Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС, процеси її функціонування і розвитку, режими запобігання і ліквідації НС

Загальні норми законодавства, підзаконних актів, стандарти і технічні умови, технічні і адміністративні регламенти, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зниження ризиків і пом’якшення наслідків НС.

Правила поведінки в осередку інфекційних захворювань

Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха

Перед тим, як увійти у пошкоджений будинок (споруду), треба переконатися, чи не загрожує він обвалом; у приміщенні через небезпеку вибуху скупчення газів неможливо користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічами і т.д.).
Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання.
Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не перевірить комунально-технічна служба.
Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або за-топлених колодязів.
Дотримання заходів обережності в районі стихійного лиха дозволяє значно понизити складність і кількість травм.

Надіньте ватяну марлеву пов’язку. Щоденно обов’язково робіть вологе прибирання приміщень з використанням розчинів для дезинфекції і побутових миючих засобів. Сміття необхідно спалювати. Знищуйте гризунів і комах - можливих збудників захворювань.
Суворо дотримуйтесь правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед прийманням харчів, мийте руки з милом, воду використовуйте із перевірених джерел і пийте тільки кип’ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обдайте кип’ятком.
При догляді за хворою людиною надівайте халат, косинку і ватяну марлеву пов’язку. Виділіть хворому окреме ліжко, рушник, регулярно його періть, посуд мийте.
Особам, які спілкуються з хворим, суворо забороняється виходити на роботу, відвідувати інші квартири (будинки). У випадках, коли ви не знаєте, якою хворобою хворіє член вашої сім’ї, дійте так, як при заразній хворобі.
Після госпіталізації хворого зробіть в квартирі дезинфекцію: постіль і посуд треба прокип’ятити на протязі 15 хвилин в 2 % розчині соди, після чого посуд вимийте гарячою водою, а постіль пропрасувати праскою, кімнату та інші приміщення почистити, вимити і провітрити. Знайте, що простими і надійними методами дезинфекції є кип’ятіння і прасування гарячою праскою.

Запобігання виникненню НС передбачає підготовку та реалізацію заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінювання ступенів ризику, завчасне реагування на події, що становлять загрозу виникнення НС для запобігання лиху або пом’якшення його можливих наслідків.

Реагування на НС – це скоординовані дії підрозділів Єдиної державної системи цивільного захисту щодо реалізації планів локалізації та ліквідації аварій (катастроф) для усунення загрози життю та здоров’ю людей, надання невідкладної допомоги потерпілим.

Зниження ризиків і пом’якшення наслідків НС є стратегічним завданням держави у забезпеченні національної безпеки.

У розв’язанні цього завдання важливе місце належить правовому забезпеченню. Регулювання законом господарської та іншої діяльності людей з метою зниження ризику НС можна здійснювати на трьох рівнях:

– по-перше, повна заборона соціально-економічної діяльності (проживання людей, будівництво, функціонування об’єктів, технологій та ін.) у тих випадках, коли рівень ризику неприпустимо великий. Наприклад у разі надзвичайно високого ризику природних лих забороняти розселення людей безпосередньо в зонах затоплення тощо;

– по-друге, постійне обмеження деяких видів господарської діяльності та/або використання (застосування) спеціальних способів діяльності у районах, де рівень ризику прийнятний за деяких умов. Це означає, що слід застосовувати спеціальні організаційні, технічні та інші заходи щодо захисту людей і об’єктів господарювання. Наприклад, використання спеціальних захисних споруд і особливых конструкцій на радіаційно-, вибухо- і пожежонебезпечних об’єктах, будівництво дамб і обвалування в районах можливих затоплень, укріплення схилів у районах з підвищеним ризиком зсувів тощо;

– по-третє, тимчасове обмеження проживання і господарської діяльності (тимчасова евакуація) на визначених територіях, рівень ризику для яких підвищений у зв’язку з порушенням умов безпеки у процесі вказаної діяльності. Наприклад, провали та осідання грунту, руйнування будівель через незадовільну якість будівництва водопровідних мереж міста.

Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Закон, закони України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про Цивільну оборону України», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про пожежну безпеку», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.

Цей пакет актів і нормативно-правових документів розкриває суть нової державної політики у сфері національної безпеки. Нова ідеологія протидії катастрофам та НС передбачає об’єднання всіх компонентів захисту населення і територій від НС з визначенням єдиного координатора – Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій – за активної участі науково-дослідних установ.

Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері
захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій
створюється єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
техногенного та природного характеру (далі - єдина державна
система), яка складається з територіальних і функціональних
підсистем.
Функціонування єдиної державної системи

Захист населення і територій у разі виникнення надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру забезпечується
шляхом координації функціонування постійно діючих функціональних
та територіальних підсистем єдиної державної системи.

Функціональні підсистеми створюються центральними органами
виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із
запобіганням надзвичайним ситуаціям техногенного та природного
характеру та захистом населення і територій у разі їх виникнення.

Режим функціонування єдиної державної системи

Залежно від обстановки, ступеня поширення прогнозованої або
такої, що виникла, надзвичайної ситуації техногенного та
природного характеру за рішенням відповідно Кабінету Міністрів
України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в
межах конкретної території встановлюється один з таких режимів
функціонування системи захисту населення і територій:

режим повсякденного функціонування - за умов нормальної
виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної
(бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і
гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій,
епізоотій, епіфітотій тощо;

режим підвищеної готовності - у разі істотного погіршення
виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної
(бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і
гідрометеорологічної обстановки, за наявності можливості
виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного
характеру;

режим надзвичайної ситуації - у разі виникнення і під час
ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та
природного характеру.

Режим надзвичайного стану запроваджується відповідно до
законів України.

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

¨ здійснення комплексу заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

¨ забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодії органів управління у цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзви­чай­них ситуацій техногенного та природного характеру

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техноген­ного та природного характеру здійснюється на принципах:

· пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля;

· безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

· вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

· особистої відповідальності і піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

· відповідальності у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

· обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

· урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

· максимально можливого, ефективного і комплексного вико рис­тання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання надзви­чайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Дата добавления: 2014-01-04