Канали розподілу товарів

Вибір каналів розподілу товарів є складним управлінським рішенням, оскільки вони безпосередньо впливають на всі інші рішення в комплексі маркетингу.

Реалізація продукції в реальному житті дуже часто здійснюється через різних посередників, що значно скорочує кількість зв’язків. Посередниками можуть бути біржові структури,

постачальницько-збутові організації, оптові бази, торгові будинки, магазини та фізичні або юридичні особи.

Основні причини, що зумовлюють використання посередників, такі:

а) організація процесу товароруху вимагає наявності певних фінансових ресурсів;

б) створення оптимальної системи товароруху передбачає наявність відповідних знань і досвіду в сфері кон’юнктури ринку свого товару, методів торгівлі і розподілу.

Посередники завдяки своїм контактам, досвіду і спеціалізації дають змогу забезпечити широку доступність товару і довести його у відповідність до ринкових умов. Товаровиробники в умовах конкурентного ринку значну увагу приділяють проблемам оптимізації процесу просування товарів до конкретного споживача. Результати їх господарської діяльності багато в чому залежать від того, наскільки вірно обрані канали розподілу товарів, форми і методи їх збуту, від широти асортименту і якості додаткових послуг.

Канал розподілу бере на себе і допомагає передати будь-кому іншому право власності на конкретний товар або послугу на шляху від виробника до споживача.

Учасники каналів розподілу екологічно чистої продукції повинні бути підібрані якнайретельніше, адже від кожного з них залежить можливість екологічної сертифікації товару. Ці учасники виконують ряд функцій, до яких належать:

1) проведення науково-дослідних робіт, налагодження контактів з потенційними споживачами, формування попиту на екологічно чисті продукти, пристосування товарів відповідно до вимог споживачів з мінімальною шкодою для навколишнього середовища;

2) екологічно найбезпечніше транспортування і складування товарів, стимулювання збуту, фінансування і прийняття відповідальності за функціонування каналу розподілу.

3) Вибір шляхів збуту належить до стратегічних рішень під­приємства. Вибираючи канали збуту, підприємець вирішує, які верстви споживачів, через які проміжні рівні він буде забезпечувати своєю продукцією або послугами. На більшість товарів існує багато альтернативних каналів збуту.

На рішення щодо певного шляху впливають екологічний імідж товару і фірми, витрати і очікувані прибутки підприємства. Їх зміна, як правило, неможлива в короткі терміни і вимагає значних фінансових витрат. Зміни особливо ризиковані для збуту екологічно чистої продукції, оскільки добре відлагоджений, вартий довіри екологічно орієнтований збут часто пов’язаний з конкретними посередниками. Більшість збутових каналів для екологічно орієнтованої продукції мають певну, добре організовану рекламну і цінову політику і значно впливають на сервіс.

У виробника є широкий вибір засобів для доведення свого товару до кінцевого споживача; одні засоби конкурують між собою, інші замінюють або доповнюють один одного. На рис.1 показані основні альтернативні канали розподілу, якими може скористатися виробник.

Рис.1. Канали розподілу товару.

Виробник може вибрати один з п’яти варіантів або рівнів каналів розподілу.

Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, який виконує ту або іншу роботу з наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача.

Канали товароруху характеризуються довжиною і шириною. Довжина каналу визначається кількістю незалежних посередників (або рівнів розподілу), що послідовно здійснюють просування товарів.

Ширина каналів товароруху характеризується числом незалежних учасників на кожному рівні. Фірма може дотримуватися різних можливих підходів до розв’язання питання про число посередників (табл. 1).

Таблиця 5.1

Дата добавления: 2014-01-04