Аналіз матеріальних витрат

Матеріальні витрати мають найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції. Раціональне використання сировини, матеріалів, покупних, напівфабрикатів, палива і енергії являється важливим резервом зниження собівартості продукції.

Схема аналізу прямих матеріальних витрат зображена на рис. 8.1.

Рис. 8.1. Схема аналізу прямих матеріальних витрат

Спочатку аналізуємо відхилення у прямих матеріальних витратах в цілому по підприємству і розраховуємо фактори, які на них впливають.

Аналізуючі матеріальні витрати, необхідно враховувати, до якої галузі належить досліджуване підприємство. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Взагалі в обробних галузях виробництва питома вага цих витрат дуже велика. Особливо це стосується легкої і харчової промисловості.

Далі необхідно встановити, які технологічні процеси застосовуються, наскільки вони досконалі та сучасні, тобто безвідходні. Нині особливу увагу слід приділяти витратам палива та електроенергії у зв’язку з їх дефіцитністю і великою вартістю. У деяких галузях промисловості (енергомісткі виробництва)аналіз використання енергетичних ресурсів має пріоритетний характер.

Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного їх обсягу з плановим чи базовим і в обчисленні впливу окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика дослідження їх залежать від особливостей технології, а також від використовуваних видів сировини, матеріалів та енергоносіїв.

Проте завжди слід виявляти вплив таких факторів:

1) зміни питомих витрат сировини та матеріалів на одиницю продукції — фактор «норм»;

2) зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів — фактор «цін».

Останній фактор складається з таких трьох підфакторів:

а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;

б) транспортних витрат, до яких належать і вантажно-розван­тажувальні;

в) заготівельних витрат.

Зміна питомих витрат сировини та матеріалів може відбуватися з причин:

а) пов’язаних із виконанням плану технічного розвитку в заходах, спрямованих на зниження норм витрачання;

б) зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрачання.

Розглянемо розрахунок впливу факторів «норм» і «цін» на підставі даних табл. 8.2.

Таблиця 8.2

МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ НА РЕДУКТОР «А» (20000 шт.)

Матеріал	За планом	Фактично	Відхилення, (гр. 6 – гр. 3)
Норма витрат кг	Ціна, грн.	Сума, грн.	Норма витрат, кг	Ціна, грн.	Сума, грн.
А	1	2	3	4	5	6	7
1. Литво		1,5	3,0	1,8	2,0	3,6	+ 0,6
2. Прокат чорних металів		2,5	25,0				– 3,0
3. Латунь листова	0,5		1,5	0,6		2,4	+ 0,9
4. Інші матеріали	´	´		´	´		– 1
Разом	´	´	44,5	´	´		– 2,5

І етап деталізації відхилення

При загальній економії матеріалів 2,5 грн. на один виріб перевитрати по двох видах матеріалів становили 1,5 грн. (0,6 + 0,9). Це й буде резервом зниження матеріальних витрат у розрахунку на 1 виріб. Дані беруть з рядка 7 таблиці.

ІІ етап деталізації відхилення

Литво:

фактор «норм»: (1,8 – 2,0) · 1,5 = – 0,3 (грн.);

фактор «цін»: (2,0 – 1,5) · 1,8 = + 0,9 (грн.).

Разом: + 0,6 грн.

Прокат чорних металів:

фактор «норм»: (11 – 10) · 2,5 = + 2,5 (грн.);

фактор «цін» (2 – 2,5) · 11 = – 5,5 (грн.).

Разом: – 3,0 грн.

Латунь листова:

фактор «норм»: (0,6 – 0,5) · 3 = + 0,3 (грн.);

фактор «цін»: (4 – 3) · 0,6 = + 0,6 (грн.).

Разом: + 9,0 грн.

Резерв економії становить 4,3 (0,9 + 2,5 + 0,3 + 0,6), тоді як на першому етапі деталізації показників ці резерви були лише 1,5 грн.

Аналіз матеріальних витрат завжди закінчується підрахунком резервів зниження витрат і розробкою відповідних заходів щодо їх використання.

Дата добавления: 2014-01-04