Статеві гормони

Епіфіз

Гормони загруднинної залози

Тимус синтезує і секретує кілька гормонів: тимозин, гомеостатичний тимусний гормон, тимопоетин І, тимопоетин II і тимусний гуморальний фактор. Їх секреція регулюється гіпоталамо-гіпофізарною адреналовою системою.

У тимусі виробляються тимозин, тимулін, тимопоетини та інші регуляторні пептиди, які забезпечують проліферацію та дозрівання Т-лімфоцитів у центральних і периферійних органах імуногенезу, а також низку інших біологічно активних речовин: інсуліноподібний фактор (зменшує рівень цукру в крові), фактор росту (забезпечує ріст тіла).

Гормони тимуса, зокрема тимозин, відіграють значну роль у розвитку захисних імунологічних реакцій організму. Вони стимулюють утворення антитіл, що забезпечують реакції на чужорідний білок. Тимопоетини стимулюють лейкопоез. Відомо, що недиференційовані стовбурові клітини кісткового мозку з кров'ю надходять до тимусу, там розмножуються і диференціюються у Т-залежні лімфоцити, які відповідають за розвиток клітинного імунітету.

Гормони тимуса, зокрема тимозин. відіграють значну роль у розвитку захісних імунологічних реакцій організму. Вони стимулюють утворення антитіл, що забезпечують реакції на чужорідний білок. Тимопоетини стимулюють лейкопоез. Відомо, що недиференційовані стовбурові клітини кісткового мозку з кров'ю надходять до тимусу, там розмножуються і диференціюються у Т- залежні лімфоцити, які відповідають за розвиток клітинного імунітету.

Можлива участь тимуса (у разі його гіпертрофії) у виникненні і розвитку деяких захворювань системи крові, зокрема лейкозу й анемії, а також у порушенні нервово-м'язової провідності й розвитку міастенії (м'язова слабкість, швидка втомлюваність).

Епіфіз (шишкоподібна залоза) розвивається з даху третього шлуночка під заднім кінцем мозолистого тіла і прикріплений повідцями до обох таламусів. Округлої форми, маса не перевищує 0,2 г, покритий сполучнотканинною капсулою, від якої усередину залози відходять перегородки, що розділяють її на часточки. Часточки епіфіза складаються із клітин двох типів: залозистих нейросекреторних (пінеалоцитів), що розташовуються у центрі часточки, і гліальних, що знаходяться переважно на периферії.

Однією із найбільш характерних особливостей епіфіза є його здатність трансформувати нервові імпульси, що надходять від сітківки ока, в інкреторний процес. В епіфізі утворюються кілька біологічно активних сполук, найбільш важливі з яких дві: серотонін і його похідне мелатонін (обидві утворюються із амінокислоти триптофану). Мелатонін і серотонін через кровоносну систему і церебральну рідину надходять у гіпоталамус, де змінюють утворення рилізинг-гормонів залежно від освітлення. Крім того, мелатонін здійснює і прямий гальмувальний вплив на гіпофіз: під його дією гальмується секреція гонадотропінів, гормонів росту, тиреотропного гормону, АКТГ.

Регулювання активності епіфіза світлом відбувається так. Основним стимулятором секреції мелатоніну є нейротрансмітер адренергічних нейронів норадреналін (через -адренергічні рецептори пінеалоцитів). Світловий сигнал передається не тільки через шляхи зорової сенсорної системиале й через прегангліонарні волокна до верхнього шийного симпатичного вузла, частина відростків якого закінчується на клітинах епіфіза. Світло інгібує викид норадреналіну симпатичними нервами, які контактують із пінеалоцитами епіфіза. Саме так світло гальмує утворення мелатоніну, внаслідок чого збільшується секреція серотоніну. Навпаки, в темряві утворення норадреналіну, а значить і мелатоніну зростає. Тому з 23-ї до 7-ї години синтезується приблизно 70% добової кількості мелатоніну. Секреція мелатоніну посилюється і в разі стресу.

Гальмівний вплив мелатоніну на продукцію статевих гормонів проявляється у тому, що у хлопчиків на початку статевого дозрівання різко падає його рівень у крові. Можливо, у зв'язку з тим, що сумарна добова освітленість у південних регіонах вища, статеве дозрівання тут настає у більш ранньому віці.

Але епіфіз продовжує впливати на рівень статевих гормонів і в дорослих. Так, у жінок найбільший рівень мелатоніну спостерігається у період менструації, а найменший - під час овуляції. У разі ослаблення мелатонінсинтезувальної функції епіфіза спостерігається підвищення потенції.

Епіфіз вважають своєрідним "біологічним годинником". Багато в чому самє його впливом зумовлюються циркадні і сезонні ритми активності гонадотропних гормонів, гормонів росту, кортикотропного тощо.

Гонади (статеві залози)

Чоловіча статева залоза - яєчко - парна, лежить у калитці (мошонці), має два кінці (верхній і нижній), два краї (передній і задній). До заднього краю прилягає придаток яєчка (над'яєчко). Яєчко покрите щільною сполучнотканинною оболонкою, від якої досередини органа радіально відходять перегородки, які поділяють його на 100-300 часточок. У кожній часточці розташовані по 1-2 покручених сім'яних канальці довжиною 50-80 см, вистелених сперматогенним епітелієм, у стінках яких із первинних зародкових клітин формуються сперматозоїди (здійснюється сперматогенез). Між клітинами сперматогенного епітелію знаходяться підтримувальні клітини Сертолі (первинні зародкові клітини). Придаток яєчка являє собою систему канальців, що заповнені зрілими сперматозоїдами, які надходять у над'яєчну протоку, що переходить у сім'явиносну протоку. Між сім'яними канальцями розташовуються скупчення інтерстиціальних ендокриноцитів (клітин Лейдига), що продукують і виділяють у кров тестостерон.

Жіноча статева залоза - яєчник - парний орган, що подібно до яєчка в чоловіків виконує дві функції: зовнішньосекреторну (утворення яйцеклітин) і внутрішньосекреторну (вироблення гормонів). У яєчнику розрізняють два кінці: верхній (трубний), повернений до маткової труби, і нижній (матковий), з'єднаний із маткою за допомогою власної зв'язки яєчника. Яєчник покритий одношаровим кубічним (зародковим) епітелієм, під яким лежить сполучнотканинна оболонка. Досередини від неї розташована кіркова речовина, що складається зі сполучної тканини, в якій знаходяться численні фолікули: первинні (ті, що ростуть і дозрівають) та атретичні (ті, що піддаються зворотному розвитку), а також жовті тіла. Первинні фолікули, що містять яйцеклітину, ростуть. У них інтенсивно розвиваються клітини фолікулярного епітелію, які виробляють жіночі статеві гормони. Після дозрівання фолікула яйцеклітина виходить у черевну порожнину (овуляція), а на його місці утворюється жовте тіло. Мозкова речовина яєчника утворена сполучною тканиною, у якій проходять судини і нерви.

За характером свого впливу статеві гормони належать до метаболічних гормонів досить широкого спектру дії, які впливають на клітини різних органів та систем, а деякі з них (особливо в період статевого дозрівання) проявляють і морфогенетичну дію. Для більшості з них можна виділити органи-мішені або тканини-мішені. Це органи, що відповідають за продовження виду.

За своєю будовою статеві гормони належать до двох класів сполук стероїдів і пептидів. Більшість гормонів - стероїди, які здатні проникати всередину клітини і впливати на процеси транскрипції та трансляції. У яєчниках і яєчках утворюються однотипні гормони. У зв'язку із подібною будовою і метаболізмом стероїдні гормони одного типу можуть перетворюватися в інший. Цей процес відбувається не тільки у статевих залозах, але й у печінці, жировій і нервовій тканинах. Назва "чоловічі" і "жіночі" означає лише те, що в особи відповідної статі одних гормонів виробляється більше, інших менше, ніж в осіб іншої статі. Свій же вплив вони проявляють в осіб обох статей.

Андрогени - стероїдні статеві гормони. Впливають на розвиток як первинних статевих ознак (активація статевих залоз, передміхурової залози, ріст калитки тощо - маскулінізивна дія), так і вторинних статевих ознак (ріст, маса, оволосіння тіла тощо). Виділяються постійно, проте мають добові і сезонні коливання.

Найбільш активним андрогеном є тестостерон, що утворюється у клітинах Лейдига із середньою швидкістю 7 мг/добу. Характерною ознакою яєчок є наявність у них гематотестикулярного бар’єру (його утворюють тісні зв'язки між клітинами Сертолі, що прилягають до базальної мембрани). Функціональне призначення його таке ж, як і гематоенцефалічного бар'єру - запобігати надходженню багатьох великих молекул з інтерстиціальної тканини до порожнини канальця, що могло б істотно порушити функцію цієї залози. Синтез тестостерону клітинами Лейдига стимулюється за допомогою гіпофізарного ЛГ через систему цАМФ.

У клітинах Сертолі утворюється невелика кількість 5-а-дигідротестостерону. Стимулятором цих клітин є ФСГ гіпофіза. Під його впливом з андрогенів у результаті ароматизації можуть синтезуватися й естрогени. Естрогени, які утворюються у яєчках, служать переважно для інгібування продукції андрогенів. Однак основна кількість естрогенів, що циркулюють у крові чоловіків, утворюється не в яєчках. Вони синтезуються з андрогенів в інших тканинах і найбільш активно - у жировій та нервовій.

Ще одним продуктом секреції яєчок є простагландини. Вони впливають на рух непосмугованом'язових клітин стінок статевих органів як чоловіків, так і жінок. Крім того, простагландини стимулюють синтез та виділення ФСГ і ЛГ.

Естрогени - жіночі статеві гормони. Як і андрогени, вони впливають на розвиток первинних і вторинних статевих ознак. Основним естрогеном, що секретує яєчник, є естрадіол. Він перебуває у рівновазі з іншим похідним - естроном, який у печінці і плаценті перетворюється в естріол. Жовте тіло продукує прогестерон, основна дія якого - збереження вагітності, що проявляється у дії гормону на матку (розростання ендометрію, ріст кровоносних судин, зниження збудливості міометрію тощо), грудні залози (розвиток альвеол залози, виділення молока).

Метаболічне руйнування естрогенів і прогестерону відбувається у печінці, після чого метаболіти виводяться з організму через нирки. Водночас із естрогенами в яєчниках (як і в надниркових залозах) утворюється деяка кількість андрогенів, які забезпечують анаболічний ефект, що яскраво проявляється під час синтезу м'язових білків. В організмі здорової дорослої жінки тестостерон секретується у кров переважно з надниркових залоз (близько 1,2 мг/добу), тоді як з яєчників надходить близько 0,2-0,4 мг/добу.

Стимулятором утворення естрогенів є ЛГ гіпофіза. Розвиток фолікулів з одночасним дозріванням у них яйцеклітини й утворенням прогестерону відбувається під впливом ФСГ.

Дата добавления: 2014-01-04