Олімпійська хартія – основний правовий документ олімпійського руху

Олімпійська хартія Міжнародного олімпійського комітету є збірником правил і офіційних роз’яснень, в яких визначені основоположні принципи олімпійського руху і представлена вся система управління олімпійським спортом.

Основи Олімпійської хартії були розробленні Кубертеном і затверджені на І Олімпійському конгресі 1894 року. Хартія постійно доповнюється.

Останній варіант Олімпійської хартії був прийнятий ХІІ конгресом у серпні 1994 р. в Парижі, який одержав назву “Конгрес єдності”. Вона включає в себе “Основоположні принципи” і п’ять розділів:

І. Олімпійський рух.

ІІ. Міжнародний Олімпійський комітет (МОК).

ІІІ. Міжнародні федерації (МФ).

ІV. Національні Олімпійські Комітети (НОКи).

V. Олімпійські ігри.

У новому варіанті Олімпійської хартії викладені дев’ять фундаментальних принципів Олімпійського руху:

1. Сучасний олімпізм був задуманий П’єром де Кубертеном, за чиєю ініціативою в червні 1894 року в Парижі відбувся Міжнародний атлетичний конгрес. 23 червня 1894 року само заснувався Міжнародний олімпійський комітет (МОК). У серпні 1994 року в Парижі відбувся ХІІ конгрес, Олімпійський конгрес століття, який одержав назву “Конгрес єдності”.

2. Олімпізм являє собою філософію життя, що звеличує та об’єднує в гармонійне ціле якості тіла, волі та розуму. Поєднуючи спорт з культурою та освітою, олімпізм намагається створити способ життя, який базується на радості від зусилля, освітній цінності доброго прикладу та повазі до універсальних фундаментальних етичних принципів.

3. Мета олімпізму полягає в тому, щоб скрізь поставити спорт на служіння гармонійному розвитку людини з наміром підтримати встановлення мирного суспільства, яке зацікавлене в збереженні людської гідності. З цією метою олімпійський рух залучається, єдино або в співпраці з іншими організаціями та в межах своїх засобів, до дій, які сприяють миру.

4. Олімпійський рух, яким керує МОК, походить від сучасного олімпізму.

5. Під верховною владою МОКу олімпійський рух об’єднує організації, атлетів та інших осіб, які погоджуються керуватись Олімпійською хартією. Мірилом належності до олімпійського руху є визнання МОКом. Організація та керування спортом повинні контролюватись незалежними спортивними організаціями, які такими визнаються.

6. Мета Олімпійського руху полягає в тому, щоб робити внесок в побудову мирного та кращого світу, виховуючи молодь засобом спорту, яким вона займається, без будь-якої дискримінації та в олімпійському дусі, що вимагає взаєморозуміння разом з духом дружби, солідарності та чесної гри.

7. Діяльність олімпійського руху, яка символізується п’ятьма сплетеними кільцями, є універсальною та постійною. Вона досягає своєї вершини, коли збирає разом атлетів світу на величезному спортивному фестивалі – Олімпійських іграх.

8. Заняття спортом становлять право людини. Кожна особистість повинна мати можливість займатись спортом відповідно до його або її потреб.

9. Олімпійська хартія становить кодифікацію фундаментальних принципів, правил та норм, що приймаються МОКом. Вона керує організацією і діяльністю олімпійського руху та обумовлює умови для святкування Олімпійських ігор.

У розділі “Олімпійський рух” окреслені завдання, функції і роль МОК, структура Олімпійського конгресу, цілі програми “Олімпійська солідарність”, дається визначення термінів “Олімпійські ігри”, “Олімпіада”, права на “Олімпійські ігри”, поняття “олімпійський символ”, “олімпійський прапор”, “олімпійське гасло”, “олімпійська емблема”, “олімпійський вогонь”, “олімпійський гімн”, “олімпійський факел” та права на них.

У зміст розділу “Міжнародний Олімпійський Комітет” дається роз’яснення його юридичного статусу, членства, питань комплектування МОК, обов’язків його членів, організаційної структури органів МОК (сесія, виконком, президент).

Роль “Міжнародної федерації” розкриває роль міжнародних спортивних федерацій у олімпійському русі, умови їх визнання МОК.

Розділ “Національні олімпійські комітети” містить матеріал про місію і роль НОКів, їх склад, національні федерації, атрибутику.

У розділі “Олімпійські ігри” 4 підрозділи: “Організація та керування Олімпійськими іграми”, “Участь в Олімпійських іграх”, “Програма Олімпійських ігор”, “Протокол”. У них міститься матеріал про принципи організації і проведення Олімпійських ігор, вибір міст-організаторів, кодекс допущення спортсменів на Ігри, їх громадянство, вік, правила включення видів спорту, дисциплін, видів змагань у програму Ігор, її перегляд, організація церемоній відкриття та закриття Ігор тощо.

Олімпійська хартія проголошує, що додержання її положень обов’язкове для всіх осіб або організацій, які відносяться до олімпійського руху.

Дата добавления: 2014-01-04