Модифіковані порядкові шкали

Багато з вимірюваних у порядкових (принципово дискретних) шкалах величин, наприклад сила вітру, глибина знань тощо, насправді мають неперервний характер. Для аналізу результатів їх вимірювань використовують менш строгі порядкові шкали. До них належать шкала твердості речовин за Моосом, шкала сили вітру за Бофортом, шкала магнітуд землетрусів за Ріхтером, шкала сили хвиль на морі, різні варіанти бальних шкал оцінки знань тощо.

Розглянемо деякі приклади.

Шкала твердості за Моосом. З двох матеріалів більш твердим вважається той, котрий залишає на іншому подряпини чи вм'ятини при досить сильному зіткненні. Відношення «А твердіше за В» є типовим відношенням порядку. У 1811 р. німецький мінералог Ф. Моос запропонував шкалу, що містить 10 класів речовин зі зростаючою твердістю: 1 - тальк, 2 - гіпс, 3 - кальцій, 4 - флюорит, 5 - апатит, 6 - ортоклаз, 7 - кварц, 8 - топаз, 9 - корунд, 10 - алмаз. Шкала штучно встановлює слабкий порядок. Градації твердості не мають числового характеру. Не можна говорити, що алмаз у 2 рази твердіший за апатит чи у 10 разів твердіший за тальк.

Шкала сили вітру за Бофортом. У 1806 р. англійський адмірал Ф. Бофорт запропонував 12-бальну шкалу сили вітру, визначаючи її за характером хвилювання моря та можливими руйнуваннями наземних об'єктів.

Шкала магнітуд землетрусів за Ріхтером. У 1935 р. американський сейсмолог Ч. Ріхтер запропонував 12-бальну шкалу для оцінки енергії сейсмічних хвиль залежно від наслідків їх проходження по даній території.

Бальні шкали оцінки знань. Такі шкали призначені для встановлення відносин порядку в рівні знань школярів і студентів. На сьогодні використовують різні шкали від 2-бальної (залік - незалік) до 100-бальних. Грубою методичною помилкою є визначення середнього бала, тому що для порядкових шкал ця величина не має сенсу. Малоефективними є також спроби зробити бальні шкали оцінки знань об'єктивними за допомогою введення незалежних стандартів. Викладачі й експерти по-різному розуміють вимоги стандартів, і оцінки все одно виявляються відносними. Відомо, що рівень знань відмінників різних шкіл і вузів помітно відрізняється. Тому у відповідальних випадках за необхідності зіставлення рівнів знань осіб, що навчаються чи закінчи­ли різні навчальні заклади, порівнюють безпосередньо їх знання (за допомогою конкурсів, олімпіад і т. п.), а не документи про успішність навчання.

Завдання. У НТУУ "КПІ" запропонована чотирирівнева 12- бальна шкала оцінок, відповідно до якої знання на кожному з рівнів оцінюють за 3-бальною шкалою. Студент, що складає іспит, вибирає рівень, за яким йому дають запитання й при задовільних відповідях, скажімо, на третьому рівні, він одержує 7, 8 або 9 балів. Як Ви вважаєте, чи є така шкала кращою за просту 12-бальну, де рівень запитань для всіх студентів однаковий?

Дата добавления: 2014-01-04