
  5. Аналіз показників використання основних засобів підприємства
  6. Аналіз показників ефективності використання матеріалів і сировини
  7. Аудит, облік використання системи захисту
  8. Аутентификация з використанням паролів
  9. Аутентифікація з використанням фізичного об'єкта
  10. Вартість і плата за водовикористання
  11. ВВП за категоріями використання
  12. Вивчення літературно-критичних статей на уроках української літератури

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що це –співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учні, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Вони розуміють, що роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вив­чення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попе­редніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно викорис­товувати такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», і побудова асо­ціативного куща, «Так—ні», вико­ристання сигнальних карток. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, який ніколи не «замкне» навчальний процес на собі. Головними в процесі навчання є зв’язки між учнями, їхня взаємодія та співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе спільну відповідальність за результати навчання.

Розгляньмо застосування гри «Так—ні» на уроці з теми «Рельєф­на композиція» (3-й кл. «Скульп­тура»). Вчитель ховає зразок або фото рельєфної композиції і про­понує учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи за­питання, які вимагають від учите­ля тільки відповідей «так» чи «ні».

Учні можуть ставити такі запи­тання:

Це твір живопису (графіки, скульптури,...)?

Це об'ємна скульптура?

Це скульптура на площині?

Це рельєф?

Якщо знайдено учнями від­повіді, вчитель показує класу зра­зок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов'язувати розріз­нені факти, систематизувати наяв­ну інформацію, сприяти зміцнен­ню здобутих знань.

Асоціації. Побудова асоціативного куща

Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні при­гадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропоно­ваної вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і го­тує їх до сприйняття нового матері­алу з даної теми.

На уроці з теми «Книжкова гра­фіка» у 4-му класі асоціативний кущ (квітка) може мати такий виг­ляд (схема ).

Для ознайомлення молодших школярів із поняттям теплі та хо­лодні кольори можна запропонува­ти такі завдання:

уявити себе в палаці Сніго­вої Королеви;

уявити себе в гостях у Сонця.

Наступні завдання для учнів:

описати палац та будинок Сонця, використати найбільшу кількість назв кольорів; з набору різнокольорових карток вибрати ті, колір яких підхо­дить для зображення палацу Снігової Королеви та ті, кольорами яких можна зобразити будинок Сонця;розмістити картки відпові­дних кольорів навколо зображення палацу та будинку (на дошці); зробити висновок про роз­поділ кольорів на холодні та теплі (з допомогою вчителя).



Швидко перевірити рівень за­своєння знань учнями всього кла­су дозволяє використання сиг­нальних карток. Кожен учень от­римує картки двох видів для відповідей «так» і «ні». Вчитель висловлює твердження. Якщо діти погоджуються або не пого­джуються з ним, то сигналізуючи відповідною карткою. Таку систе­му також можна використовува­ти, коли учням із двох запропо­нованих відповідей потрібно виб­рати правильну.

Значно підвищити рівень за­своєння учнями навчальної ін­формації дозволяє використання таких методів:

- робота в малих гру­пах, метод проектів, «Експедиція» («Подорож»), «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», обмін інформа­цією.

«Експедиція»

Навчальний матеріал з теми «Писанкарство» (4-й кл.) учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об'єднують­ся в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної про­блеми, готують виступи.

«Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок.

«Народознавці» готують вис­туп про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок.

«Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.

«Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.

«Знавці технік розпису» по­відомляють інформацію про кла­сифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.

«Мистецтвознавці» ознайом­люють із легендами та піснями про писанки.

Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх про­ектів, які об'єднуються в довід­ник або брошуру «Українська пи­санка».

«Мозкова атака»

Розгляньмо застосування цьо­го методу під час опрацювання учнями теоретичної частини на­вчального матеріалу з ілюстру­вання книги (4-й кл. Книжкова гра­фіка). Вчитель спонукає учнів до колективного дослідження, став­лячи запитання (проблему для об­говорення): чи одне й те саме — ілюстрація й сюжетна компози­ція? Учням пропонують порівня­ти картину Т.Яблонської «Над Дніпром» та ілюстрацію В.Полтав­ця до твору Т.Шевченка «Встала весна».

Думки учнів та висунуті ними ідеї записують на дошці. Діти за­значають, що робота художника над ілюстрацією схожа до роботи над сюжетною композицією. Від­мінність полягає в тому, що, ілюс­труючи твір, художник розкриває графічними засобами думку авто­ра, а працюючи над сюжетною ком­позицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трак­тує. Так, Т.Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В.Полтавець ху­дожніми засобами розкрив зміст і образи твору великого поета. Спільним є те, що обидва автори спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фанта­зію, вміння й навички.

Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з учнями сис­тематизує інформацію щодо особ­ливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Ре­зультати такого дослідження «по­вертаються» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.

«Прес-конференція»

«Прес-конференція» — це ро­льова імітаційна гра. Для прове­дення уроку у формі прес-конфе­ренції потрібно поділити клас на групи «консультантів» (заздалегідь підготовлених учнів) та «репор­терів» (учнів, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).

Використати цей метод можна під час пояснення питання компо­зиції. «Консультанти» опрацьовують матеріал:

Види композицій + прикла­ди художніх творів.

Схема аналізу.

«Репортери» ставлять свої запи­тання з метою отримання від «кон­сультантів» якнайповнішої інфор­мації.

«Репортери» в ході уроку скла­дають наукові статті, що розкри­вають питання композиції.

Завдання для всіх учнів: створи­ти абстрактні композиції з геомет­ричних фігур (набори); робота в парах.

Обмін інформацією

У формі обміну інформацією можна провести фрагменти уро­ку або цілий урок. Особливістю є необхідність попередньої само­стійної підготовки учнів. За 1—2 тижні до уроку учням дають зав­дання попрацювати в бібліотеці; підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі було висвітлено тему уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для сво­го виступу і розрахувати його на 1—5 хв (за вказівкою вчителя). Ба­жаючі можуть підготувати екскурси в історію, дослідження, схеми, ма­люнки, таблиці, карти місцевості, відомості з історії мистецтв тощо. Для бажаючих проводять консуль­тації. Дають також інформацію з да­ної теми, яка є в навчальному ка­бінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій дану тему розкрито найповніше.

Одне з головних завдань, які стоять перед учителем, — добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні під час роботи зі «своїми» книгами, подбати про дотримання регламенту, виділити істотну, актуальну і нову інфор­мацію.

Результати такого виду на­вчальної діяльності можна пред­ставити у вигляді «Дерева мистец­тва». Наприклад, на уроці, присвя­ченому вивченню творчості художників-імпресіоністів, «Дерево мистецтва» матиме таку схему (на дошці прикріплюють портрети ху­дожників, репродукції картин, кар­ту) (схема 3).

Для того щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи як «Світська розмова», «Мікрофон», «Ланцюжок».

«Мікрофон».

На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне викорис­тання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, ви­ступати по черзі.

Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів: «На­вчаючи вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна струк­турна модель». Контрольні уроки мають теж чималий спектр — кон­курси, змагання, багатоетапні ес­тафети тощо.

«Навчаючи вчуся»

Метод використовують під час узагальнення та закріплення ви­вченого та завершення роботи з теми.

Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використан­ня цього методу дає загальну кар­тину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підви­щує інтерес.

Порядок проведення:

Підготувати картки з факта­ми, що стосуються теми, по одній на кожного учня.

Роздати по одній картці кож­ному.

Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці.

Після того як учні прочита­ють інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших одно­класників.

Учень може одночасно роз­мовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і само­му отримати певну інформацію від іншого учня.

Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм роз­повісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці.

Розгляньмо застосування ме­тоду «Навчаючи вчуся» на узагальнюючому уроці з теми «Понят­тя про архітектуру як художній об­раз. Від палеоліту до нашої доби». Під час підготовки до уро­ку допоможе наступна інформа­ція, оформлена у вигляді карток.

Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруд, види ар­хітектури за призначенням, худож­ньо-виражальні засоби архітекту­ри, відомості про найвідоміші ар­хітектурні споруди.

«Акваріум»

Учитель розподіляє учнів на чотири групи і пропонує їм про­читати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впро­довж 3—5 хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця гру­па отримує лист із завданнями та схемою роботи:

Прочитати вголос завдання.

Обговорити проблему, ви­користовуючи метод дискусії.

Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.

Групі пропонують уголос прочи­тати ситуацію або завдання та обго­ворити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втру­чаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3—5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчи­тель ставить до класу запитання:

Чи погоджуєтеся ви з дум­кою групи?

Чи була ця думка достат­ньо аргументована, доведена?

Який з аргументів ви вва­жаєте найпереконливішим?

На таку бесіду відводять до 2—3 хв. Після цього місце в «Ак­варіумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна під­бити й підсумки уроку. (Додаток 2 )

Метод проектів

Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв'я­зання, застосовуючи набуті рані­ше знання та навички.

Для уроків образотворчого мистецтва можна рекомендувати творчі проекти. Наприклад, ре­зультатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про містобудівне та ландшафтне про­ектування» в 4-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо).

Учні в групі можуть розподіли­ти ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлювач результатів.

Етапи роботи над проектом:

Оголошення вчителем теми.

Постановка проблеми.

Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктивно –стилістичні особливості кожного типу споруд;
пропонують варіанти виконання зав­дання (з допомогою вчителя).

Розподіл завдань серед груп, пошук інформації, вибір найкращого варіанту, встановлен­ня способів виконання проекту.

Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу.

Попереднє обговорення от­риманих результатів в групах.

Захист (презентація проектів).

Колективне обговорення.

Висновки.

Урок-конкурс

Конкурс — вид ігрового мето­ду, що розкриває великі можли­вості для використання роботи з групами. Кожна група прагне ство­рити кращий зразок виконання одного й того ж завдання.

Наприклад, на уроці з теми «Мова архітектурних образів. Бу­динок казкового героя» (4-й кл.) поділяємо учнів на групи, пропо­нуємо групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону. Вчитель по­відомляє професію або вид діяль­ності казкового героя.

Завдання:

змоделювати будинок із за­пропонованих частин;

приклеїти частини на ар­куш, оздобивши будинок приду­маними або домальованими де­талями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця.

 

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ НА УРОЦІ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА .

Дені Дідро колись сказав: «Країна, в якій усіх дітей навчатимуть малюванню, подібно письму, незабаром стане попере­ду всіх інших».

Метод проектів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями на­вичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів її здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів.

Проект - це задум, план про образ пе­редбачуваного; сукупність документів, необхідних для його створення.

Формування в учнів вмінь та навичок в образотворчому мистецтві передбачає досягнення ними такого рівня, який би був достатній у певних комунікативних сферах.

Робота з учнями не дає змоги вчителю зупинитися на досягнутому, посилює щире прагнення до постійного руху впе­ред, адже відомо, що дітей може і має право навчати тільки творчий, відданий своїй праці вчитель.

Робота над проектами надихає вчи­теля шукати та віднаходити багато но­вих питань для обговорення, бути ви­нахідливішим, робити навчальний про­цес інтенсивнішим.

Отже, саме метод проектів є одним із найголовніших компонентів педа­гогічної системи розвитку творчих здібностей у процесі викладання обра­зотворчого мистецтва.

Дослідження вчених переконують, що без зацікавлених школярів у нав-чально-вихсвному процесі не може бу­ти успішним засвоєння знань, не може бути повноцінним виховання. Відтак актуальною залишається проблема сти­мулювання пізнавальної активності та самостійності учнів під час навчання. Цю проблему можна розв'язати за умо­ви творчої розробки та застосування пе­дагогічних інноваційних технологий у школі як на уроках, так і в позаурочний час.

У широкому розумінні мета проектів -активний підхід до навчання. Вчитель у проекті виконує багато ролей. Він не тільки організовує навчання, а й є ен­тузіастом, фахівцем, консультантом, керівником, а також партнером процесу навчання. Проте в центрі роботи над проектом перебуває учень, який вчить­ся, а не вчитель, який вчить, хоча співпраця надихає вчителя, і в резуль­стимулювати інтерес до оволодіння образотворчим мистецтвом, уміння пра­цювати з будь-якими темами.

Кожен учень повинен мати право на участь у проекті, і це носить добровіль­ний характер.

Час не стоїть на місці, а ставить перед фахівцями всіх сфер діяльності дедалі вищі вимоги. І в цих умовах основним завданням освіти стає актуальним дослідження навколишнього життя. Ак­туальність проектного методу очевидна: підготовка учнів до безпосереднього спілкування, відкритість для суспіль­ства, вихід у світ.

Метод проектів був відомий ще у двадцяті роки XX століття. Одним із ав­торів цього методу е американський пе­дагог Д. Дьюї та його послідовник В. Килпатрик, який розробив «проектну систему навчання». Останнім часом у зв'язку зі становленням парадигми особистісно-орієнтованої освіти метод про­ектів переживає друге народження, як ефективне доповнення до інших педа­гогічних технологій, що сприяють фор­муванню особистості учнів як суб'єкта діяльності та соціальних стосунків.

В основі методу проектів лежить роз­виток пізнавальних творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інфор­маційному просторі, критично мислити.

Застосування методу проектів на уроках образотворчого мистецтва

виконують протягом певного часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання.

Тематика може стосуватися будь-яко­го питання навчальної програми з ме­тою поглиблення знань окремих учнів із цього питання, диференціювання проце­су навчання з урахуванням навчальної ситуації, зацікавленості учнів.

Використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу подо­лати бар'єр у спілкування, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

В основі проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися в інформаційному прос­торі, розвиток критичного мислення.

У здійсненні проекту задіяні найак­тивніші методи навчання: інтерактивні, пошуку, дослідження. На думку видат­ного українського педагога Г. Ващенка, вони, з одного боку, сприяють посилен­ню активності учня у процесі навчання, а з іншого, наближують до життя. Саме в умовах активного пошуку та дослідження провідним стає виперед­жувальний розвиток самої людини, фор­мування творчої особистості, яка проек­тує та організовує своє життя і доцільно перетворює навколишній світ. Що може бути кращим для становлення особис­тості, ніж відчуття успіху й власної зна­чущості від результатів своєї праці. Умінню проектувати у великому й мало­му, вибрати оптимальні і водночас кон-курентноспроможні варіанти розвитку навчає метод проектів.

У роботі над проектами на уроках образотворчого мистецтва під час ілюстрування літературних творів ефективною формою роботи є групова і міжгрупова. Ці дві форми навчальної діяльності да­ють учням змогу самостійно в групах працювати над тим чи іншим епізодом літературного твору. Завдання, поставлені групам, ма­ють бути реальними і зрозумілими для дітей. У групі мають бути позиції ор­ганізатора та учасника групової роботи. Групи мають складатися з дітей різних здібностей. Учні в групах при презен­тації своєї роботи повинні говорити не одночасно, а по черзі, відповідати на од­не запитання, а не на кілька одразу. Завдання для всіх груп не завжди даю однакові. Робота в групі завжди обмеже­на в часі.

Головне в прове­денні таких форм творчої діяльності на уроках ілюстративного малювання - вчителю більше слухати, ніж самому го­ворити, виявляти терпимість до поми­лок учнів. Діти настільки захоплюються роботою, що не помічають, як вони пізнають, створюють нове, поповнюють запас своїх знань. Навіть найпасивніші учні залучаються до роботи з великим бажанням, докладають усіх зусиль, щоб не підвести своїх товаришів із команди.

Прекрасне в житті, прекрасне в мис­тецтві допомагає людині жити, допома­гає виконувати складну справу життя, бо це прекрасне виправляє її душу. На цих уроках необхідно викликати почуття радості, здивування, привчати бачити ес­тетичні деталі через малюнок, виховувати духовні основи в школярів у процесі ро­боти над композиціями з різних тем. Для досягнення цієї мети рекомендується використовувати на уроках образотворчого мистецтва різні методи і прийоми роботи, поєднуючи такі види мистецтва, як музика та літе­ратура; такі предмети, як історія, наро­дознавство, географія, природознавство. Музика на цих уроках не є до­поміжним, а рівноправним засобом есте­тичного виховання. Це просто спокійна і приємна музика, яка знімає напругу або спрямована розкрити певну тему.

На уроках образотворчого мистецтва під час ілюстрування літературних творів однією з основних є виховна ме­та. Саме уроки мистецтва покликані ви­ховати справжніх громадян нашої країни. Хочеться дійти до кожного ди­тячого серця, виховати добрих, чуйних, духовно збагачених людей.

Ефективність занять мистецтвом зале­жить від зацікавленості, від отриманого дітьми в процесі занять емоційного за­доволення, радості. Саме тому при вико­ристанні методу проекту застосовуються ігрові моменти, нестандартні ситуації, елементи режисури. Пропонується дітям уявити себе в ролі журналіста, худож­ника, поета, соціолога, мистецтвознав­ця, літературознавця, історика, еруди­та, лінгвіста, кольорознавця. Зараз в педагогіці ду­же гостро стоїть питання особистісно­зорієнтованого підходу. Спосіб реалізу­вати особистісний підхід у навчання один - зробити навчання сферою само­ствердження особистості. Саме тому на уроках ілюстративного малювання участь в індивідуальних, групових, колективних проектах дає змогу реалізуватися кожній дитині. Взаємодія двох видів досвіду учня і вчи­теля має відбуватися не шляхом витіснення індивідуального, наповнення його суспільним досвідом, а шляхом їх постійного узгодження; використання всього накопиченого учнем у його осо­бистій життєдіяльності.

При створенні проектів на уроках ілюстративного малювання учні звертаються до коріння народної твор­чості, національних та регіональних особливостей, використовують усну на­родну творчість. Для того щоб дати змо­гу кожній дитині виразити своє ставлен­ня та емоційне переживання щодо твору мистецтва, рекомендується дати завдання описати ту чи іншу репродукцію за планом на інструкційній картці. Такі вправи вчать учнів не губитися перед аудиторією, розвивають мовлення, сприяють само­ствердженню особистості.

Для того щоб діти активно працювали на уроці та були максимально залучені до процесу побудови проектів з образот­ворчого мистецтва, учитель повинен створити ґрунт, на якому проростуть па­ростки дитячої цікавості та плідної співпраці з учителем. Саме тому вони мають будуватися на фундаменті спіль­ної творчої діяльності вчителя та учнів. Метод проектів на уроках образотворчо­го мистецтва покликаний за допомогою навчально-виховного процесу сприяти розвитку творчої особистості. Це зроби­ти нелегко, адже всі учні різні. Саме то­му в практиці вчителя особливе місце повинен займати індивідуальний підхід до учнів. Це потрібно для того, щоб кра­ще розкрити таланти та здібності особи, які часто приховані, зацікавити, адже саме цікавість, прагнення, захоплення творять чудеса. Кожен знає це по собі, якщо виникає живий інтерес до справи, якою ми ніколи не займалися, одразу хочеться розкрити її для себе, ознайоми­тися, зробити, досягти результату. Зацікавлення буде слугувати «блоком живлення» для учнів, із допомогою яко­го буде виникати інтерес, а отже, і ба­жання творчо працювати. Головною де­таллю в цьому механізмі і є метод про­екту. Інтерес до творчої діяльності, пра­цюючи над проектом, полягає не лише у створенні творчих робіт, але й у мис­ленні, аналізі, логіці, відчуттях.

До розвитку потреб школярів спону­кають творчі завдання на уроках обра­зотворчого мистецтва. Змістовою осно­вою запропонованих творчих завдань на ескізне малювання, створення пейзаж­них мініатюр, художніх композицій є світова, українська національна худож­ня культура, художньо-естетична діяльність. Розвивати потреби школярів спонукає і виконання творчо-рефератив­них робіт, теми яких добираються з ура­хуванням їхніх інтересів. Учні, які пра­цюють над проектами, отримують оцінки за творчо-реферативні роботи, доповідають про результати свого твор­чого пошуку, використовуючи при цьо­му репродукції, фотоілюстрації, відео-та аудіозаписи, поезію, фрагменти інсценівок. Такий підхід дає їм змогу реалізувати свої творчі можливості, пе­ресвідчитись у необмеженому потенціалі виховного впливу образотворчого мисте­цтва на становлення й розвиток особистісних уявлень про красу навко­лишнього світу, естетично-чуттєву зна­чущість художніх творів, загальнокуль­турну ерудицію та гуманістичний світогляд.

Працюючи над довготривалими, ко­роткочасними, груповими, індивідуаль­ними мистецтвознавчими проектами, діти охоче виконують різноманітні зав­дання, адже їхнє вирішення вимагає творчої наснаги, самостійного пошуку і вміння працювати з культурологічною, мистецтвознавчою, історичною літерату­рою, довідниками, енциклопедіями. Ат­мосфера гарячих дискусій, зіткнення думок та вражень, зацікавленості сприяє ефективному засвоєнню навчаль­ного матеріалу і розвитку таких якостей творчої особистості, як надзвичайна напруженість уваги, цілісність сприй­няття, відхід від шаблону, висока само­організація. Використання творчих зав­дань створює гармонію понятійного й образного, забезпечує комплексність формування творчої особистості.

Досвід образотворчого мистецт­ва, набутий людиною в дитинстві, дає відчутні позитивні наслідки в дорослому житті.

З урахуванням особливої актуальності діяльності вчителів із формування ду­ховного світу школярів на основі над­бань народної педагогіки, християнсь­кого вчення обираю теми проектів. їхня мета - на традиціях українського наро­ду виховувати учнів в дусі пошани до національних звичаїв, духовної скарб­ниці свого народу, розвивати духовну культуру, релігійну свідомість, донести до учнів щире слово віри, надії і любові.

У роботі необхідно вико­ристовувати інтерактивні форми та методи навчання, які спираються не тільки на процеси сприймання, пам'яті, уваги, а передусім на творче, продуктивне мис­лення, поведінку, спілкування.

Працювати за інтерактивни­ми технологіями надзвичайно цікаво. У дітей виникає інтерес до навчання, що сприяє їхньому інтелектуальному та творчому розвитку.

Створити для дитини школу радості, прищепити їй любов до рідного краю, до творчості, до праці, виховувати відповідальність за свої вчинки, за долю держави, за її майбутнє, віднайти в ди­тині паростки таланту, дати можливість йому розквітнути, створити індивіду­альність, особистість, навчити працюва­ти в колективі, створити умови для фізичного та естетичного розвитку -такі завдання роботи сучасного вчителя.

З раннього дитинства маленькій лю­дині необхідні яскраві позитивні вра­ження, дивовижні відкриття, активне радісне життя. Такі можливості необхідно створити на уроках образотворчого мистецтва.

«Через красиве до людяного - така за­кономірність виховання» - писав Ва­силь Сухомлинський.

Отже, сучасний урок образотворчого мистецтва повинен бути цілеспрямовано направлений на спільну творчу діяльність вчителя та учнів.

 


 





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2422; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.01 сек.