Виконавське мистецтво та видатні балетні актори Росії

На початку XVIII ст. у Петербурзі за сприяння французького балетмейстера Ж. Б. Ланде було започатковано першу школу «театрального танцювання» найстаріший російський навчальний заклад у галузі мистецтва нині Академія російського балету ім. А. Я. Ваганової). До школи Ланде зараховували хлопчиків й дівчаток із «простих» родин, їх навчали бальних танців (менуету, полонезу та ін).

Істотні естетичні зміни в російському балетному мистецтві, що відбулися на початку XIX ст., пов’язані з ім’ям іншого французького хореографа Ш. Л. Дідло. Він реформував режисуру й сценографію постановок. Сценічний танець|перестав бути аналогом салонного й набув рис клсичної хореографії з вишуканою пластикою тіла,летючістю, свободою рухів..У балетах Дідро розкрилися таланти перших відомих російських танцівників Є. Істоміної, Є. Колосової та ін.

Друга половина XIX ст. виявилася «зоряним часом» російського балету. Якщо в Європі цей вид мінстецтва майже не розвивався, у Росії балет набував дедалі більшої популярності й національної і самобутності. Визначну роль у цьому відіграв балетмейстер Маріус Петіпа. Саме він заклав основи віртуозної хореографічної техніки й масштабної сценічної постановки, які зробили російський балет унікальним явищем світового театрального мистецтва. Спектаклі Петіпа вирізнялися майстерністю композиції, злагодженістю хореографічного ансамблю й чудовими розробками сольних жіночих партій. Балет став не просто сценічним танцем, а прекрасним театральним дійством, головною окрасою якого стала прима-балерина. Зірками сцени того часу стали М. Кшесинська, О. Преображенська, брати М. та С. Легат.

У XX ст. російський балет уже повністю зарекомендував себе як самобутня національна школа класичного танцю. Завдяки хореографам М. Фокіну, О. Горському, І. Моїсеєву, А. Ваганоновій зіркові балетні трупи Маріїнського (Санкт- Петербург) та Большого (Москва) театрів стали бажаними гостями багатьох провідних театрів Європи. «Російські сезони» С. Дягілєва, а згодом і гастролі радянських колективів мали надзвичайну популярність. Париж, Лондон, Берлін, Монте-Карло, Брюссель із захопленням зустрічали балети Стравінського, Прокоф’єва та аплодували корифеям сцени — А. Павловій, В. Ніжинському, Г. Улановій, М. Плисецькій, чиї імена увійшли до золотого фонду світового балету. У кожного із цих акторів є свої «коронні» ролі, які прославили їх.

Нині продовжувачами славетної російської школи балету є М. Цискаридзе, У. Лопаткіна, Д. Вишнева, С. Захарова та багато інших талановитих зірок сучасного сценічного мистецтва.

Дата добавления: 2014-01-04