КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Становлення системи
Становлення – це етап в розвитку системи, в процесі якого вона перетворюється в розвинуту систему. Процес становлення так само, як і процес виникнення системи, пов'язаний з кількісним збільшенням якісно однакових елементів. Так, в термодинамічних умовах земної поверхні кількість кисню і кремнію переважає над іншими елементами, а на інших планетах переважають інші елементи. Це говорить про потенційну можливість кількісного зростання любого елементу при сприятливих умовах. Але, при збільшенні кількісно тотожних елементів системи, з’являється тенденція до просторового розширення системи. Елементи стараються розійтись в просторі. Між ними виникають протиріччя. Але існують системотворчі фактори, які не дають виникнувшій системі розпастись. І існує межа, вихід за яку може бути згубним для елементів виникнувшої системи. Таким чином, хоч елементи нової системи будуть знаходитись в протиріччі один з одним, але під тиском зовнішнього середовища та умов існування вони будуть взаємодіяти і триматися єдності. Це приводить до пошуку позитивних зв’язків (так сказати – пошуку компромісу взамоіснування) і становленню системи в цілому.
2.5.Зрілість системи. Зрілість системи представляє собою таку фазу її розвитку, коли система досягає максимальної ефективності функціонування. Система працює на повну силу. Але діалектика не залишає в спокої і зрілу систему. У період зрілості система також має протиріччя внаслідок двоякості свого стану. З одного боку, система досконала, «працює» максимально ефективно, а з другого боку, вона виступає як завершена форма, яка все одно виявиться неспроможною вирішувати більш високі задачі. Досконалість системи надає впливу на розвиток своїх елементів. І найбільш перспективними в розвитку виявляються ті елементи, функції яких відповідають потребам зовнішнього середовища, т.б., спеціалізовані. Інакше кажучи, система позитивно впливає на розвиток своїх елементів. А так як в системі починають переважати елементи, функції яких відповідають потребам зовнішнього середовища, то й система в цілому стає спеціалізованою.
2.6. Майбутнє системи. Для ефективної практичної діяльності людям нерідко буває важливо мати більш-менш чіткі уявлення про майбутнє системи (про розвиток суспільства, його підсистем). Наука практично не вивчала майбутнє систем. Майбутнім системи є такий її розвиток, який обумовлений розвитком самої системи, її механізмами, можливостями, ресурсами. Але система не існує сама по собі. В її розвиток вторгається людина, яка цілеспрямовано починає планувати майбутнє. У зв’язку з цим на майбутнє накладається відбиток цілі, інтересів і цінностей людей. Вона стає бажаним майбутнім. Майбутнє розрізняють: -прогресивне (інноваційне); -консервативне (зберігаєме); -реакційне (зворотнє). Перша різновидність характеризується постійними інноваційними процесами, друга акцентує зусилля на збереження структур, що встановились, направляючи зусилля на дрібні справи – доведення до досконалості функціонування, а т ретя концентрує свої досягнення в минулому, стараючись втілити їх в теперішньому. Ці варіанти присутні в реальності, але різним буде сам коктейль, який може бути створений на основі одного з додаванням двох інших складових. Майбутнє може бути реалістичним і нереалістичним. Як правило, нереалістичне майбутнє апелює до ідеалу і вимагає віри в себе. А реалістичне майбутнє завжди обґрунтовується можливостями та спирається на системний ефект. Майбутнє можна передбачити за законами розвитку системи. Наприклад це властиво для циклічних систем, які повторюють себе на новому більш високому рівні розвитку. Не менш важливо також, що джерела майбутнього можуть лежати всередині системи. При розгляді майбутнього системи можна сказати: «Поживем, побачим!» Але нас цікавить це питання задовго до того як майбутнє стане теперішнім. Тут повинен виступити критерій системності. Якщо при русі системи в майбутнє вона зберігає цілісність і одночасно змінює якість своїх елементів, так і системи в цілому, забезпечуючи високий рівень свого функціонування в кожен момент часу, то модель майбутнього можна розглядати як реалістичну. 3.Система в перехідний та кризовий період.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 329; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |