Переклад умовних речень

На відміну від дійсного способу, який позначає дію як реальний факт, умовний спосіб (Conditional Mood) виражає дію, яка розглядається як передбачуване, бажане або можливе за певних умов. Форми умовного способу перекладається українською мовою поєднанням дієслова у минулому часі з часткою би або зі сполучником щоб.

В умовному способі в англійській мові можна говорити про уявні (бажані, передбачувані) ситуації, що цілком можливі за певних зусиль або обставин, або які спочатку ніколи не здійсненні.

Had I seen him yesterday, I would have asked him about it. – Якби я побачив його вчора, я б запитав його про це.

Ми будемо говорити про дві форми умовного способу – синтетичну (Subjunctive I) і аналітичну (Subjunctive II). Перед тим, як розглядати варіанти вживання цих двох форм, зупинимося на правилах їхнього утворення. Так звані «старі, архаїчні» або інші слова простих (синтетичних) форм не знаходять у своєму складі ніяких допоміжних дієслів. Ці форми співпадають з формами інфінітива без частки to, формами простого або перфектного минулого часу. Якщо ми говоримо про Present Subjunctive I, то необхідно відзначити, що в даному випадку форма (інфінітив без to) залишається без зміни, незалежно від особи і числа (тобто ніяких – s на кінці в 3 ос. од.). Дієслово to be теж не змінюється по особам і числам, так і залишається – be.

I suggest that we all go to the concert. – Я пропоную, щоб ми всі пішли на концерт.

It is necessary that all people care of their health. – Необхідно, щоб усі дбали про своє здоров'я.

Якщо ми говоримо про Past Subjunctive I, запам'ятовуємо, що ця форма схожа на форму простого минулого часу (Past Simple). У цьому випадку дієслово to be буде у формі were для всіх осіб та чисел. Як перша, так і друга форми знаходять себе у вираженні дій у трьох часових площинах, які не передують моменту мовлення:

If only he were free! – Якби тільки він був вільний!

It's about time you solved your problems! – Час було вже вирішити свої проблеми.

Якщо ми говоримо про Past Perfect Subjunctive I, то за формою це те ж саме, що і доконаний минулий час (Past Perfect). У цьому варіанті ми маємо справу з подіями минулого, які вже здійснились до моменту висловлювання.

I wish I had finished my picture long ago. – Шкода, що я ще давно не закінчив свою картину.

If we had been at the hospital, we should have helped you with your medical insurance. – Якщо б ми були в лікарні, ми б допомогли вам з медичною страховкою.

Переходимо до складних (аналітичних) форм – Subjunctive II. Ці форми являють собою поєднання допоміжних дієслів (should / would / might / could) та інфінітива основного дієслова без частки to, перфектного або неперфектного. Останнім часом would практично не вживається, а для всіх осіб і чисел беремо should. Could (минула форма від can) являє собою фізичну можливість вчинення дії (зміг би, зумів би), а might (минула форма від may) відповідає за можливість вчинення дії, пов'язаної з обставинами.

Ця форма умовного способу в англійській мові – Subjunctive II – володіє двома часами: Present Subjunctive II і Perfect Subjunctive II. У першому випадку після should ми ставимо неозначений інфінітив дієслова без to, у другому – перфектний інфінітив дієслова без to. Використовуючи даний умовний спосіб, ми говоримо про ймовірну, бажану дію, яка ще може (не може) здійснитися в майбутньому. Якщо ми звертаємося до перфектно-умовного способу, то показуємо, що час ймовірної дії вже минуло, а сама дія так і залишилася у планах. Тут ми можемо шкодувати, обурюватися, бажат, але без сенсу, тому що все вже сталося.

Why should I go there? – З якого дива мені туди йти?

The teacher advised that the girl should be sent to a musical school. – Вчитель порадив, щоб дівчинку відправили до музичної школи.

It's a pity you should have fallen ill. – Шкода, що ти захворіла.

If we had had to choose we should have come to another country. – Якщо б нам довелося вибирати, ми б поїхали в іншу країну.

Зазвичай форми Subjunctive I вживаються в додаткових реченнях, а форми Subjunctive II – у головних реченнях у складі складнопідрядних, або у простих реченнях. Але це не аксіома, є свої винятки і нюанси.

Таким чином, умовний спосіб вживається:

1 ) у підрядних реченнях нереальної умови, які вводяться сполучниками if, unless, provided (that), on condition (that), in case (that):

If we had taken into consideration the properties of this substance, we should have been careful when working with it. – Якби ми врахували властивості цієї речовини, то були б обережними, працюючи з нею.

Інколи в умовних підрядних реченнях сполучники можуть бути пропущені, тоді в умовному реченні використовується зворотний порядок слів (інверсія). Переклад такого речення можна починати словами якби або залишити речення безсполучниковим, якщо це не суперечить правилам сполучуваності слів в українській мові:

When the bar of magnet broken in two, it would still retain its magnetism. – Якби брусок магніту розбили на дві частини, він все одно зберіг би свої магнітні властивості.

2) у підрядних додаткових реченнях після головних речень з формальним підметом it (it is importatnt, necessary, it was suggested):

It is required that the instruments designed for satellites be compact and light. – Необхідно, щоб прилади, необхідні для установки на супутниках, були компактними та легкими.

3) у підрядних реченнях мети після сполучників so that, lest, in order:

Cash-and-carry warehouses were developed so that smaller shopkeepers be able to collect supplies whenever they are needed. – Склади для відпускання товарів за готівку були створені таким чином, щоб дрібні власники магазинів могли забрати товари за необхідності.

4) у підрядних порівняльних реченнях після сполучників as if, as though:

A passive solar system collected and distributed solar energy as though it used an auxiliary energy source. – Пасивна сонячна система зібрала і розподілила сонячну енергію, як ніби вона використовувала додаткове джерело енергії.

5) у підрядних додаткових реченнях після дієслів, які виражають наказ, вимогу, пораду, пропозицію to order, to require, to advise, to propose:

He suggested that the experiment with these substances should be continued. – Він запропонував продовжити експерименти з цими речовинами.

6) після дієслова wish:

I wish we had checked laboratory environment more thoroughly. – Шкода, що ми не перевірили лабораторні умови більш ретельно.

8. Переклад модальних дієслів.

Модальні дієслова в англійській мові є одним із засобів вираження модальності, тобто відносини дії дієслова-присудка до дійсності. Однак цей тип модальності, на відміну від модальності, яка виражається нахилом, є суб'єктивною, що виражає суб'єктивне ставлення мовця до висловлювання. Той, хто говорить, вважає те, про що говорить, необхідним, доцільним, допустимим або неможливим, передбачуваним. Найбільш явно модальне значення проявляється при вживанні наказового способу. Імператив виражає волю мовця до здійснення дії, названого основою дієслова.

Модальними дієсловами в англійською мовою є: can, may, must, ought to, shall, should, will \ would, dare, need. Модальними дієсловами є також особисті і неособисті форма дієслів to be і to have у деяких випадках їх вживання. Це невелика група службових слів, що відрізняються своїми семантичними та граматичними (морфологічними та синтаксичними) особливостями.

Семантично модальні дієслова не позначають ні дії, ні стану, і, на відміну від звичайних дієслів, висловлюють абстрактні модальні значення можливості, ймовірності, необхідності, здивування, сумніву, доцільності, бажаності і різних емоцій. Ці значення виражаються інфінітивом звичайного дієслова, наступним за модальним дієсловом. Інфінітив вживається без частки to (за винятком дієслова ought to і еквівалентів модальних дієслів to be to, to have to).

1. Синтаксично (за своєю роллю в реченні), модальні дієслова є службовими, і в якості самостійного члена пропозиції ніколи не вживаються. Вони поєднуються з інфінітивом і разом з ним утворюють складний (складений) модальний присудок (modal compound predicate).

Its advantage is that men can interpret it however they want; you can imagine how often I 've relied on it. – Ця перевага в тому, що чоловіки можуть тлумачити це як їм завгодно, ти можеш уявити, як часто я в цьому переконувалася

При перекладі тексту необхідно також враховувати ставлення автора до фактів або подій. Неправильне розкриття при перекладі модальної оцінки може призвести до спотворення змісту оригінала. Завдання розкриття і передачі різних модальних відтінків (впевненості, очевидності, повинності, можливості, сумнівів, припущення) часто буває досить складною. Але, окрім різноманітності модальних відтінків, проблема передачі модальності ускладнюється ще й тим, що в кожній мові є досить різноманітні способи вираження її лексичного та граматичного характеру.

В англійській мові для вираження модальності використовуються чисельні модальні дієслова, що виражають модально-емоційні відтінки. В українській мові такої розгалуженої системи модальних дієслів немає. Тому, виконуючи переклад, необхідно знайти можливість виразити модально-емоційні відтінки за допомогою модальних слів і часток модально-часових дієслівних форм. В українській мові переважають модальні дієслова і вислови поряд з деякими дієсловами, що виражають повинність, можливість, пораду тощо, наприклад: очевидно, ймовірно, не може бути, необхідно, можливо, потрібно, повинен, сміє. Англійські модальні дієслова перекладаються українською мовою залежно від їхнього значення.

Дата добавления: 2014-01-04