Гарантії забезпечення виконання зобов’язань по сплаті податків та зборів

Визначення чистого руху коштів за звітний період та залишків коштів на кінець періоду

Фінансової діяльності

Інвестиційної діяльності

Таблиця 6.4 - Розрахунок чистого руху грошових коштів від інвестиційної діяльності підприємства

Сутність господарської операції	Код статті	Д-т	К-т	Сума, тис. грн.	Журнал, відомість
Реалізація фінансових інвестицій
Реалізація необоротних активів
Реалізація майнових комплексів
Отримані відсотки за позики, які надані; за об’єкти основних засобів, передані у фінансову оренду
Отримані дивіденди від придбаних акцій або часток в капіталі інших підприємств
Повернуті аванси й позики, які були надані іншим сторонам; надходження грошових коштів від фів’ючерсних контрактів, форвардних контрактів, опціонів, варантів
Придбані фінансові інвестиції				(300)
Придбані необоротні активи				(3000)
Придбані майнові комплекси				(99000)
Аванси й позики, які надані іншим сторонам, виплати по ф’ючерсним, форвардним контрактам, опціонам, варантам				(2000)
Чистий рух коштів до надзвичайних подій		х	х		-
Рух коштів від надзвичайних подій		31/75	99/31	(1000)	-
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності		х	х		-

Таблиця 6.5 - Розрахунок чистого руху грошових коштів від фінансової діяльності підприємства

Сутність господарської операції	Код статті	Д-т	К-т	Сума, тис. грн.	Журнал, відомість
Надходження грошових коштів від емісії акцій та інших операцій, які призводять до збільшення власного капіталу					Ж. 4, від.1.2
Надходження грошових коштів в результаті утворення боргових зобов’язань (позик (векселів, облігацій, варантів)					Ж. 4, від.1.2
Інші надходження грошових коштів, пов’язані з фінансовою діяльністю					Ж. 4, від.1.2
Виплати грошових коштів в погашення отриманих позик				(2000)	Ж. 3, від.1.2
Сума дивідендів, виплачені грошовими коштами				(10000	Ж. 3, від.1.2
Використання грошових коштів на викуп раніше випущених акцій, виплати орендодавцю в погашення заборгованості по фінансовій оренді				(500)	Ж. 3, від.1.2
Чистий рух коштів до надзвичайних подій		х	х	(4500)	Ж. 1, від.4.2
Рух коштів від надзвичайних подій		31/75	99/31		Ж. 1, від.4.1
Чистий рух коштів від фінансової діяльності		х	х	(4000)	Ж. 1, від.4.1

Таблиця 6.6 - Визначення чистого руху коштів за звітний період та залишків коштів на кінець періоду

Сутність господарської операції	Код статті	Сума, тис. грн.	Примітка
Чистий рух грошових коштів від операційної діяльності
Чистий рух грошових коштів від інвестиційної діяльності
Чистий рух грошових коштів від фінансової діяльності
Чистий рух коштів за звітний період
Залишок коштів на початок року
Вплив зміни курсів на залишок коштів			Дт 312 Кт 744 або Дт 974 Кт 312
Залишок коштів на кінець року

Виконання обов’язку зі сплати податків і зборів ґрунтується на кількох факторах, серед яких слід виділити такі: рівень правової культури та податкової дисципліни платника податків; потенційна можливість застосування державного примусу в разі порушення норм податкового законодавства. Встановлення відповідальності за податкові правопорушення не може забезпечити повної і своєчасної сплати податків і зборів. Тому виникає необхідність у запровадженні спеціальних забезпечувальних заходів, зміст яких зумовлюють специфічні особливості предмета й методу правового регулювання в межах окремих галузей права. На думку Б.М. Гонгала, “усвідомлення суб’єктом факту існування забезпечувальних заходів додає впевненості у здійсненності його права, захищеності його інтересу. Водночас вже тільки наявність забезпечувальних заходів стимулює осіб, зобов’язаних виконувати свої обов’язки. Таким чином забезпечується суб’єктивне право, захищається інтерес уповноваженої особи”.

У податковому праві забезпечувальні заходи спрямовані на виконання конституційного обов’язку платників податків. Вони виступають як додаткові гарантії публічних майнових інтересів держави й органів місцевого самоврядування в частині забезпечення надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Разом з тим, забезпечувальні заходи слід розглядати як додаткові (негативні) стимули для платників податків, адже сплата суми податкового боргу дозволяє їм нормалізувати власну фінансово-господарську діяльність. Сутність способів забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів зумовлена владно-майновою природою податкових правовідносин. У разі порушення власних майнових інтересів (при несплаті податків), держава в особі податкових органів використовує передбачені законодавством владні повноваження з метою імперативного забезпечення реалізації податкового обов’язку та відновлення порушеного суб’єктивного права.

Забезпечення виконання податкового обов’язку має низку принципових особливостей:

1. Механізм забезпечення виконання податкового обов’язку спрямований винятково на сплату податків і зборів. Якщо податковий обов’язок у широкому розумінні охоплює обов’язок з ведення податкового обліку, сплати податків і зборів, подання податкової звітності, то способи забезпечення виконання податкового обов’язку стосуються гарантій реалізації податкового обов’язку лише в частині сплати сум податків і зборів.

2. У системі гарантій, що забезпечують надходження податків і зборів до бюджетів, виняткове місце відведено уповноваженій стороні — державі як власнику податкових надходжень, що забезпечує підстави належного й безумовного виконання певних дій зобов’язаною стороною — платником податків.

3. Виконання обов’язків зі сплати податків і зборів забезпечується саме додатковими гарантіями податкових органів, які примушують платника податків виконувати податковий обов’язок повною мірою й у встановлений термін.

4. Забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів можливо за рахунок коштів і майна платника податків.

5. Способи, що забезпечують сплату податків і зборів, передбачають як суми безпосередньо податкових платежів, так і компенсацію втрат бюджетів від несвоєчасної сплати податків і зборів, а також витрат на примусове виконання податкового обов’язку.

Способи забезпечення податкового обов’язку зі сплати податків і зборів у сукупності становлять лише частину системи забезпечувальних заходів, які використовуються в податковому праві та спрямовані на забезпечення належного рівня податкової дисципліни. Поряд з ними виконання податкового обов’язку забезпечується також заходами відповідальності за податкові правопорушення, а також заходами адміністративної та кримінальної відповідальності. Але на відміну від відповідальності, заходи забезпечення виконання податкового обов’язку зі сплати податків не спрямовані на покарання платника податків.

На відміну від Податкового кодексу Російської Федерації, чинне податкове законодавство України не містить визначеного переліку способів забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів. З урахуванням положень теорії податкового права та Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід виділити такі способи забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів:

1. податкова застава;

2. податкова порука;

3. пеня;

4. адміністративний арешт активів платника податків.

2. Податкова застава, її зміст, підстави виникнення та порядок застосування.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених ПКУ, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з ст. 89 ПКУ та не потребує письмового оформлення.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Дата добавления: 2014-01-04