Штучна інсемінація

СУЧАСНІ РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Допоміжні репродуктивні технології охоплюють широкий спектр методик:

1) стандартну процедуру запліднення in vitro (ЗІВ) з перенесенням ембріонів у порожнину матки;

2) перенесення гамет, зигот та ембріонів у маткові труби;

3) мікроманіпуляції на гаметах для лікування чоловічої безплідності (інтрацитоплазматична ін’єкція спермія – ІЦІС, часткове розсікання блискучої зони – ЧРБЗ, уведення спермія під блискучу зону яйцеклітини, допоміжний хетчинг, біопсія еластомерів та полярних тіл, перенесення ядер соматичних клітин);

4) допоміжні методи репродукції із застосуванням донорських яйцеклітин та ембріонів;

5) сурогатне материнство;

6) кріоконсервування сперміїв, ооцитів та ембріонів;

7) штучна інсемінація спермою чоловіка- ІСЧ або донора – ІСД.

Обстеження перед застосуванням будь-якої технології має включати вивчення анамнезу, комплексне гінекологічне дослідження, кольпоскопію та цитологічне дослідження, аналіз виділень з піхви та каналу шийки матки, бактеріологічне дослідження виділень, обстеження на інфекції, які передаються статевим шляхом, флюорографію, УЗД органів малого таза, метросальпінгографію, комплексне гормональне дослідження (пролактин, ФСГ, ЛГ, тестостерон, естрадіол, кортизон, гормони щитоподібної залози та інші за потреби), графік базальної температури за останніх 2 – 3 цикли, імунологічне дослідження (за потреби – тест контакту сперми із шийковим слизом, MAR – тест прямий і непрямий, дослідження антиспермальних антитіл тощо), висновок терапевта про можливість виношування вагітності. Також проводять рентген дослідження ділянки турецького сідла (при підвищеному рівні пролактину для виключення пролактинсекретуючої пухлини гіпофіза). До методів обстеження за показаннями відносять ендоскопічні методи (лапароскопію та гістероскопію), які проводять як з лікувальною, так і з діагностичною метою. Обов’язкове комплексне обстеження партнера, яке включає повторне вивчення сперми в динаміці, обстеження на інфекції, які передаються статевим шляхом, флюорографію, консультацію андролога та ін.

Штучна інсемінація – найпоширеніший метод допоміжної репродукції, інструментальне введення сперми в піхву, шийку матки, порожнину матки. Застосовують переважно внутрішньоматкову інсемінацію – ВМІ.

Розрізняють гомологічну штучну інсемінацію з використанням сперми чоловіка (ІСЧ) і гетеро логічну із застосуванням сперми донора (ІСД).

ІСЧ показана при гіпоспадії сечівника, імпотенції, відсутності еяколяції, олігоспермії зі збереженою нормальною рухливістю сперміїв, вагінізмі й аномаліях розвитку піхви, а також для пригнічення імунологічної агресії слизу каналу шийки матки. Ефективність становить 14 – 20 % на одну спробу. Для ІСЧ може бути використована нативна або кріоконсервована сперма чоловіка.

З метою підвищити ефективність ВМІ у лікувальних циклах здійснюють стимуляцію овуляції для отримання 1 – 3 передовуляторних фолікулів, використовуючи антиестрогени (кломіфенцитрат, кломіфен, клостилбегіт) як самостійно, так і в поєднанні з препаратами ФСГ (гонал-Ф, пурегон, фостимон, менопур). Стимуляцію здебільшого розпочинають з уведення 50 – 100 мг (до 150 мг) клостилбегіту на добу з 5-го по 9-й день циклу або препарату ФСГ по 75 МО на добу. Як тригер овуляції використовують людський хоріонічний гонадотропін (прегніл, овітрел) за розмірів передовуляторного фолікула 20 – 24 мм і товщини ендометрія не менше ніж 9 мм.

Процедуру ВМІ переважно виконують двічі протягом одного лікувального циклу – перед овуляцією та після неї. У процесі індукції овуляції обов’язково проводять клінічне, ультразвукове та гормональне обстеження пацієнтки.

При ІСЧ у порожнину матки вводять не весь еякулят, а лише виділену фракцію активно рухливих сперміїв. Найбільшого поширення набула методика «swim-up» (флотації або спливання), що ґрунтується на здатності активно рухливих сперміїв спливати в культуральне середовище після центрифугування. Також застосовують метод центрифугування в градієнтах щільності (Supra Sperm System, Medicult; isolate, Irvine Scientific). Для підготовки сперми до інсемінації доцільно використовувати спеціалізовані культуральні середовища, розроблені за результатами дослідження складу фолікулярної і перитонеальної рідини та вмісту маткових труб (SpermCare, CCDLab; Sperm Preparation Medium for IUI, Medicult). Ці середовища містять необхідні мікро- та мікроелементи, антибіотики, буферні системи, мають відповідну осмолярність та рН, пройшли тестування на ембріотоксичність.

Після овуляції за потреби виконують підтримку лютеїнової фази (дуфастон 10 – 30 мг на добу або утрожестан 100 – 200 мг на добу) під контролем базальної температури. У разі настання вагітності терапію продовжують.

ІСД (інсемінація спермою донора) здійснюють за медичними показаннями: олігоастеноспермія ІІІ ступеня або азооспермія (відсутність сперміїв в еякуляті), спадкові хвороби з високою ймовірністю народження хворої дитини (консультування генетика). На сьогодні технологія ІЦІС (інтрацитоплазматична ін’єкція сперміїв) при тяжких порушеннях сперматогенезу дає змогу уникнути ІСД, яка не завжди є прийнятною для подружніх пар з погляду моралі або в силу релігійних особливостей.

Методика проведення ІСД не відрізняється від ІСЧ. ІСД завжди виконують із використанням кріоконсервованої сперми у зв’язку з необхідністю ретельного та тривалого обстеження донора, регламентованого європейськими вимогами до створення кріобанків. Протягом 6 міс. донорський матеріал має зберігатися в карантинному сховищі до отримання результатів повторних обстежень донора. Перший на території країн СНД кріобанк було створено в Харкові в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України під керівництвом академіка В. І. Грищенка.

Метод штучної інсемінації і до сьогодні не втратив своєї актуальності в усьому світі. За відсутності ефекту ІСЧ проводять повторно (усього 6 циклів), однак надалі слід переходити до лікування методом ЗІВ (запліднення in vitro).

Дата добавления: 2014-01-04