Порядок виправлення помилок та зміни у фінансових звітах

Класифікація помилок і змін у фінансових звітах

Відповіді на питання

У ФІНАНСОВИХ ЗВІТАХ

ТЕМА 8 ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК І ЗМІНИ

Мета вивчення: знати класифікацію помилок і зміни у фінансових звітах, зміни в обліковій політиці підприємства та події, які відбулися після дати балансу.

Завдання: вивчити порядок виправлення помилок та змін у фінансових звітах.

Зміст лекції

В лекції розглядаються такі питання:

8.1 Класифікація помилок і змін у фінансових звітах

8.2 Порядок виправлення помилок та зміни у фінансових звітах

8.3 Зміни в обліковій політиці підприємства

8.4 Події, які відбулися після дати балансу

Класифікацію можливих помилок та методика їх виправлення наведена у П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових Звітах». Відповідно до П(С)БО 6 виділяють такі можливі неточності в звітності:

помилка;

зміни облікової оцінки;

зміни облікової політики;

зміни явищ після дати балансу.

На жаль, в стандарті наведено механізм виправлення помилки, але відсутнє поняття – «помилка».

Помилка – ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотримуванні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов’язань, невідповідність записів даним обліку.

В Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО 8) наведено поняття не суттєвої і суттєвої помилки, що приводять до невірного розрахунку фінансових результатів.

Вони бувають: математичні, від невірного використання методів обліку, за неувагою та як наслідок шахрайства. Така класифікація цікава, але згідно нашого законодавства не може бути використана. Тому в практичній діяльності можливо виділити два види помилок:

1) помилки, які допущено в поточному періоді;

2) помилки, допущені у попередніх періодах.

Для виправлення помилки необхідно: з’ясувати суть помилки; визначити порядок відображення в бухгалтерському обліку операції для виправлення помилки та, водночас, правильність її відображення; провести (у разі необхідності) коригування даних фінансової звітності.

8.2.1 Виправлення помилок в облікових реєстрах

В процесі складання облікових регістрів можуть траплятися помилки такого характеру:

запис невірної суми;

запис в інший рядок;

запис в іншу аналітичну позицію (статтю);

невірне перенесення підсумків операцій за місяць з одних облікових регістрів в інші;

невірне перенесення сум журналів в Головну книгу, помилки в підрахунку в ній по кожному синтетичному рахунку.

Виявлені в первинних документах чи облікових регістрах помилки повинні бути виправлені одним з таких способів:

коректурним;

додаткового запису;

способом „сторно”.

Якщо помилку було виявлено у роздроблювальних облікових регістрах, а також у поточних записах журналів (у всіх випадках до донесення підсумків в журнали) виправлення проводяться способом коректури, тобто шляхом закреслювання помилкового запису однією рискою з відповідним застереженням вірного запису.

Якщо помилку виявлено в журналі після підведення в ньому підсумків, але підсумки не були занесені до Головної книги, то виправлення шляхом коректури забороняється. Таке виправлення виконується спеціальним записом у вільному рядку нижче підсумку у відповідній графі. В залежності від характеру помилки виправлення виконується або способом червоного сторно, або способом додаткового запису.

Якщо помилку виявлено в журналі після підсумків з нього до Головної книги, то вносити виправлення в журналі забороняється. Для виправлення помилок складається окрема бухгалтерська проводка, суми якої заносяться до Головної книги окремо, на наступному рядку після рядка для звітного місяця.

Якщо помилка допущена в минулих місяцях, а виявлена в поточному, то зміни в оборотах здійснюються в журналі за поточний місяць додатковим записом або записом сторно.

Виправлення помилок обумовлюється надписом „виправлено” та підтверджується підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

Спосіб додаткового запису застосовується в тих випадках, коли кореспонденція запису вірна, а сума цієї кореспонденції менша, ніж повинна бути по господарчій операції. У такому випадку на суму різниці здійснюється додатковий запис за тією ж кореспонденцією.

Помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом „сторно”. Цей спосіб запропоновано російським бухгалтером А.А. Беретті в 1889 році. Спосіб „сторно” передбачає віднімання помилкової суми від суми, яка проведена кореспонденцією рахунків. Такі суми записуються у регістрах червоними чорнилами. Спосіб „сторно” використовується як для виправлення помилково виконаних записів (в цьому випадку бухгалтер просто повторює попередній невірний запис червоними чорнилами, тим самим знищуючи помилковий запис, потім робить вірний запис), так і для коригування раніше виконаних записів. Наприклад, протягом поточного місяця готова продукція оприбуткувалась за нормативною собівартістю, а в кінці місяця після визначення фактичної собівартості, яка виявилась нижче нормативної (тобто виникла економія затрат), робиться сторнований запис на суму економії.

При застосуванні виправлення запасів способом „сторно” треба складати бухгалтерську довідку на суму зменшення первісної вартості.

8.2.2 Виправлення помилок у фінансовій звітності здійснюється згідно П(С)БО 6 у такому порядку:

1) виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

2) виправлення помилок, що відносяться до попередніх періодів, потребує повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

8.2.3. Оскільки внаслідок підприємницької діяльності виникають невизначеності, багато статей фінансової звітності не можуть бути точно розраховано, а лише оцінено.

Процес оцінки передбачає міркування, які ґрунтуються на останній і доступній інформації (оцінка безнадійних боргів, застарілих запасів чи термінів корисної служби, вигод від амортизованих активів тощо). Використання об'єктивних оцінок є важливою частиною складання фінансової звітності. Тому питання зміни в облікових оцінках суворо регламентується.

Зміни в облікових оцінках здійснюються у наступних випадках:

1) зміна обставин, на яких базувалася оцінка;

2) одержання додаткової інформації.

Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або одержано додаткову інформацію.

Наслідки змін в облікових оцінках включаються до тієї ж статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалася для відображення доходів чи витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки.

Наслідки зміни облікових оцінок необхідно включати до звіту про фінансові результати у тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Згідно з МСБО 8 результати змін у бухгалтерській оцінці повинні включатися до розрахунку чистого прибутку або чистого збитку:

- у періоді, коли відбулася зміна, якщо вона впливає лише на даний період;

- у періоді, коли відбулася зміна, і в наступних періодах, якщо ця зміна впливає і на інші періоди.

МСБО 8 встановлено, що результати змін у бухгалтерських оцінках повинні бути включені до тих самих класифікаційних статей звіту про прибутки і збитки, в яких раніше було враховано ці оцінки (причому характер і величина змін в оцінках, які впливають не тільки на поточний період, але й на наступний, розкриваються). Якщо не можна здійснити кількісну оцінку, інформація про це також підлягає розкриттю.

Дата добавления: 2014-01-04